|
Готуємо учнів до ЗНО
| |
| ОленаІванівна | Дата: Субота, 26-Лют-11, 17:26 | Повідомлення # 1 |
|
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Статус: Offline
| Зразки тестових завдань, творів
|
| |
| |
| ОленаІванівна | Дата: Субота, 26-Лют-11, 22:41 | Повідомлення # 2 |
|
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Статус: Offline
| Українська література
Зразки завдань
Завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. Рядки
Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!..
узяті з
А соціально-побутової пісні.
Б календарно-обрядової пісні.
В історичної пісні.
Г балади.
Д думи.
2. Хто з героїв «Слова про похід Ігорів» сказав, що хоче «списа приломити кінець поля Половецького»?
А Всеволод
Б Ігор
В Гзак
Г Кончак
Д Святослав
3. «Той, в кого совість як чистий кришталь» є ідеалом автора твору
А «Чого являєшся мені у сні» Івана Франка.
Б «Послання до Основ’яненка» Тараса Шевченка.
В «Ісаія. Глава 35» Тараса Шевченка.
Г «І все-таки до тебе думка лине» Лесі Українки.
Д «Всякому місту – звичай і права» Григорія Сковороди.
4. Рядки
«Купайло, Купайло,
Де ти зимувало?»
«Зимувало в лісі,
Ночувало в стрісі…»
узяті з
А думи.
Б балади.
В історичної пісні.
Г календарно-обрядової пісні.
Д соціально-побутової пісні.
5. Хто з героїв «Слова про похід Ігорів» сказав, що «лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути»?
А Всеволод
Б Ігор
В Гзак
Г Кончак
Д Святослав 1
6. Вислів давньогрецького філософа Епікура «Дякуємо блаженній природі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним?» використаний у творі
А «Наталка Полтавка» Івана Котляревського.
Б «Бджола та Шершень» Григорія Сковороди.
В «Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка.
Г «Інститутка» Марка Вовчака.
Д «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного.
7. Рядки
Ходить сон біля вікон
А дрімота біля плота.
узяті з твору, що належить до
А календарно-обрядових пісень.
Б родинно-побутових пісень.
В соціально-побутових пісень.
Г балад.
Д історичних пісень.
8. Епізод зі «Слова про похід Ігорів» „Загула земля, зашуміла трава, вежі половецькі сколихнулися. А Ігор князь поскочив горностаєм в комиші і білим гоголем на воду. Упав на бистрого коня і скочив з нього сірим вовком. І помчав до лугу Дінця, і полетів соколом під млою, забиваючи гусей і лебедів» змальовує
А поразку Ігоря в битві.
Б втечу Ігоря з полону.
В похід Ігоря на половців.
Г ночівлю війська Ігоря в степу.
Д допомогу сил природи князеві.
9. Український середньовічний вертеп – це
А коротка гумористична сценка в антрактах між діями шкільної драми.
Б пересувний ляльковий театр, де ставилися релігійні й світські п’єси.
В латиномовна релігійна драма.
Г весела ярмаркова клоунада на ходулях.
Д повчальна драма з алегоричними персонажами.
10. Рядки
Зажурилась Україна, бо нічим прожити,
Витоптала орда кіньми маленькії діти
узяті з
А ліричної пісні.
Б балади.
В соціально-побутової пісні.
Г історичної пісні.
Д думи.
11. Чотири сонця у «Слові про похід Ігорів» символізують
А пори року.
Б князів – учасників походу.
В князівен.
Г полки Ігоря.
Д вимір часу (чотири дні).
2
3
12. Як поет і «мандрівний філософ» у своїх творах постає
А Іван Вишенський.
Б Григорій Сковорода.
В Іван Котляревський.
Г Григорій Квітка-Основ’яненко.
Д Тарас Шевченко.
13. Рядки
Ой весна, весна, ти красна,
Що ж ти нам, весно, принесла?
узяті з
А ліричної пісні.
Б календарно-обрядової пісні.
В соціально-побутової пісні.
Г історичної пісні.
Д думи.
14. Персонаж, який розповідає про театр: «На комедії одні виходять – поговорять, поговорять та й підуть; другі ж вийдуть те ж роблять; деколи під музику співають, сміються, плачуть, лаються…», це
А Злотницький («Хазяїн» Івана Карпенка-Карого).
Б Василь («Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка).
В Петро («Наталка Полтавка» Івана Котляревського).
Г Інститутка («Інститутка» Марка Вовчка).
Д Максим Ґудзь («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного).
15. Образ нескореного титана Прометея є в творі
А «Мойсей».
Б «Contra spem spero».
В «Енеїда».
