" Словесник" - Каталог статей
Р М О вчителів української мови Київського району м.ХарковаСубота, 10-Гру-16, 15:39

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | " Словесник" - Каталог статей | Реєстрація | Вхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: stamix 
Каталог статей » статті та презентації » Районне методичне об'єднання » " Словесник"
" Словесник"
ОленаІванівнаДата: Субота, 26-Лют-11, 17:42 | Повідомлення # 1
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Репутація: 0
Статус: Offline
Випуски щорічного науково - методичного видання "Словесник" ( статті, розробки уроків, поради психологів, методистів, науковців)
 
ОленаІванівнаДата: Субота, 26-Лют-11, 18:08 | Повідомлення # 2
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Репутація: 0
Статус: Offline
У даному інформаційному віснику зібрано теоретичний матеріал, розробки уроків учителів, які творчо підходять до конструювання стандартних і нестандартних уроків, та сценарії виховних заходів з української мови та літератури.
«Словесник» знайомить із сучасними підходами в організації навчально-виховного процесу, інтерактивними технологіями, які допоможуть учителю зробити процес навчання цікавим, різноманітним, ефективним, демократичним, акцентуючи увагу на соціалізації процесу навчання. Автори дають стислу характеристику освітніх технологій, розкривають дидактичні можливості та особливості їх використання на уроках української мови та літератури і в позаурочний час, подають власні оригінальні наробки.
Рекомендується вчителям-словесникам для практичного використання. Кожен знайде в ньому щось корисне для вдосконалення своєї педагогічної майстерності.

Словесник
інформаційний вісник

За редакцією Т.В.Куценко, директора школи
Верстка і оригінал-макет: Губарєва І.Д.

Підписано до друку:
Тираж: 28 прим. для внутрішнього використовування, в роздрібній торгівлі не розповсюджується

Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 37 Харківської міської ради Харківської області, м. Харків, вул. Ак.Проскури, 3-А

Зміст

Методичні матеріали

Куценко Т.В. Управління навчально-виховним процесом в навчальному закладі щодо запровадження сучасного інноваційного уроку у контексті європейського виміру.
Губарєва І. Д. Інтерактивні технології на уроках словесності.

Готуємось до уроку

Губарєва І.Д. Урок з української мови з використанням технології ситуативного моделювання (симуляції). 9 клас. Повторення вивченого про стилі та типи мовлення. Створення діалогів відповідно до запропонованої ситуації.

Суслова Л.Г. Урок з української літератури з використанням технології ситуативного моделювання (симуляції) «Спрощене судове засідання». 10 клас. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпка – бунтар чи злодій?

Урок з української літератури з використанням технології ситуативного моделювання (симуляції) «Самопрезентація героїв». ЛесяУкраїнка, драма «Бояриня» - твір про Велику Руїну. Доля Степана та Оксани на чужині.

Лустенко С.І Урок-подорож. Узагальнення та систематизація знань за темою «Іменник» 6 клас

Грінчук С.І Розробки тестових завдань з української мови

Після дзвоника

Суслова Л.Г. Система вправ для учнів, які навчаються на початковому рівні.

Губарєва І.Д. Позакласний захід. Моя Україна – червона калина

Куценко Тетяна Володимирівна,
директор Харківської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 37, учитель-методист, відмінник освіти України

Управління навчально-виховним процесом в навчальному закладі щодо запровадження сучасного інноваційного уроку у контексті європейського виміру
Сучасна українська школа поступово модернізується, намагаючись адаптуватися до потреб суспільства, які постійно змінюються. Школа потребує змін навчально-виховного процесу з середини при цьому варто врахувати спрямованість держави до європейської інтеграції. На сучасному етапі актуальною є модель навчання, яка має назву “навчання, в центрі якого знаходиться учень”. В українській педагогіці такий підхід пов’язано з використанням проблемного та проектного методів навчання. Результатом навчання стає формування основних компетентностей, які забезпечують успіх практичної діяльності. За даними ЮНЕСКО, головним завданням освіти у новому столітті є надання можливостей учням проявити свої таланти і здібності, розкрити свій творчий потенціал. Тому найбільшого значення набуває розробка і залучення у навчальний процес нових інноваційних педагогічних технологій, які ґрунтуються на принципах створення комфортних умов навчання, свободи творчості, використанні науки і техніки. Виходячи з вищезазначеного можна окреслити декілька реальних шляхів модернізації навчально-виховного процесу. Зокрема це
• повноцінне впровадження інтерактивних технологій у навчальне та виховне середовище;
• використанні інших здобутків методики навчання, наприклад, методу проектів, які б підвищували активність учнів у навчально-виховному процесі;
• демократизація навчання;
• залучення позитивних досягнень у сфері навчання та виховання європейських шкіл начально-виховальних.
• розвиток технічно-матеріальної бази. Цей список не можна обмежити зазначеними пунктами, для кожної школи вони особливі. Зупинимося на деяких з інноваційних технологій, які ми активно запроваджуємо в своїй роботі.
Школа покликана виховати таку людину, яка б була відповідальною за свій розвиток, досконало знала себе, вміла усвідомлювати власні вчинки, прагнула до повної актуалізації свого потенціалу тощо.
Розвиток творчого потенціалу учнів передбачає застосування “активних” методів навчання. До них віднесені такі: •метод конкретної ситуації – розвиває здібності до аналізу нетрадиційних завдань та привчає учнів формулювати завдання самостійно; стимулює використовувати літературні джерела; звертає за консультацією до словників, підручників, посібників тощо; підсилює потяг до набуття теоретичних знань;
• метод інциденту – спрямований на подолання вікової та особистісної інерційності та вироблення адекватних способів поведінки у напружених стресових ситуаціях. Він є модифікацією методу конкретних ситуацій, але відрізняється тим, що характеризується несприятливими умовами для прийняття рішень, такими як: дефіцит інформації, часу, наявність аварійної обстановки, що призводить до більшої напруги тощо; формує уміння оптимально розв’язувати конфліктні та екстремальні ситуації;
• метод тренування чуйності, або сенситивний метод, або метод соціально-психологічного тренінгу. Розвиває вміння управляти власним стилем поведінки та емпатію (сприйнятність до емоційного стану інших людей);
• метод “мозкового штурму” – метод групового розв’язання творчої проблеми. Для цього використовуються засоби, які знижують критичність та самокритичність особистості, тим самим підвищується її впевненість у собі. Зниження критичності досягається двома шляхами: прямою інструкцією (бути вільним, підвищити довіру до своїх ідей, не боятися оцінки оточуючих) та створенням сприятливих умов (співчуття, підтримка особливої доброзичливої атмосфери тощо). Розкріпачення інтелектуальних можливостей школярів за рахунок послаблення психологічних бар’єрів – це магістральний шлях розвитку їх творчих здібностей;
• метод синектики – спосіб стимуляції уяви, спосіб поєднання різнорідних елементів. Зіткнення найнеочікуваніших думок, незвичайних аналогій призводить до розширення поля дій, народження нових підходів до рішення проблеми та дозволяє вийти за рамки вузькопрофільних можливостей;
• метод занурення – це метод з елементами релаксації, навіювання та гри. На відміну від інших методів навчання, де основний акцент впливу на учнів припадає на переконання, метод занурення певною мірою спирається на навіювання;
• метод ділової гри. Гра забезпечує максимально емоційне залучення учасників у події, допускаючи можливість повернути їх хід. Найбільш повно, з нашої точки зору, відповідають завданню активізації навчально-творчої діяльності школярів заняття, які проводяться у формі ділових ігор. Головною перевагою ділової гри є радикальне скорочення часу накопичення досвіду особистості. На доцільність використання методу ігрового навчання для розвитку творчих можливостей школярів звертають увагу більшість вчителів нашої школи. На їхню думку, ігрове навчання – це активна пізнавальна діяльність, під час якої у школярів проявляється ініціатива, самостійність, самодіяльність, виробляється активна позиція, створюється емоційна й інтелектуальна атмосфера, психологічний комфорт.
Нікого не можна навчити плавати, багато днів підряд викладаючи теоретичні відомості про цей процес. Так само і в навчанні.
З метою вивчення вчителями та набуття практичних навичок з інтерактивних технологій і методів навчання в школі були проведені тематичні педради, практичні семінари, тижні творчості, спрямовані на збагачення теоретичних знань, обмін практичним досвідом. Позиція педагогів школи характеризується прагненням до максимального особистого внеску у здіснення прогресивних перетворень. Кращі вчителі школи з успіхом використовують метод кейс-стаді в навчально-виховному процесі (від англ. case study – “вивчення ситуації), відомий у вітчизняній освіті як кейс-метод або метод ситуацій (чи навчання на конкретних прикладах). Цей метод відповідає всім основоположним закономірностям інтерактивних технологій, виконуючи на занятті спільні завдання, діти вчаться спілкуватися, критично мислити, ухвалювати обдумані рішення. Кейс – це події, які реально відбулися в певній сфері діяльності і які вчитель описав для того, щоб спровокувати дискусію в навчальній аудиторії, підштовхнути учнів до обговорення та аналізу ситуації, до прийняття рішень.
Таким чином, ситуаційна вправа або кейс – це опис конкретної ситуації, який використовують як педагогічний інструмент. Ситуаційні вправи виконують ряд важливих функцій. Вони допомагають учням:
• глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення;
• отримати грунт для перевірки теорії, дослідження ідей, виявлення закономірностей, взаємозв’язків, формулювання гіпотез;
• пробудити інтерес, підігріти цікавість, заохотити мислення та дискусію;
• отримати додаткову інформацію, поглибити знання;
• переконатися у поглядах;
• розвинути і застосувати аналітичне і стратегічне мислення, вміння вирішувати проблеми і робити раціональні висновки;
• розвинути комунікаційні навички,
• особливо важливо – поєднати теоретичні знання з реаліями життя, перетворити абстрактні знання у цінності і вміння учня.
Мета методу кейс-стаді – поставити учнів у таку ситуацію, за якої їм необхідно буде приймати рішення. Учні мають визначити істотні й другорядні факти, вибрати основні проблеми і виробити стратегії та рекомендації щодо подальших дій. Акцент робиться на самостійному навчанні учнів на основі колективних зусиль. При цьому роль викладача зводиться до спостереження і управління дискусією.
Учень, який готується до обговорення кейсу в класі, має вивчити факти, зробити висновки з даних фактів, оцінити альтернативи дій в даній ситуації і зробити вибір на користь того чи іншого плану дій. Більш того, учень має бути готовим представити свої думки під час обговорення в аудиторії, відстояти свої погляди і, в разі необхідності, переглянути початкове рішення. Учень має усвідомлювати, що користь від кейсу він може отримати лише в тому випадку, якщо він буде брати активну участь у дискусії.
Існує декілька типів кейсів. Найбільш поширено в нашій школі використовуються з них кейс-випадок, кейс-вправа і кейс-ситуація.
Кейс-випадок.
Це короткий кейс, який розповідає про окремий випадок. Його можна використовувати під час уроку-лекції для того, щоб проілюструвати певну ідею або підняти питання для обговорення. Даний кейс можна прочитати дуже швидко і тому учням не треба готуватися вдома.
Кейс-вправа
Надає учневі можливість застосувати на практиці здобуті навички. Найчастіше використовується там, де необхідно провести кількісний аналіз.

 
ОленаІванівнаДата: Субота, 26-Лют-11, 18:09 | Повідомлення # 3
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Репутація: 0
Статус: Offline
Кейс-ситуація
Класичний кейс, що вимагає від учня аналізу ситуації. В ньому найчастіше ставиться запитання: “Чому ситуація набула такого розвитку і як становище можна виправити?”.
Кейс-ситуація, як правило, вимагає чимало часу для ознайомлення, тому з метою економії часу бажана попередня підготовка вдома.
Схема роботи над таким кейсом наступна:
1. Аналіз – пошук причин появи симптомів
2. Виявлення справжньої причини
3. Пошук варіантів рішення
4. Вибір оптимального рішення
5. Реалізація
6. Контроль
Із цих шести елементів у навчальному процесі найчастіше використовуються тільки перші чотири, але і вони допомагають учневі набути практичний досвід. Звичайно, метод кейс-стаді не принесе користі, якщо його відірвати від решти навчального процесу, Результативність використання цього методу вчителями школи є очевидною:
• щороку зростає кількість переможців 2 етапу Всеукраїнської олімпіади учнів;
• збільшилася активність участі та перемог в роботі МАН,
• налагоджені партнерські стосунки у взаємовідносинах „учитель-учень”;
• більше 20 % учнів школи є переможцями різних районних та міських конкурсів;
• щороку 85 % випускників школи стають студентами ВНЗ різних акредитацій;
• підвищилася успішність учнів з багатьох предметів;
• зросла громадянська свідомість та активність школярів у суспільно-корисних справах.
Запорукою успіху вчителів нашої школи є поєднання досягнень класичної педагогіки з вмілим використанням новітнього!

Губарєва І.Д.
Інтерактивні технології на уроках української словесності.
В умовах розбудови національної системи загальної середньої освіти важливого значення набуває інноваційна діяльність загальноосвітніх навчальних закладів, яка характеризується системним експериментуванням, апробацією та застосуванням інновацій в освітньому процесі.
Під освітніми інноваціями ми розуміємо новизну, що істотно змінює результати освітнього процесу, створюючи при цьому удосконалені чи нові освітні, дидактичні, виховні системи; освітні, педагогічні технології; методи, форми, засоби розвитку особистості, організації навчання і виховання; технології управління навчальним закладом, системою освіти. Освітні інновації поділяються на психолого-педагогічні, науково-виробничі та соціально-економічні.
Наростання об’єднавчих процесів у регіональних та світовому масштабах (глобалізація, євроінтеграція тощо) вимагає від освіти формування громадянина, який буде адекватно оцінювати своє місце у міжнародній, національній, локальній громадах. Зустріч і перемішування між собою різних світоглядів, політичних систем, релігійних та культурних утворень ставить питання - якою повинна бути сучасна людина, щоб не бути знівельованою особистістю і, в той же час, набувати нових рис, необхідних для підвищення її конкурентоспроможності у сучасному світі. Вихід вбачався в заміні технократичного на людино орієнтований підхід.
Сьогоднішня епоха характеризується різкими змінами, котрі вирізняються високим динамізмом і великим масштабом. При цьому прискорення і поглиблення трансформаційних процесів освітньої системи України супроводжується активізацією дослідницької діяльності науковцями у пошуку нової парадигми сучасної освіти. Середня та вища школи вимушені працювати в умовах пошуку і невизначеності. Тривають дискусії щодо можливих результатів приєднання України до Болонського процесу, формування єдиного і відкритого для обмінів і співпраці європейського простору вищої освіти і науки.
Перед системою середньої і вищої освіти стоїть завдання: створити систему навчання і виховання, яка б одночасно формувала стійкі наукові знання, давати причетність до глобальних процесів, прищеплювали гордість за національні досягнення і забезпечували індивідуальний незалежний розвиток особистості та самостійне ставлення до дійсності.
Над проблемами формування критичного мислення працювали ряд авторів у новітню добу української історії, розглядаючи його у контексті оновлення змісту освіти і провадження новітніх освітніх технологій у вітчизняній школі.
Усвідомлене ставлення людини до навколишнього життя, рівень усвідомлення його цінності, розуміння причин, наслідків і сутності того, що відбувається навколо, слід розглядати як критичність – індивідуальну особливість мисленнєвої діяльності людини. Одним із шляхів реалізації завдань реформування освіти є розвиток критичного мислення у дітей та молоді на уроках гуманітарного циклу та в позаурочний час.
“Критичне мислення – явище багаторівневе та варіативне, бо в ньому відображаються морально-етичні наставляння, соціально-політичні риси, оцінний досвід, ціннісні орієнтири, знання людини, способи розумових і практичних дій. Воно актуалізується у різних ситуаціях і стосовно різних об’єктів, а тому недоцільно закріпити тільки за певною навчальною дисципліною завдання формування критичного мислення”.
На мою думку, мало в кого викликає заперечення твердження, що предмети гуманітарного циклу мають значний вплив на формування та розвиток особистості. Вони є не тільки навчальними дисциплінами, але і супутниками людини впродовж життя: історія, мова, література тощо.
Гуманітарні дисципліни, встановлюючи контакт учнів з минулим і сучасним, збагачують їх досвідом людства, арсеналом загальнолюдських цінностей, створюють умови для соціальної адаптації, сприяють виробленню у них навичок власної поведінки, вмінню робити власні висновки, базуючись на досвіді історичних та літературних героїв.
Гуманітарна освіта покликана не перевантажувати пам’ять учня, а розвивати його здібності, вчити бачити, чути і відчувати навколишній світ, діяти творчо, осмислено, усвідомлено, формувати відповідальну поведінку. Тобто, творчий пошук педагогічних технологій веде до новоутворень в цілісній системі особистості.
Формування в Україні нової системи освіти, орієнтованої на входження в світовий освітній простір, супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу. У період реформування освіти роль учителя в навчально-виховному процесі має бути переосмислена кожним, і кожен має зрозуміти, усвідомити свою роль у житті нашої держави і в житті своїх учнів, систематизувати все надбане, відкрите в щоденній копіткій праці, здійснити крок на шляху опанування таких педагогічних технологій, які б допомогли вчителю зробити процес навчання цікавим, різноманітним, ефективним, демократичним.
Національною доктриною розвитку освіти в Україні утверджено стратегію прискореного, випереджаючого, інноваційного розвитку освіти й науки, забезпечення самоствердження і самореалізації особистості. Освіта сьогодення спрямована на умови демократії, ринку, новітніх наукових технологій. Місія школи полягає в тому, щоб допомогти кожній дитині усвідомити суть свого життя, визначити й накреслити орієнтири власного майбутнього.
Усі наукові дослідження й педагогічна практика сучасної школи спрямовані на те, щоб роки перебування в школі були не підготовкою до життя, а власне життям.
На уроках учитель має не просто дати суму знань, а сформувати життєву компетентність як само здатність особистості до оптимальних дій, що базуються на знаннях, досвіді, цінностях, здобутих завдяки навчанню. «Мета школи – привчити до життя, розуміти його, знайти в ньому своє місце», - писала Софія Русова.
Орієнтація на такі особливості сучасного навчально-виховного процесу зумовлює вибір учителем інтерактивних технологій навчання, в основі яких підготовка молодої людини до громадянської активності в громадянському суспільстві, активізація навчальних можливостей учня, а не переказування абстрактної, «готової» інформації, відірваної від життя й суспільного досвіду. Інтерактивні уроки надають учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навички й зразки поведінки.
Технології викладання української мови иа літератури, які існують у сучасній науці й перевірені на практиці, необхідно опанувати кожному вчителеві, на якому б рівні інтелектуально-методичної майстерності він не перебував. Поруч із пояснювально-ілюстративними прийомами учитель повинен застосовувати нові, особистісно зорієнтовані, у яких посилений творчо-діяльнісний компонент. Лише в цьому разі учні під умілим керівництвом педагога здобувають справді необхідні знання, уміння й навички.
Важливим складником таких методів є інтерактивні технології, під час використання яких учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб′єктами навчально-виховного процесу. Вони спільно визначають мету та засоби діяльності, прогнозують результати навчання. Вчитель виступає лише в ролі організатора процесу навчання, координатора роботи груп, фасилікатора дискусій тощо. Саме інтерактивні технології створюють атмосферу співробітництва, сприяють усебічному розвитку кожного зокрема.
Яким повинен бути сучасний урок.