Г «На колимськім морозі калина».
Д «Кавказ».
16. Перша пісня, яку виконує Наталка («Наталка Полтавка» Івана Котляревського»), це
А «Сонце низенько, вечір близенько…»
Б «Всякому городу нрав і права…»
В «Ой під вишнею, під черешнею…»
Г «Віють вітри, віють буйні…»
Д «Гомін, гомін по діброві…»
17. До одного літературного роду належать усі твори рядка
А «Чорна рада», «Енеїда».
Б «Наталка Полтавка», «Камінний хрест».
В «Камінний хрест», «Гімн».
Г «Чорна рада», «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Д «Лісова пісня», «Тіні забутих предків».
18. Елементи імпресіонізму наявні у творі
А «Камінний хрест».
Б «Інститутка».
В «Маруся».
Г «Хазяїн».
Д «Intermezzo».
19. Автор першого історичного роману в українській літературі
А Пантелеймон Куліш.
Б Панас Мирний.
В Микола Куліш.
Г Іван Котляревський.
Д Григорій Сковорода.
20. Персонаж роману «Чорна рада», який звертається до козаків: «Діти мої! Наступає страшна година: перехрестить, мабуть, нас Господь ізнов огнем да мечем. Треба нам тепер такого полковника, щоб знав, де вовк, а де лисиця. Послужив я православному християнству з батьком Хмельницьким, послужу вам, дітки, ще й тепер, коли буде на те ваша воля»
А Сомко.
Б Брюховецький.
В Васюта.
Г Шрам.
Д Пугач.
21. Образ нескореного титана Прометея у своєму творі використав
А Іван Франко.
Б Тарас Шевченко.
В Василь Стус.
Г Григорій Сковорода.
Д Михайло Коцюбинський.
22. У якому з-поміж перелічених творів використано давньоримський сюжет?
А «Contra spem spero»
Б «Intermezzo»
В «Мойсей»
Г «Кавказ»
Д «Енеїда»
23. Кульмінацією п’єси «Наталка Полтавка» є
А відмова Наталки одружитися з возним.
Б вдале сватання возного до Наталки.
В благородне зречення возним Наталки.
Г згода Наталки на шлюб із возним.
Д поява у селі Петра, коханого Наталки.
24. Новелами є усі твори у рядку
А «Чорна рада», «Кайдашева сім’я».
Б «Мойсей», «Хазяїн».
В «Камінний хрест», «Intermezzo».
Г «Маруся», «Інститутка».
Д «Людина», «Тіні забутих предків».
4
25. Назва вірша Лесі Українки «Contra spem spero» означає
А «Проти течії пливти важко».
Б «Проти сили не підеш».
В «Усупереч надії сподіваюся».
Г «Усупереч думці суспільства».
Д «Суперечки зайві».
26. Вкажіть рядок, де перелічені виключно ті герої твору «Мина Мазайло», які співчувають українізації.
А Мокій, дядько Тарас
Б Мокій, Мина
В Мокій, тьотя Мотя
Г дядько Тарас, тьотя Мотя
Д дядько Тарас, Мина
27. До епохи Розстріляного відродження належать письменники
А Василь Стус, Григір Тютюнник.
Б Микола Куліш, Микола Хвильовий.
В Василь Симоненко, Ліна Костенко.
Г Іван Багряний, Василь Барка.
Д Олександр Довженко, Андрій Малишко.
28. Романом у новелах є твір
А «Мисливські усмішки».
Б «Маруся Чурай».
В «Вершники».
Г «Зачарована Десна».
Д «Я (Романтика)».
29. Розв’язкою твору «Мина Мазайло» є
А приїзд до Харкова тьоті Моті.
Б зміна прізвища Миною Мазайло.
В звільнення Мини Мазайла з роботи.
Г промова дядька Тараса.
Д примирення Мини Мазайла з Мокієм.
30. Повість «Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка характеризує автора як представника
А класицизму.
Б сентименталізму.
В романтизму.
Г реалізму.
Д модернізму.
31. Укажіть твір, у якому розповідь ведеться від першої особи.
А «Чорна рада» П. Куліша
Б «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка
В «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького
Г «Камінний хрест» В. Стефаника
Д «Людина» О. Кобилянської
5
32. «Ну як-таки, щоб воля – та пропала? Се так колись і вітер пропаде!» – слова
А Наталки («Наталка Полтавка» І. Котляревського).
Б Мавки («Лісова пісня» Лесі Українки).
В Катерини («Катерина» Т. Шевченка).
Г Устини («Інститутка» Марка Вовчка).
Д Олени («Людина» О. Кобилянської).