Сучасний урок – це далеко не одноманітна та єдина структурно-змістова схема. Тому кожний конкретний учитель визначає для себе ті форми роботи, які для нього найбільш прийнятні, відповідають тій парадигмі, якій він віддає перевагу в роботі. Саме урок – це місце, де відбуваються основні процеси навчання, виховання й розвитку особистості.
Урок - це логічно закінчений, цілісний, обмежений визначеними рамками відрізок навчально-виховного процесу. Водночас – це дзеркало загальної педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального скарбу, показник його кругозору, ерудиції.
За попередні роки багато педагогічних цінностей змінилося. З′явилися не тільки нові цілі, але й нові засоби навчання. Головне, що сьогодні урок розглядається не тільки як діяльність учителя, іншими словами, як форма навчання, а й як діяльність учня, інакше кажучи, учіння.
У методичній літературі визначаються чотири блоки вимог до сучасного уроку:
- загально педагогічні вимоги;
- дидактичні вимоги;
- психологічні вимоги;
- гігієнічні вимоги.
До необхідних компонентів сучасного уроку можна також віднести організаційну, психологічну, виховну та санітарно-гігієнічну складові уроку.
Організація уроку є одним із основних аспектів. Мета організації полягає в забезпеченні успішної реалізації змісту та завдань навчання, умов для ефективної взаємодії учителя та учнів у навчально-виховному процесі.
Організація педагогічної діяльності вчителя передбачає: постановку доцільної та раціональної мети та завдань навчання; мотивацію спільної діяльності учнів та вчителя; планування, нормування, діагностування, прогнозування, стимулювання, контроль і корекцію процесу навчання та його результативності; використання раціональної та ефективної технології навчання.
Сучасний урок вимагає впровадження інтерактивних технологій. Суть такого навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це спів навчання, взаємо навчання ( колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб′єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.
Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати рішення.

 
ОленаІванівнаДата: Субота, 26-Лют-11, 18:10 | Повідомлення # 4
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Репутація: 0
Статус: Offline
Орієнтовна структура інтегрованого уроку.
І. Мотивація навчальної діяльності.
ІІ. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.
ІІІ. Надання необхідної інформації.
ІY. Інтерактивна вправа – центральна частина заняття.
Y. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
Як об′єднати учнів у групи ? Об′єднання в групи може здійснюватися вчителем ( здебільшого на добровільній основі, за результатами жеребкування) або самими учнями ( за власним вибором). Можна попросити учнів розрахуватися на «перший, другий…», об′єднати їх за порами року, квітками тощо ( замість номерів для груп можна використовувати різнобарвні картки, різноманітні предмети тощо).
В окремих випадках учитель може зберегти групу, яка вже почала працювати над проблемою, на кілька уроків у постійному складі або виділити постійно ( на певний час) діючу групу експертів, спостерігачів тощо.
Необхідно взяти до уваги, що демократичність інтерактивного навчання, його особистісна орієнтованість потребують обов′язкового залучення учнів до організації їхньої діяльності, тобто обговорення з ними можливого складу груп, процедур групової діяльності, її очікуваних результатів і досягнення демократичної згоди між учнями і вчителем на всіх етапах навчально-виховного процесу.
Отже, групи можуть бути гомогенними ( однорідними), тобто об′єднувати учнів за певними ознаками, наприклад за рівнем знань та обсягом доступної позаурочної інформації з предмета, або гетерогенними (різнорідними). Бажано об′єднувати в одну групу сильних, середніх і слабких учнів. У таких різнорідних групах стимулюється творче мислення й інтенсивний обмін ідеями.
Розрізняють чотири основних групи інтерактивних технологій навчання ( залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів):
- технології кооперативного навчання;
- технології колективно-групового навчання;
- технології ситуативного моделювання;
- технології опрацювання дискусійних питань.

Готуємося до уроків
Суслова Л.Г.

Урок з української літератури з використанням технології ситуативного моделювання (симуляції) «Спрощене судове засідання». 10 клас.

Тема: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпка – бунтар чи злодій?
Мета: З’ясувати систему образів роману, розкрити мотиви вчинків головного героя, роль інших персонажів для розкриття образу головного героя, розвивати вміння характеризувати персонажів твору, усне мовлення, виховувати гуманне ставлення до інших.
Обладнання: Тексти роману, підручник, капелюшки для суддів.

Хід уроку
1.Організаційний момент.

2.Оголошення теми та мети уроку.

3.Актуалізація знань.
- Бесіда з учнями
1) В чому особливість композиції роману?
2) Назвіть сюжетні лінії твору.
3) В чому особливості соціально-психологічного роману?
4) Що рухало вчинками Чіпки розум чи почуття?

4. Мотивація учнів.
Ми на минулому уроці ознайомились з сюжетом роману І. Нечуя-Левицького «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», а отже знаємо історію життя та мотиви вчинків героїв цього роману.
Часто в житті буває, що те, що на перший погляд здавалося білим, при уважнішому розгляді перетворюється на сіре, а то й чорне. Перед тим, як засудити чи похвалити, ми повинні уважно придивитися до людини, зрозуміти її дії, поставити себе на її місце. Саме це ми і спробуємо зробити на уроці: розібратися в мотивах вчинків головного героя, Чіпки Варениченка, з’ясувати причини, які спонукали його до такого способу життя, а також дізнатися, що рухало іншими героями і як їх слова та дії впливали на долю Чіпки. Іншими словами, ми спробуємо оцінити дії героїв твору та винести свій вирок: чи винен Чіпка, чи він просто став жертвою життєвих обставин.

5. Практичні завдання. Спрощене судове засідання.
Завданням учнів є відтворити атмосферу судового засідання під час суду над персонажем роману Чіпкою. У вступному слові учитель пояснює завдання, обирається (призначається) група учнів, які виконуватимуть роль суддів. Вони будуть вести засідання, надавати слово свідкам і зроблять висновки. «Підсудний» може бути уявним, якщо його роль буде виконувати учень, то йому слід надати «останнє слово». Учні класу виступають у ролі свідків, оскільки знайомі з історією життя Чіпки, прочитавши текст роману. Вони висловлюють свою думку з приводу того винен Чіпка чи ні за формою:
Я вважаю, що…
Тому що…
Отже…
Бажано підтвердити свою думку цитатою з тексту, яку суд буде вважати доказом.(Щоб прискорити процес, треба на попередньому уроці дати домашнє завдання добрати відповідні цитати).

План судового засідання
1) Вступне слово вчителя.
2) Виступ суддів.
3) Виступ свідків.
4) Висновки суддів про те, чи винний герой.
Вступне слово вчителя
Прочитавши роман І. Нечуя-Левицького «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» ми дізналися, як розвивалися події у житті головного героя , Чіпки. Нам відомо, що із звичайного сільського хлопця він перетворився на злодія і вбивцю. Що стало причиною такого страшного перетворення? Чи вважаєте ви особисто, що Чіпка винен , і чим можете підтвердити свою думку?
У романі автором епізод суду не подається і ми маємо уявити, як все могло б відбуватися. Для цього ми оберемо суддів, які будуть вести наше імпровізоване засідання суду і зроблять висновки про вину головного героя. Кожен з вас може виступити у ролі свідка і пояснити нам, чому він вважає,що Чіпка винен чи не винен, підтвердивши сказане цитатою з тексту, де це можливо.
Хочу звернути вашу увагу, що всі герої роману так чи інакше впливали на долю Чіпки: формували його характер, підштовхували до дій, а тому не можливо охарактеризувати його, не торкаючись образів матері, бабусі, Галі, Грицька та багатьох інших. Отже, наше завдання – з’ясувати, хто такий Чіпка: бунтар проти соціальної несправедливості, месник, чи «пропаща сила», злодій і вбивця.
Хочу нагадати вам про правила поведінки у суді, про взаємоповагу та право мати власну думку.

Приблизний текст виступу судді
Слухається справа про вбивство родини козака Хоменка. Підсудний – Варениченко Ничипір Іванович, житель с. Піски. Суд заслухає виступи свідків захисту та свідків обвинувачення. Запрошується свідок (прізвище та ім’я учня, який підняв руку).

Заслухавши свідків суд виносить вирок: визнати Варениченка Ничипора Івановича винним (невинним) у скоєні злочину і засудити до каторжних робіт (звільнити з-під варти у залі суду…).
Важливо, щоб свідки звернули увагу на стосунки Чіпки з усіма героями роману (ставлення матері, бабусі, відсутність батьківського прикладу, суспільна несправедливість, ставлення діда Уласа, однолітків, стосунки з Галею, приклад Грицька), щоб обговорення не вийшло одностороннім. Тут учитель може корегувати хід засідання через суддів, але не давати оцінок учнівським виступам.

6. Підсумки уроку.
Аналіз роботи учнів на уроці (активність, якість підготовки домашнього завдання, вміння доводити свою думку), оголошення балів.

7. Домашнє завдання: підручник ст. 65-75 – опрацювати, підготувати характеристику інших персонажів твору (усно).

Губарєва І.Д.

Урок з української мови з використанням технології ситуативного моделювання (симуляції). 9 клас

Тема: З.М. Повторення вивченого про стилі та типи мовлення. Створення діалогів відповідно до запропонованої ситуації.

Мета: Повторити відомості про стилі та типи мовлення, вдосконалити вміння розрізняти стилі мовлення, обґрунтовувати свою думку, будувати тексти відповідно до стилю мовлення, стимулювати вивчення української мови для грамотного і творчого використання у житті.
Обладнання: Таблиця «Типи мовлення», картки із завданням для практичної роботи.
Хід уроку:
1.Організаційний момент

2 .Повідомлення теми та мети уроку
3 . Мотивація учнів
Ми добре знайомі з поняттями пипу та стилю мовлення, але не завжди вміємо застосувати ці знання у повсякденному житті. Ось, наприклад, уривок з листа сина, який відпочиває у літньому таборі, до матері. «Сьогодні ми ходили на прогулянку до лісу. Вийшли на пагорб і побачили чудову картину: на лузі росте дерево, тече річка, а через неї перекинуто місток.» Чи можемо ми уявити картину, описану хлопчиком, і зрозуміти, чому він вважає її чудовою? Чому? (Немає опису побаченого, а лише названі предмети і дії. Замість опису використана розповідь). Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, у яких ситуаціях треба використовувати той чи інший тип та стиль мовлення.
2.Актуалізація опорних знань.
Розгляньте таблицю і складіть повідомлення про типи мовлення. (завдання виконується методом ланцюжка, коли один учень починає відповідь, а інший її продовжує. Наприклад, кожен із учнів розповідає про один із типів мовлення).

 
ОленаІванівнаДата: Субота, 26-Лют-11, 18:11 | Повідомлення # 5
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Репутація: 0
Статус: Offline
3.Бесіда з учнями:
- Що таке стиль?
- Що таке стилістика?
- Які стилі мовлення ви знаєте?
- У яких сферах суспільного життя використовується кожний із стилів?
4. Практичні завдання .Симуляція
Учні об’єднуються у 4 групи і отримують картки із завданням, що стосується одного із стилів мовлення (завдання спільне для всіх груп, різні лише стилі мовлення). Картки містять стислий теоретичний матеріал, котрий потрібно опрацювати перед виконанням практичного завдання. Учні створюють текст і озвучують його за ролями, по можливості відтворюючи ситуацію.
На підготовку завдання відводиться 7-10 хвилин. Кожна наступна група коментує висловлювання попередньої (вказує наскільки точно відтворений стиль, чи були мовленнєві помилки).

5. Підсумки уроку.Узагальнення вивченого, аналіз роботи учнів (наскільки активними вони були, наскільки вдало впорались із завданням, які помилки були найпоширинішими), оголошення балів.

6. Домашнє завдання.
1) Повторити відомості про стилі мовлення.
2) Добрати невеликі тексти різних стилів, визначити їх стильові ознаки (можна використати вправу із підручника з подібним завданням).

Картки із завданням для роботи на уроці

Офіційно-діловий стиль

Сфера застосування: у державному, суспільному, політичному, господарському житті. Регулює стосунки між установами та окремими членами суспільства. Переважно писемне мовлення.

Призначення: Збір інформації.

Об’єкти: Укази, закони, накази, звіти, акти, протоколи, заяви, ділові листи.
Особливості мовних засобів: стандартизація мовних засобів, логічність викладу, відсутність образності, емоційності (нейтральна лексика , вжита у прямому значенні), використання безособових, наказових форм, особлива термінологія, специфічні синтаксичні конструкції (кліше).

Особливості тексту: точність формулювань і достовірність фактів, відсутність індивідуальних авторських рис. Текст поділено на параграфи, пункти, підпункти.

Пропоновані ситуації: Анкетування при прийомі на роботу, допит у слідчого, складання акту на місці ДТП

Завдання: Хлопчика (дівчинку), який гуляє у дворі з собакою, сусідка-бабуся і звинувачує у тому, що він (вона) учора витоптав квіти на її клумбі під вікном.

Опорна лексика: Громадянин…., надійшла скарга від, ви звинувачуєтесь у тому, що…., недбале ставлення, відшкодувати завдані збитки, підтвердити алібі, мати свідка.

Публіцистичний стиль

Сфера застосування: преса, телебачення, радіо, політичне життя, реклама, агітація. Переважно усне мовлення.

Призначення: Формування громадської думки.

Об’єкти: Промови, статті періодичних видань, інтерв’ю, агітаційні листівки, виступи під час дискусій, дебатів.

Особливості мовних засобів: емоційно забарвлені речення (окличні, питальні, риторичні), звертання, вставні слова, образні конструкції, використання тропів, форми множини, використання суспільної лексики.

Особливості тексту: логічність побудови, переконливість, емоційність, діалогічна будова, чітка авторська позиція

Пропоновані ситуації: Інтерв’ю, теледебати.

Завдання: Хлопчика (дівчинку), який гуляє у дворі з собакою, сусідка-бабуся і звинувачує у тому, що він (вона) учора витоптав квіти на її клумбі під вікном.

Опорна лексика: що ви можете сказати про…, чи вважаєте…, прокоментуйте…

Розмовний стиль

Сфера застосування: Спілкування між особами в усіх сферах життя, обмін інформацією на побутовому рівні, художня література. Усне мовлення.

Призначення: Обмін інформацією

Об’єкти: Розмови, художні твори (переважно драматургія), повсякденне спілкування.

Особливості мовних засобів: емоційно забарвлені речення, часто неповні звертання, використання фразеологізмів, діалектизмів, жаргонізмів, сленгу, емоційно-оціночної лексики, тропів.
Особливості тексту: діалог або полілог, емоційність, інтонаційна різноманітність. діалогічна будова,

Пропоновані ситуації: бесіда між друзями, розмова по телефону, розмова у магазині.

Завдання: Хлопчика (дівчинку), який гуляє у дворі з собакою, сусідка-бабуся і звинувачує у тому, що він (вона) учора витоптав квіти на її клумбі під вікном.

Опорна лексика: уяви, тут як на біду, розрепетувалась, мовляв, мій Бобік, типу квіточки.

Художній стиль

Сфера застосування: художня література, приватне листування, офіційне та напівофіційне спілкування.

Призначення: вплив на читача (слухача), образне відтворення дійсності.

Об’єкти: розмови, твори художньої літератури усіх жанрів, листи.

Особливості мовних засобів: ознаки всіх стилів мовлення, емоційно забарвлена лексика, повні поширені речення, широке використання синонімів, антонімів, використання фразеологізмів, тропів, відповідність літературним нормам.

Особливості тексту: виразність, мальовничість, опис, емоційність, інтонаційна різноманітність, авторський стиль.

Завдання: Хлопчика (дівчинку), який гуляє у дворі з собакою, сусідка-бабуся і звинувачує у тому, що він (вона) учора витоптав квіти на її клумбі під вікном.

Пропоновані ситуації: бесіда з батьками, розмова з учителем.

Опорна лексика: пробач(те), але, мій собака не міг такого вчинити, вислухай(те) мене будь ласка, краще спитати у сусідів.

 
ОленаІванівнаДата: Субота, 26-Лют-11, 18:12 | Повідомлення # 6
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Репутація: 0
Статус: Offline
Суслова Л.Г.

Урок з української літератури з використанням технології ситуативного моделювання (симуляції) «Самопрезентація героїв».

Тема: ЛесяУкраїнка, драма «Бояриня» - твір про Велику Руїну. Доля Степана та Оксани на чужині.

Мета: Розкрити систему образів твору, розвивати навички аналізу літературного твору, усне мовлення, вміння формувати власну думку, виховувати почуття патріотизму до рідної землі, бажання служити рідному народові за будь-яких обставин, толерантність по відношенню до чужих культурних традицій.
Обладнання: підручник, тексти творів, елементи костюмів героїв твору (наприклад, хустка для Оксани, шапка для Степана), місце для імпровізованої сцени.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Повідомлення теми та мети уроку.

3. Актуалізація знань.
- бесіда з учнями
1) Розкажіть про історичну основу п’єси. Які історичні особи у ній згадуються?
2) Визначте тему та жанр твору.
3) Розкажіть про історію знайомства та одруження Степана та Оксани.