33. Укажіть художні засоби, які І. Котляревський використав в уривку з поеми «Енеїда».
Не хмара сонце заступила,
Не вихор порохом вертить,
Не галич чорна поле вкрила,
Не буйний вітер се шумить:
Се військо йде всіма шляхами,
Се ратне брязкотить збруями...
А порівняння, антитезу, риторичне звертання
Б персоніфікацію, гіперболу, асонанс
В синекдоху, тавтологію, символ
Г метафору, оксиморон, алегорію
Д постійний епітет, анафору, алітерацію
34. За жанром поезія «І мертвим, і живим...» Т. Шевченка
А ода.
Б романс.
В послання.
Г балада.
Д медитація.
35. Особливість композиції поеми Т. Шевченка «Гайдамаки» в тому, що вона
А починається з епілогу.
Б кожна частина розпочинається з пісенного епіграфа.
В поміж розділами подані інтермедії.
Г має два вступи.
Д має два епілоги.
36. Визначте віршовий розмір поезії «Декадент» І. Франка за уривком
Який я декадент? Я син народа,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох.
Мій поклик: праця, щастя і свобода,
Я є мужик, пролог, не епілог.
А п’ятистопний хорей
Б п’ятистопний ямб
В тристопний дактиль
Г тристопний амфібрахій
Д тристопний анапест
37. Друге видання роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» мало назву
А «Подоріжжя од Полтави до Гадячого».
Б «Чіпка».
В «Пропаща сила».
Г «Лихі люди».
Д «П’яниця».
6
38. Кульмінацією новели М. Коцюбинського «Intermezzo» є
А звільнення письменника від залізних обіймів міста.
Б зустріч митця з селянином.
В звернення героя до сонця.
Г пісня жайворонка.
Д прощання з нивами.
39. Прочитайте уривок і визначте, внутрішні переживання якого літературного героя він передає. «Чекайте лишень! Ось вони заговорять своїм язиком, ті селяни, і тоді почуєте, що вони думають про вас», – мовив він сам до себе. Думка про конечність розбуджування селян до політичного життя, організування їх для політичної боротьби за свої права виступила в його душі не як далекий теоретичний постулат, а як справа невідхильно потрібна, без якої навіть найбільшому народолюбцеві не можна й кроку зробити наперед».
А Назара («Інститутка» Марка Вовчка)
Б Чіпки («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного)
В Євгенія Рафаловича («Перехресні стежки» І. Франка)
Г Сави («Земля» О. Кобилянської)
Д Івана Дідуха («Камінний хрест» В. Стефаник)
40. Автором поетичних рядків «…Так! Я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні…» є
А І. Франко.
Б Леся Українка.
В Л. Костенко.
Г П. Тичина.
Д В. Стус.
41. Поезія, у якій ліричний герой обіцяє зірвати для коханої «Оріон золотий» –
А «Ви знаєте, як липа шелестить...» Павла Тичини.
Б «Так ніхто не кохав...» Володимира Сосюри.
В «Пісня про рушник» Андрія Малишка.
Г «Балада про соняшник» Івана Драча.
Д «Два кольори» Дмитра Павличка.
42 Характеристика «На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне» стосується образу
А Череванихи («Чорна рада» П. Куліша).
Б Явдохи Ґудзь («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного).
В Марусі Кайдашихи («Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького).
Г Палагни («Тіні забутих предків» М. Коцюбинського).
Д Матері Лукаша («Лісова пісня» Лесі Українки).
43. У повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського події розвиваються в такій послідовності:
А зустріч ворожих родів; кохання Івана й Марічки; Іван на полонині; одруження з Палагною; танець із чугайстром.
Б Іван на полонині; танець із чугайстром; кохання Івана й Марічки; зустріч ворожих родів; одруження з Палагною.
В кохання Івана й Марічки; Іван на полонині; танець із чугайстром; одруження з Палагною; зустріч ворожих родів.
Г одруження з Палагною; Іван на полонині; танець із чугайстром; зустріч ворожих родів; кохання Івана й Марічки.
Д зустріч ворожих родів; кохання Івана й Марічки; Іван на полонині; танець із чугайстром; одруження з Палагною.
7
8
44. Про еміграцію українських селян до Америки розповідає твір
А «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного.
Б «Камінний хрест» В. Стефаника.
В «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького.
Г «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського.
Д «Перехресні стежки» І. Франка.
45. Вплив сентименталізму істотно позначився на творі
А «Перехресні стежки» І. Франка.
Б «Чорна рада» П. Куліша.
В «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького.
Г «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка.
Д «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського.
46. Від третьої особи ведеться розповідь у творі
А «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка.