4. Мотивація учнів
Становище, у яке потрапила головна героїня твору Оксана, стало причиною її особистої трагедії, але обставини її життя не є винятковими чи надзвичайними, в усякому разі так здається на перший погляд. Багато людей у наші дні з різних причин змушені залишати свою Батьківщину, як це зробила донька козака Олекси Перебійного. Проте Україна, яку залишила Оксана переживала одну з найтрагічніших сторінок своєї історії – добу Руїни, фактично знаходилася у стані війни. Під загрозою була воля народу та незалежність країни.
Що почувають люди, які потрапляють у такі обставини? Який шлях обрала для себе Оксана? З якими складностями зіштовхнулася вона, потрапивши на чужину? Як повів себе Степан? Які мотиви рухали його вчинками і що почував він, дивлячись на страждання коханої?Відповіді на ці запитання допоможуть нам зрозуміти образи п’єси, але щоб зробити це повніше, ми спробуємо подивитися на ситуацію очима самих героїв, перетворитися на якійсь час на Степанів та Оксан.
5. Практичні завдання. Симуляція самопрезентація героїв.
Учні об’єднуються у 3 групи, 2 з яких готують презентацію однієї з герої твору, а 3-тя виступає як експертна. У кожній групі (крім експертної) обирається учень, який зіграє роль героя, розповість про себе від першої особи. Інші учні готують текст для виступу На підготовку дається 10 хвилин. Герої по черзі презентують себе, вийшовши до дошки (на уявну сцену), можна задавати один одному запитання, можна сперечатися між собою (важливо слідкувати за часом). Питання можуть задавати і учні. Експерти підводять підсумки, аналізуючи роботу груп.

План роботи.
1.Представлення.
2.Обмін запитаннями.
3.Оцінка експерта.

План самопрезентації
1. Риси характеру героя
2. Сімейні стосунки (розповідь про почуття до дружини(чоловіка), ставлення до родичів та їхнє ставлення до героя).
3.Стосунки з оточуючими (сусідами, на службі, гостями).
4.Можливий вихід із ситуації, що склалася (що можна було б зробити, щоб почуватися щасливим).

План оцінювання експертами
1. Чи вдало відтворено образ. Що можна додати до характеристики.
2. Як ви оцінюєте відповідь про вихід із ситуації.
3. Акторська майстерність (слід зважати на мовленнєві помилки та інтонації, темп та тембр говоріння).

6. Підсумки уроку.
1) Заключне слово вчителя.
- Чий характер можна вважати сильнішим Оксани чи Степана? Чому?
- Хто у творі поділяв погляди Оксани? Хто змирився зі своєю долею?
Ми з вами побачили, як особиста доля героїв переплітається із долею Батьківщини, як горе народу відбивається у житті кожної людини. Кожен обирає свій шлях: Іван Перебійний бореться зі зброєю у руках і гине,його батько вважає справою честі дотримуватись присяги, не зважаючи на те, що це веде до загибелі державності і волі; Степан, хоч вболіває за свій народ, але не знаходить сил і сміливості для рішучих дій, оберігаючи свою родину, а тому вимушений змиритися і страждати від принижень, Оксана ж не може жити у чужій, часом ворожій атмосфері на чужині, намагається боротися, робить спроби допомогти своєму народові особисто чи використовуючи високе соціальне становище свого чоловіка, але її сил і можливостей виявляється недостатньо , туга та відчай стають сильнішими за кохання і врешті-решт зламують її волю і відбирають життя. Хто з героїв вчинив правильно, нехай кожен вирішить для себе сам.
2) Аналіз роботи учнів на уроці.
3) Оголошення балів.

7. Домашнє завдання .Написати план характеристики образів,виписати цитати, підручник ст. 138-139, 143-144 – опрацювати.

Учитель С.І.Лустенко
Урок-подорож
Тема. Узагальнення і систематизація знань з теми «Іменник».

Мета: перевірити рівень знань, умінь і навичок, здобутих при вивченні теми «Іменник»; навчити застосовувати теоретичні знання на практиці при розпізнаванні іменника, визначенні його граматичних ознак; правильно вживати іменники у мовленні, знаходити вивчені орфограми та пояснювати їх; розвивати пізнавальний інтерес до історії свого народу, його традицій; виховувати почуття поваги до своєї країни, народу.
Тип уроку: узагальнення й систематизація знань.
Обладнання: мультимедійний проектор для проектування діалогу- гуморески, запис пісні «Від Києва до Лубен»,таблиця-схема до теми, мішечок з картками, картки з програмованим завданням.
Хід уроку
І. Мотивація учбової діяльності
1. Організаційний момент
2. Слово вчителя.
Сьогодні у нас незвичайний урок.
Сьогодні ми зробимо ще один крок
В країну прекрасну, країну чудову,
Що нас так чекає й збагачує мову.
3. Бесіда.
-Чи знаєте ви, що таке ярмарок?
- Як можна перевірити, чи правильно ми пояснили значення цього слова?
- Який словник для цього знадобиться? (Учень у тлумачному словнику знаходить це слово і зачитує пояснення його значення.)
- Хто з вас був на ярмарку? Де?
- До якої частини мови належить це слово?
- Що таке іменник?
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку
1. Слово вчителя.
- Ми вже вивчали тему «Іменник» з великого розділу мовознавчої науки. Якого? (Морфологія.) А сьогодні урок узагальнення і систематизації знань з теми «Іменник». Ми повторимо, закріпимо все, що вивчили про іменник як частину мови. Спробуємо практично розпізнавати іменники, визначати їх граматичні ознаки, правильно використовувати іменники в мовленні, продовжимо знайомство з історією свого народу, його традиціями.
Отож, якщо не всі з вас відвідували ярмарок, то прямо зараз ми туди поїдемо. Поїдемо скупитися.
Благословилося на світ. Виткнулося заспане сонце, стьобнуло промінням по луках,, по степах, по садках по левадах.
І видко: аж-аж-аж гоп до того ліска, куди око дістане, дорогою вози потяглися.. І кіньми, і волами, і коровами. І гарба, і воза, і возенята... З ку¬чами з сіном,, з соломою... А на возах і кури, і вів¬ця скручена, і теля мекає, І порося верещить… А за возами — гай! Цоб! Цабе! н-н-но! На ярмарок.
І їдуть, і їдуть, і їдуть… І дорога вже не дорога.А строката величезна гадюка, жива покручена, що за отой лісок непоспішаючи полізла… І де її голова, і де ії хвіст – невідомо…
А наш віз вискакує з тої гадюки, торохтить по грудках, шелестить травою.
(Остап Вишня)
2. Бесіда.
— Назвіть іменники, які вам запам’ятались.
— А який заголовок дібрали б ви до тексту?
(Якщо «Дорога до ярмарку», то додаткове питання. — Чому до ярмарку, а не до ярмарка?)
— Давайте пригадаємо морфологічні ознаки
іменника.
ІІІ. Закріплення матеріалу
1. Колективна робота.
(на дошку спроектовано діалог-гумореску.)
- Гей, дядьку, куди їдете?
- На ярмарок, куди ж іще?
- А звідки ви?
- З Ковалів.
- Та я не питаю, якого ви роду. Село ваше як зветься?
- Та й кажу Ковалі.
- А самі ви хто будете?
- Коваль.
- Хе-хе… Щось ви, дядьку, маленький та плохенький, як на коваля.
- Та я не коваль, а Коваль. У нас у Ковалях усі Ковалі, а ковалів тільки троє.
Завдання.
-Скільки дійових осіб потрібно для читання діалогу?
- Прочитайте за особами.
- Запишіть останню репліку, визначте власні та загальні назви, поясніть їх написання.
2. Слово вчителя.
- от і приїхали ми нарешті на ярмарок. І кого ж тут немає! І чого ж тут тільки не побачиш! І не протовпишся: той торгує, той купує, той божиться, той прицінюється. Але ми з вами проберемося крізь натовп і все роздивимось .А дорогою ще й запишемо, кого і що продають.
(Об’єднати дітей в групи)
2. Диференційоване завдання.
За ілюстраціями на дошці записати, кого і що продають на ярмарку.
Група 1. Записати іменники ІV відміни. З одним іменником скласти речення про своє враження від побаченого.
Група 2. Записати іменники - назви істот із пестливими суфіксами.
Група 3. Записати іменники - назви неістот.
(Вчитель роздає картки із завданням)
3. Робота з текстом.
А тепер давайте ознайомимося із звичаями, які були на ярмарку, та знайдемо у тексті іменники спільного роду і виділимо їх прямо в тексті.

На ярмарку кожен має своє місце. Он натовп зібрався: божого старця слухають. Сидить сивий дід-каліка
та й на кобзі грає. А поруч нього малий хлопець –сирота, худий та босий, шапчину тримає для мідяків. А он далі циган до дядька причепився, бо¬житься, шельма, і жінкою, і дітьми та проклина свою душу, і батька, і матір, щоб стару КОБИЛУ продати замість молодої здорової. А отам знову галас учинився:
якийсь волоцюга потяг у баби мішок з грушами.
А он, дивіться, поспішають перекупки з паляницями, з бубликами, з пиріжками, з печеним м'ясом. А перед веде Явдоха Колунайчих— мордата, рум'яна молодиця. І всі її слухають! Над усіма бабами верховода! Та нехай би не наслухала її яка, зараз же нещастя на бідолаху нашле: або свиня бублики похвата, або собака м'ясо викраде, або п'яниця якийсь спіткнеться та олію виверне, а вже даром не пройде. От Явдоха взяла з чужої торби паляницю й кинула проти сонця. Котилася тая паляниця, котилася, а де впала, там Явдоха сама з своїм товаром сіла, а молодиць, розсадила, де якій по черзі припало. А чужу паляницю, що нею ворожила, Явдоха тихцем підняла та між свої булки положила .
(Г. Квітка-Основ'яненко)
- Що ж це за іменники спільного роду?
- З якими звичаями ви ознайомилися?
5. Вибірково-розподільний диктант.
Так багато всього на ярмарку, і не перелічиш! До речі, деякі іменники – назви великої кількості предметів хоч і означають , що цих предметів багато, однак вживаються не у множині, а в однині. Як вони називаються? ( Збірні)
- А які іменники вживаються тільки в множині? (Множинні.)
(Один учень працює біля дошки, а інші – в зошитах.)
Ярмарок починається ще за воротами, продається тут усе: коні, корови, вівці, кози, сани, горшки, миски, хустки, спідниці, гвіздки, молотки, ножиці. Та все таке свіже та смачне на ярмарку: свинина, городина, ковбаса, риба, мед. Аби ваші гроші!
А гомін який стоїть! Такого ніде не почуєш,тільки на ярмарку. Жіноцтво щебече, усі разом розказують і ні одна не слуха. Собаки скавучать, музики грають. Парубоцтво витина гопака. Малеча, погубивши матерів, пищить, мабуть. І на тому світі той галас чути!
- А чому і нам не повеселитися?
6. Фізкультхвилинка.
Під пісню «Від Києва до Лубен» діти виконують танцювальні рухи.
7. Завдання учням.
1) Відновити текст пісні по пам’яті ( одне речення).
2) Виділити іменники та визначити їх рід, число, відмінок (взаємоперевірка).
Виконуючи це завдання що ми пригадали? (Граматичні ознаки іменника.)
8. Розіграш завдань.
Треба спробувати свого щастя в грі. Зараз візник з кожного возу підійде і розіграє «Подарунок для друзів».
9. Творче завдання.
Використовуючи іменники, скласти невеличкий діалог гумористичного змісту між покупцем і продавцем і його розіграти.
10. Диктант
- Ярмарок закінчувався. Хто спродався, хто скупився – всім час додому. Ми з вами теж скрізь побували, всього скуштували, а тепер час написати диктант.
( Один учень біля дошки розбирає іменник « з ярмарку» як частину мови.)
Диктант
Повертався Петро додому з ярмарку. Попродав городину, добрі гроші вторгував. Накупив усього! Поволі бредуть воли, порипує віз, а Петро пахкає люлькою та посміхається у вуса.
VІ. Підбиття підсумків уроку
«Мікрофон»
- Чи вдалося вам скупися? З чим повернулися додому?
- Чи досягли ми поставленої мети на уроці?
- Чи все згадали про іменник?
- А що ми дізналися про ярмарок в Україні?
Домашнє завдання: 1 група – синтаксичний розбір 1-го речення з тексту класного диктанту; 2 група – морфологічний розбір всіх іменників з 4 – го речення диктанту; 3 група – продовжити текст диктанту .

 
ОленаІванівнаДата: Субота, 26-Лют-11, 18:13 | Повідомлення # 7
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Репутація: 0
Статус: Offline
Розробки тестових завдань з української мови вчителя С.І.Грінчук

До Вашої уваги пропонуються завдання, в яких можуть бути один, два, три та більше правильних відповідей. Обведіть кружечком номери всіх правильних відповідей.

1. ПРОФЕСІЙНЕ СЛОВО

1) салат
2) учень
3) бюджет
4) гриб
5) ластівка
6) арія

2. ЗАПОЗИЧЕНЕ СЛОВО

1) життя
2) брат
3) школа
4) біологія
5) урок
6) автобіографія

3. ЗАСТАРІЛЕ СЛОВО

1) метр
2) миля
3) відро
4) склянка
5) тарілка

4. СКЛАДНОСКОРОЧЕНЕ СЛОВО

1) жовтолиций
2) залізобетон
3) держфонд
4) землетрус
5) далекосхідний
6) Укрінбанк
7) Вуз

5. НА МІСЦІ КРАПОК ПИШЕТЬСЯ Ц { З }

1) запорі..ький
2) вінни..ький
3) лу..ький
4) пари..ький
5) оде..ький
6) гали..ький
7) запорі..ький
8) петербур..ький

6. ДО { І, ІІ, ІІІ, IV } ВІДМІНИ НАЛЕЖАТЬ ІМЕННИКИ

1) теля
2) море
3) лоша
4) вдача
5) листя
6) суддя
7) подорож
8) автомобіль
9) листоноша
10) чорнильниця

7. ПРИКМЕТНИКИ У { ПРОСТІЙ, СКЛАДЕНІЙ} ФОРМІ ВИЩОГО СТУПЕНЯ ПОРІВНЯННЯ

1) добрий
2) довгий
3) кругліший
4) найміцніший
5) найдрібніший
6) холодніший
7) більш короткий

8. {ЗБІРНИЙ, ДРОБОВИЙ, ПОРЯДКОВИЙ} ЧИСЛІВНИК

1) троє
2) вісім
3) дев’ятий
4) восьмеро
5) дев’яносто
6) одна третя
7) шістнадцять
8) п’ятнадцятеро
9) сім цілих і п’ять десятих

9. {ОСОБОВІ, ПРИСВІЙНІ, ВКАЗІВНІ} ЗАЙМЕННИКИ

1) я
2) ви
3) той
4) хто
5) цей
6) вона
7) свій
8) себе
9) вони
10) кожний
11) стільки
12) хтозна-який

10. ЗАЙМЕННИК { ЖІНОЧОГО, ЧОЛОВІЧОГО, СЕРЕДНЬОГО} РОДУ

1) моє
2) цей
3) якась
4) нічиє
5) ніякий
6) будь-яка

11. СЛОВА УТВОРЕНІ { ПРЕФІКСАЛЬНИМ, СУФІКСАЛЬНИМ, ПРЕФІКСАЛЬНО-СУФІКСАЛЬНИМ} СПОСОБОМ

1) прадід
2) невисокий
3) зелений
4) подорожник
5) синюватий
6) передчасний
7) перекотиполе
8) зарубіжний
9) чистісінький

12. ЗНАЧУЩІ ЧАСТИНИ СЛОВА

1) корінь
2) префікс
3) суфікс
4) закінчення

13. СЛОВА ЗА ЗНАЧЕННЯМ { ПОЗИТИВНІ, НЕГАТИВНІ}

1) гідність
2) грубість
3) щирість
4) корисливість
5) толерантність
6) інтелігентність
7) доброзичливість
8) підлабузництво

14. СИНОНІМ ДО СЛОВА АЗБУКА

1) асбест
2) абетка
3) алфавіт
4) кросворд

15. АНТОНІМ ДО СЛОВА РАДІТИ

1) сумувати
2) співчувати
3) веселитись
4) жартувати

16. УКРАЇНСЬКИЙ ВІДПОВІДНИК ДО РОСІЙСЬКОГО ФРАЗЕОЛОГІЗМУ « ДВА САПОГА ПАРА»

1) з пустого в порожнє
2) чорна кішка пробігла
3) обоє рябоє
4) ходити ходором

17. ФРАЗЕОЛОГІЗМ, ЩО ОЗНАЧАЄ «ЗАПАМ’ЯТАТИ»

1) за ніс водити
2) зарубати на носі
3) не сунути носа
4) залишитися з носом

18. {СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ, РЕЧЕННЯ}

1) біля дошки
2) цікаве завдання
3) діти працюють
4) весна та літо
5) спортивні секції
6) зошит відмінника
7) про пригоди

19. СЛОВА, ЯКІ ВІДТВОРЮЮТЬ КОЛОРИТ МИНУЛИХ ЕПОХ

1) професійні
2) діалектні
3) застарілі
4) неологізми

20. СЛОВНИК, ЯКИЙ ПОЯСНЮЄ ЗНАЧЕННЯ ВСІХ СЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

1) діалектний
2) тлумачний
3) словник-довідник
4) словник іншомовних слів

21. НОВІ СЛОВА, ЩО ВИНИКАЮТЬ У МОВІ

1) застарілі
2) діалектизми
3) неологізми
4) загальновживані

22. { ГОЛОВНІ, ДРУГОРЯДНІ} ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

1) означення
2) додаток
3) підмет
4) обставина
5) присудок

23. { ЗВУКІВ, БУКВ} {БІЛЬШЕ, МЕНШЕ} У СЛОВАХ

1) юнак
2) радіо
3) рідня
4) сіяти
5) джміль
6) мріють

24. {МОРФОЛОГІЯ, ФОНЕТИКА} ВИВЧАЄ

1) знаки письма
2) відомості про звуки
3) слово як частину мови
4) правила правопису

25. ЧАСТИНИ МОВИ {ЗМІННІ, НЕЗМІННІ}, {САМОСТІЙНІ, СЛУЖБОВІ}

1) іменник
2) прикметник
3) дієслово
4) частка
5) вигук
6) числівник
7) прийменник
8) займенник
9) прислівник
10) сполучник

 
ОленаІванівнаДата: Субота, 26-Лют-11, 18:14 | Повідомлення # 8
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Репутація: 0
Статус: Offline
Після дзвоника
Суслова Л.Г.