Б «Інститутка» Марка Вовчка.
В «Intermezzo» М. Коцюбинського.
Г «Людина» О. Кобилянської.
Д «Я (Романтика)» Миколи Хвильового.
47. Кульмінацією роману П. Куліша «Чорна рада» є
А викрадення Лесі.
Б вибори гетьмана.
В похорон війтенка.
Г поразка Сомка.
Д страта полковника Шрама.
48. Основна проблема повісті О. Кобилянської «Людина»
А емансипація жінки.
Б кохання Олени і Стефана.
В кохання Олени і Фельса.
Г земля і люди.
Д батьки і діти.
49. Слова І. Франка «Він був сином мужика – і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком – і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим» присвячені
А Г. Сковороді.
Б І. Вишенському.
В І. Котляревському.
Г Т. Шевченкові.
Д Панасові Мирному.
50. Прочитайте уривок з поезії «Contra spem spero» Лесі Українки та визначте віршовий розмір.
Гетьте, думи, ви, хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так, у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
А чотиристопний хорей
Б чотиристопний ямб
В тристопний дактиль
Г тристопний амфібрахій
Д тристопний анапест
51. Серед персонажів «Лісової пісні» Лесі Українки НЕ є фантастичною істотою
А «Той, що греблі рве».
Б «Той, що в скалі сидить».
В Лукаш.
Г Перелесник.
Д Мавка.
52. Слова М.Хвильового «Усмішки» ... я полюбив. Полюбив їх за те, що вони запашні, за те, що вони ніжні, за те, що вони жорстокі, за те, що вони смішні і водночас глибоко трагічні...» стосуються творів
А І. Котляревського.
Б Г. Квітки-Основ’яненка.
В І. Нечуя-Левицького.
Г Остапа Вишні.
Д М. Куліша.
53. «Сучасне завжди на дорозi з минулого в майбутнє» - лейтмотив
А повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків».
Б повісті І. Франка «Перехресні стежки».
В поеми В. Сосюри «Мазепа».
Г кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна».
Д новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».
54. У новелі М. Хвильового «Я (Романтика)» центральною є проблема
А революційного фанатизму.
Б романтичного кохання.
В зради комуністичним ідеалам.
Г зайвої людини.
Д ролі митця в суспільстві.
55. Осередком східноукраїнського модернізму на початку ХХ століття був журнал
А «Українська хата».
Б «Житє і слово».
В «Світ».
Г «Літературно-науковий вісник».
Д «Нова громада».
9
56. У творі «Маруся Чурай» Ліни Костенко характеристика персонажа
Був молодий і гарний був на вроду.
І жив, і вмер, як личить козаку.
За те, що він боровся за свободу,
його спалили в мідному бику
стосується
А Григорія Бобренка.
Б Северина Наливайка.
В Гордія Чурая.
Г Мартина Пушкаря.
Д Леська Черкеса.
57. У творі «Маруся Чурай» Ліни Костенко самохарактеристика персонажа
Я мучуся, я сам собі шуліка.
Є щось в мені, та наче не моє.
Немов живе в мені два чоловіка,
І хтось когось в мені не впізнає
стосується
А Григорія Бобренка.
Б Северина Наливайка.
В Гордія Чурая.
Г Мартина Пушкаря.
Д Леська Черкеса.
58. З-поміж перелічених поетів до неокласиків належав
А Павло Тичина.
Б Максим Рильський.
В Володимир Сосюра.
Г Євген Маланюк.
Д Андрій Малишко.
59. Батьківщину, як і рідну матір, не обирають – це провідна думка вірша
А «Лебеді материнства».
Б «Ти знаєш, що ти – людина?»
В «Любіть Україну».
Г «На колимськім морозі калина…»
Д «Два кольори».
60. У селі Тополівка розгортаються події твору
А «Марія».
Б «Я (Романтика)».
В «Подвійне коло».
Г «Три зозулі з поклоном».
Д «Україна в огні».
10
61. Віршовий розмір поезії
Безгоміння, безлюддя довкола,
тільки сонце і простір, і сніг.
І котилося куль-покотьолом
моє серце в ведмежий барліг
А хорей
Б ямб
В дактиль
Г амфібрахій
Д анапест
62. Уривок «Коло хати мати-зозуля кує мені розлуку. Довго-довго, не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь сльози з молитвами на зорях вечірніх і ранішніх, щоб не взяла мене ні куля, ні шабля, ні наклеп лихий» узятий із твору
А «Три зозулі з поклоном».
Б «Зачарована Десна».
В «Марія».
Г «Тигролови».
Д «Я (Романтика)».