Система вправ для учнів, які навчаються на початковому рівні.

Індивідуальність кожної дитини чітко проявляється в процесі навчання. Одні діти засвоюють навчальний матеріал лише в результаті багаторазового повторення, після численних тренувальних вправ, а інші все схоплюють «на лету», не вчать правил, проте пишуть грамотно. Є також учні, котрі не засвоюють правил ( з різних причин) або не здатні усвідомити зв'язок, між правилами у підручнику та написанням слів чи постановкою розділових знаків.
Дана робота присвячена методам роботи саме з такими учнями, тобто з тими, хто демонструє безграмотність при написанні творчих робіт та диктантів . Причин учнівської безграмотності можна виділити досить багато. Це і низький інтелектуальний розвиток дитини ( часто це діти з неблагополучних сімей), і схильність до пропусків занять, котра призводить до неможливості засвоїти програму, відсутність мотивації навчання, звичайні лінощі, відсутність інтересу до читання, особливості темпераменту, характеру, пам’яті і под. Найчастіше коренем зла стає ціла низка причин, котрі обов’язково слід з’ясувати, щоб вибрати найбільш ефективні методи корекції.

Зошит для робіт над помилками

Запропоновані вправи допоможуть, в першу чергу, учням з так званою вродженою безграмотністю. Як правило такі діти вміють висловити свою думку, досить багато знають (інтелектуально розвинені), часто навіть талановиті у певній сфері, активно працюють на уроках, де вимагається усна відповідь. Але коли доходить справа до письмових робіт, то вчитель виносить за поля до сорока позначок, фіксуючи часом досить несподівані помилки. Запропонований метод можна з успіхом використовувати і для учнів з низьким рівнем знань чи інтелектуального розвитку.
Обов’язковою умовою є систематичність проведення занять та наполегливість педагога. Учні приходять на щоденні індивідуально-групові заняття, маючи при собі спеціальний зошит для роботи над помилками. У цей зошит учитель виписує 10 слів з помилками з робіт учня (контрольних чи звичайних). Важливо, щоб це робив саме вчитель або хтось із батьків, щоб учень не наробив помилок при списуванні. З цими десятьма словами працюємо весь наступний тиждень.

Понеділок – списування. Учень тільки списує слова, намагаючись не допустити помилок (весна, безбарвний, настінний…).
Вівторок – роздоріжжя. Учневі пропонується обрати правильний варіант написання слова із двох запропонованих ( ве/исна, без/сбарвний, настін/нний…).
Середа – вставити пропущені букви. Учневі пропонують слова з пропусками, які потрібно заповнити ( в сна, бе барвний, насті ий…).
Четвер – записування під диктовку. Учитель проводить звичайний словниковий диктант з 10-ти слів (весна, безбарвний, настінний…).
П’ятниця – диктант. Учень пише диктант із словосполучень, речень чи тексту, в якому зустрічаються опрацьовані слова. ( Прийшла весна на землю. З вікна видно, що безбарвний раніше прилісок вкрився яскравими квітами. Настінний годинник в класі відраховував останні хвилини уроку.)

З нового тижня – нові десять слів. Так за навчальний рік можна опрацювати близько 300 слів. Згодом ви почнете помічати, що з кожним тижнем помилок у роботах учня все менше та менше. Важливо не дати учневі здатися, слід наполягати на обов’язковому виконанні всіх завдань. Дуже добре, якщо такої роботи залучаються батьки.
Спочатку такі заняття не будуть займати багато часу, поступово можна додавати традиційні вправи з підручника та інші види робіт. Такі заняття не тільки підвищують рівень грамотності, але й розвивають пам'ять, уважність, закріплюють вміння практично застосовувати вивчені правила.

Учитель на годину

Цю вправу можна використовувати для корекції будь-якого рівня грамотності. Особливо ефективно вона допоможе учням нервовим, непосидючим, тим, хто робить багато помилок з неуважності. Як правило такий вид роботи викликає в учнів зацікавленість, вони ніби міняються місцем з учителем, самі стають учителями. Є два способи проведення такої роботи:

1) учневі пропонують готовий текст ( краще друкований, щоб легше читався), у якому допущені помилки на вивчені правила ( якщо використовувати вправу на уроках), або помилки, які найбільш часто зустрічаються в учнівських роботах. Завдання – знайти ці помилки і виправити. Учнів приваблює те, що самим писати нічого не потрібно, тому вправа виконується з великим задоволенням. Навички знаходити помилки в готовому тексті допомагають виправляти власні помилки в диктантах та творчих роботах, коли перевіряють їх перед тим, як здати.
2) Учень сам диктує підібраний учителем текст, а вчитель записує його, роблячи помилки. Така вправа більше підходить учням, котрі краще сприймають інформацію візуально, ніж на слух. Спочатку дитина бачить текст, а потім виправляє ті помилки, які допустив учитель, знаючи, що це зроблено навмисне, з навчальною метою. Спочатку помилок знаходять мало, не помічають навіть грубих, згодом стають все уважнішими.

Хто більше

Однією з причин помилкового написання дослідники вважають невміння бачити помилконебезпечні місця в словах. Тож, прививаючи учням навички писати без помилок, корисно буває діяти від супротивного. Ця вправа побудована саме за таким принципом – ми пропонуємо учневі не виправляти помилки, а допустити їх якомога більше. На перший погляд це здається нісенітницею, чимось антинауковим. Подивимось, що ж відбувається насправді.

Учневі пропонується готовий текст. Його завдання – записати цей текст, допустивши якомога більше помилок на вивчені орфограми. Слід особливо наголосити, що навмисне написані не ті букви у словах (дуктант замість диктант )
як помилка не зараховуються. Виконуючи завдання, учень шукає можливі орфограми і замінює правильний варіант написання на помилковий. Продумуючи варіанти, як можливо помилитися ( замість розклад уроків можна написати росклад уроків – орфограма «Написання префіксів роз-, без-»), учень узагальнює свої знання з орфографії.

Таку вправу можна використовувати на уроках узагальнення вивченого для роботи в парах. Учні отримують різні тексти, роблять помилки, після чого обмінюються листочками з напарником. Коли той виправить допущені навмисно помилки, результат звіряють з початковим текстом. Кожен учень може отримати одразу дві оцінки: за «якість» допущених помилок та за кількість виправлених сусідських.
Розтлумачний словник
Цей вид роботи допоможе учням, які пишуть слова механічно, не замислюючись над їх лексичним значенням, не усвідомлюючи, як вони утворилися, а тому неправильно добирають перевірочні слова, або взагалі не можуть цього зробити. Більшість помилок такі учні допускають на правопис ненаголошених голосних. Аналізуючи письмові роботи, кожен учитель, безперечно, виділить цілий ряд таких помилок «з необдуманості». Їх слід виділяти і «пояснювати» приблизно у такий спосіб:
« Ось у нас написано замитіль. Це не помилка, просто Сашко мав на увазі зовсім не зимову бурю, а свіжозамиту пляму на підлозі.» Як правило такі пояснення викликають у дітей сміх, але учні дійсно починають розуміти, чому слово заметіль пишеться через е. Надалі учні будуть замислюватись над значенням слів, щоб не спотворювати зміст сказаного.
Подібні приклади завжди можна знайти в учнівських зошитах і тому поступово з них утворюється своєрідний словник, в якому розтлумачуються значення слів написаних з помилками. Учні самі спочатку виписують і тлумачать слова, згодом придумують такі варіанти помилкового написання слів, коли змінюється їх лексичне значення. Таким чином посилюється орфографічна уважність учнів. Ось деякі приклади з учнівського розтлумачного словника:
1. Хвостливий – той, що з хвостом.
2. Відмідь – тваринка, зроблена з міді.
3. Бур’як – як бурої масті.
4. Палиць – палиця чоловічого роду.

Губарєва І.Д. Позакласний захід.
Моя Україна – червона калина

Мета: ознайомити учнів з символом українського народу – калиною. Розвивати пам’ять, увагу, спостережливість.
Виховувати любов до оберегів, пісні, до рідної землі,
до червоної калини і неньки України.

Оформлення: сцена прикрашена вишитими рушниками, гронами калини, у залі плакати з національною символікою та атрибутикою. Написи:

1) Боже великий, єдиний! 2)Молимо, Боже єдиний,
Нам Україну храни! Нам Україну храни!
Волі і світла проміння Всі свої ласки, щедроти
Ти її осіни. Ти наш люд зверни.

(Під музику на сцену виходить дівчина-україночка з короваєм)


Україночка: Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.
Для людей відкрита хата наша біла,
Тільки б жовта кривда в неї не забігла.

1 Ведучий: Україна… Рідний край. Золота чарівна сторона.
Земля рястом уквітчана, зелом закосичена. Скільки
ніжних, лагідних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть. З давніх-давен минули по світу слова про Україну, про її щирий, веселий і працьовитий народ, про лани широкополі, і Дніпро, і кручі, гаї зелені.

Вчитель: Ми живемо в Україні і любимо її гарячу і співучу мову її прекрасних людей і пишну природу. Наша земля красива і щедра. Росте і жито, і городина, цвітуть квіти, зріють плоди. Але особливою любов’ю користується у нас калина. « Без верби і калини нема України», - каже образне народне слово. Майже у всіх народів є улюблені рослини – символи. У канадців – клен, у росіян – берізка, а в нас – верба і калина.

( Дівчата танцюють танець «Калина»)

1 Дівчина: Калина – символ рідної Землі, отчого краю, батьківської хати. Росте калина на всій території України. У тінистих лісах, у гаях, у узліссях, дібровах, на схилах і лісових галявинах поряд з іншими деревами росте калина.

2 Дівчина: Червона калина, чого в лузі гнешся?
Чого в лузі гнешся?
Чи світла не любиш, до сонця не гнешся?
До сонця не гнешся?
Чи жаль тобі цвіту на радощі світу?
На радощі світу?
Чи бурі боїшся, чи грому з блакиту?
Чи грому з блакиту?

Калина: Не жаль мені цвіту, не страшно і грому,
Не страшно і грому,
І світло люблю я, купаюся в ньому,
Купаюся в ньому.
Та в гору не пнуся, бо сили не маю,
Бо сили не маю,
Червоні ягідки додолу схиляю,
Додолу схиляю.

Юнак: Було то дуже давно. На нашу землю хто тільки не нападав: ординці, турки, татари, половці. Ось налетіли якось турки. А сталося те на українській землі. Поширилась тоді чутка, що ватажка їхнього поранено отруйною стрілою, а отрута смертельна. Понаїхало тих лікарів та шептуні видимо-невидимо, але ніхто вилікувати не міг. Отоді і прийшла до табору одна дівчина.

(Сценка про калину. Діючі персонажі: Пелагея - українська дівчина, татарський воєначальник)

На сцену виходить Пелагея і, не вклонившись, підходить до воєначальника.

Воєначальник: Скажи, красуне, чому мені не вклонилася? Я завоював півсвіту, мені царі вклоняються, а ти- ні.

Пелагея: Ти мені повинен вклонитися, бо прийшов у мій дім, на рідну землю мою. Більше тобі скажу: ти повинен через два дні вмерти. Твоє життя в моїх руках. Ніхто тебе не врятує крім мене. Це я тобі кажу, Пелагея…

Воєначальник: Скажи, дівчино, чим доведеш своє пророцтво? А не доведеш – відрубаю тобі голову.

Пелагея: Рвала я отруйне зілля – цикуду. Сіла відпочити, задрімала і побачила уві сні орла. Та орел не простий. На тебе схожий. Він палив міста і села, а людей гнав у рабство до своєї держави. І так йому щастило триста сім днів, а на триста дев’ятий він має померти, бо вразила його стріла, отруєна цикудою – злим зіллям.

Воєначальник: Що ти хочеш від мене, дівчино ?


Пелагея: Перш за все, вклонися мені до самої землі святої, а заодно нехай вклоняться всі твої люди.

(Упав грізний завойовник ниць перед Пелагеєю, а за ним всі вклонилися до самої землі.)

Пелагея: А тепер слухай. Життя я тобі поверну за умови, якщо відпустиш всіх полонених в оселі їхні. Їм орати, сіяти, дітей ростити треба. І залиш мою землю з військом своїм. Заприсягнися і напиши кров’ю своєю, що ніколи не прийдеш грабувати мій народ.

Воєначальник :Зроблю як ти скажеш, красуне, не прийду більше на землю твою і твоїх людей відпущу. Тільки й ти мусиш обіцяти мені, що підеш зі мною.

Пелагея: На все піду за свій народ! Але хочу проститись із своєю сестрою Килиною!

Воєначальник: Добре!

Пелагея: Сестро, йди-но сюди.

На сцену виходить сестра Пелагеї - Килина.

Пелагея: Твоїм ім’ям сестро, назву рослину, красу якої оспівує найспівучіший птах, соловейко, а восени горять дивні кетяги ягід, налитих нібито самою кров’ю щедрої нашої землі. Ті ягоди повертають здоров’я людині. Буде вона зватися Калиною і будеш ти символом держави своєї -України.

( Калина співає піню А. Демиденко та Г. Татарченка „Україночка”)

Не одні хати у полон мене брали,
Били – вбивали, на чужину гнали, (двічі)
А я не скорилася,
І з сльози відродилася,
Українкою я народилася!

Кажуть хлопці
Я сама, наче квіточка,
Що пливуть мої слова,
Як та річечка,
Що душа моя співає,
Мов сопілочка,
А я просто українка,(двічі)
Україночка.

4 Дівчина: Калина – символ України, вірна супутниця людини від народження до останніх днів. Вона була потрібна в різних обрядах, коли приходили вітати батьків з народженням дитини, приносили хліб, як символ достатку, корінь життя, гроші, як символ багатства і обов’язково калину, як символ краси, здоров’я рідної землі.

Юнак: У калині, кажуть, живе материнська любов і мудрість. Є прислів’я: „ Мамина калина росте біля хати – сюди прилітає зозуля літати. Матусі привчають дітей саджати калину, щоб гарний спомин був тобі й мені. А тепер дивлюся на кущ, що розрісся біля маминої хати. Неньки поряд нема, але калина – її мудрість, її безсмертя.”

(Учасники виконують пісню „ При долині кущ калини”)

1 Учениця: Про калину, її символіку можна розповідати й розповідати. Але де вона, ця калина, у нашому повсякчасному житті?

2 Учениця: Ще порівняно недавно на наших лугах і узліссях можна було побачити суцільні калинові гаї. Мабуть, саме цим і пояснюється безліч населених пунктів в Україні з поетичною назвою: Калинівка, Калинове, Калиновий Гай. Назви залишились, а самої калини не стало.

3 Учениця: Виростають високі паркани. Перегороджуються, зростають споришем навпростець і стежки до сусідів. Затихає колективна пісня й забувається солов’їний спів у калиновому гніздечку.

4 Учениця: Зачекайте, але ж кущ калини побіля материнської чи бабусиної домівки – це не тільки окраса. У ньому глибинний зміст. Це наш символ. Це наш духовний світ. Наша спадщина опредметнює духовний потяг до рідної землі, свого берега, своїх традицій. Хіба ж не про це говорить народна поезія: калиновий міст.

1 Учениця: Калинова колиска…

2 Учениця: Калинова сопілка…

3 Учениця: Солов’їна пісня.
Пахне рута – м’ята.
На причілку ружі.
Материнська хата…

Юнак: Хтось сказав: „Старе це,
Певні атрибути,
Хутірна поезія,
Час її забути.
Нащо та криниця,
Нащо те відерце?”

4 Учениця: Ах ти ж, чоловіче,
Без душі і серця!
Хочеш ти забути те,
Що вік любилось…
Знай же, те відерце
Все ще не розбилось.

1 Учениця: Зараз відроджують народні традиції. Складають сучасні пісні про Україну, калину, наші обереги.

2 учениця Калина похилилась вниз,
мов ягода , росте червоне слово,
весні окриленій молись,
карбуй на калині пісню калинову!

Та промінь сонця, мов стріла,
проколе слово і проріже камінь,
і лиш калина, як цвіла,
цвіте щороку листям і піснями.

(Калина співає пісню „Одна калина за вікном” ,танець)

Юнак: Калино, безсмертна калина,
Ти в нашому краю зросла.
Вкраїно, моя Батьківщино,
Ти символ калини й добра.

Ведуча: А як не сказати таких слів!:

Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов’я.
Звешся веселково Україною,
Нене, зачарована моя.

Вишиту колоссям і калиною,
Виборену кров’ю і вогнем.
Називаєм гордо Україною,
І ніхто нам цим не докірне.

1 Учениця: Пречиста блакить ясніє у безмірній високості України, як праведна душа народу. Веселковою барвою розлилася вона в небесах віковічних знаменом, на якому палає золото сонця. Ні, немає на світі кращого неба, ніж неба України.

2 Учениця: Високе, мов наш дух, воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому цього ніколи не відділити від рідної матінки – землі.

3 Учениця: Вітер калину гне, цвіт обриває геть,
Хто б не топтав твій шлях –
Втоптував кущ у глину:
Нищив москаль і лях,
Все оберталось в прах,
Та не здолав ніхто Україну!

4 Учениця: Ніч упаде в море,
Зійде ясна зоря,
А посеред степів,
Знов зацвіте калина.
Чуєш козацький спів,
Встане із вічних снів Україна

Ведуча: Маминою уявою з глибокої високості краї її володінь і бачу в самому центрі старої матінки – Європи воскреслу державу Україну – червону калину, бачу землю, бережемо обведену хвилястою, ламаною лінією, яка здається мені пуповиною. І думаю про те, що ця звивиста стрічка і справді вросла в нашу землю, кревно єднає нас з Україною, як зв’язує природа матір і дитину.

1 Учениця: Не дамо загинути, зів’янути, піти в небуття традиціям нашого народу!

2 Учениця: Збережемо!

3 Учениця: Піднімемо!

4 Учениця: Відродимо!

Ведуча: Вставай, народе, в єдину лаву,
Шикуй братерство всіх наших мов,
Вставай творити свою державу.
( Всі співають пісню „За єдину Україну”)

 
Каталог статей » статті та презентації » Районне методичне об'єднання » " Словесник"
Сторінка 1 з 11
Пошук:


Copyright MyCorp © 2016