63. У жанрі колискової пісні написано вірш
А «Ви знаєте, як липа шелестить».
Б «Любіть Україну».
В «Пісня про рушник».
Г «Два кольори».
Д «Лебеді материнства».
64. Визначте автора поезії, де є рядки:
Не поет – бо це ж до болю мало,
Не трибун – бо це лиш рупор мас,
І вже менш за все – «Кобзар Тарас»
Він, ким зайнялось і запалало…
А Василь Симоненко
Б Василь Стус
В Євген Маланюк
Г Дмитро Павличко
Д Іван Драч
65. Визначте автора поезії, де є рядки:
Безгоміння, безлюддя довкола,
тільки сонце і простір, і сніг.
І котилося куль-покотьолом,
моє серце в ведмежий барліг.
А Василь Симоненко
Б Василь Стус
В Євген Маланюк
Г Дмитро Павличко
Д Іван Драч
11
66. Рядки
Ще молитесь, далекий брате,
Серед Звенигородських піль.
Ще не стомились карбувати
В коштовних ямбах вічний біль.
присвячені
А Тарасу Шевченку.
Б Максиму Рильському.
В Павлові Тичині.
Г Василеві Симоненку.
Д Андрію Малишку.
67. Заклик «Всім серцем любіть Україну свою – і вічні ми будемо з нею!» належить
А Павлові Тичині.
Б Дмитрові Павличку.
В Василеві Симоненку.
Г Володимирові Сосюрі.
Д Ліні Костенко.
68. Усмішку як різновид гуморески активно розробляв
А Олександр Довженко.
Б Андрій Малишко.
В Григорій Сковорода.
Г Остап Вишня.
Д Микола Куліш.
69. Питання «Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?..» поставлене в поезії
А Павла Тичини.
Б Дмитра Павличка.
В Василя Симоненка.
Г Володимира Сосюри.
Д Ліні Костенко.
70. Заклик «Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами…» належить
А Павлові Тичині.
Б Ліні Костенко.
В Василеві Симоненку.
Г Дмитрові Павличку.
Д Володимирові Сосюрі.
71. Найбільшу виражальну силу в рядках В. Симоненка
Найогидніші очі порожні,
Найгрізніше мовчить гроза,
Найнікчемніші дурні вельможні,
Найпідліша брехлива сльоза…
має
А гіпербола.
Б порівняння.
В епітет.
Г метафора.
Д літота.
12
13
72. «Любові всевишній присвячується… » – рядки з твору
А «Зачарована Десна» О. Довженка.
Б «Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника.
В «Я (Романтика)» М. Хвильового.
Г «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського.
Д «Мойсей» І. Франка.
73. Про «дівчину з легенди» йдеться у творі
А «Лісова пісня» Лесі Українки.
Б «Катерина» Т. Шевченка.
В «Маруся Чурай» Л. Костенко.
Г «Людина» О. Кобилянської.
Д «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського.
74. Образ вогнедишного дракона з’являється у творі
А «Я (Романтика)».
Б «Жовтий князь».
В «Тигролови».
Г «Україна в огні».
Д «Мисливські усмішки».
75. Рядки
На межі двох епох, староруського золота повен,
Зазгучав сонценосно твій сонячно-яркий оркестр…
присвячені
А Тарасу Шевченку.
Б Максиму Рильському.
В Павлові Тичині.
Г Василеві Симоненку.
Д Андрію Малишку.
76. «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи» – моральне кредо
А Якима Сомка («Чорна рада» П. Куліша).
Б Степана («Бояриня» Лесі Українки).
В Андрія Половця («Вершники» Ю. Яновського.
Г Григорія Многогрішного («Тигролови» І. Багряного).
Д Гриця Бобренка («Маруся Чурай» Л. Костенко).
Завдання на встановлення відповідності
77. Установіть відповідність між назвою та жанром твору.
1 «Мина Мазайло»
2 «Чорна рада»
3 «Камінний хрест»
4 «Шевченко»
А сонет
Б трагедія
В новела
Г комедія
Д роман
78. Установіть відповідність між письменником і назвою його твору.
1 Василь Стус
2 Василь Барка
3 Дмитро Павличко
4 Іван Драч
А «Жовтий князь»
Б «Два кольори»
В «Вершники»
Г «Сто років, як сконала Січ»
Д «Балада про соняшник»
79. Установіть відповідність між назвами та героями художніх творів.
1 «Марія»
2 «Україна в огні»
3 «Тигролови»
4 «Жовтий князь»
А родина Катранників
Б родина Половців
В родина Запорожців
Г родина Гната Кухарчука
Д родина Сірків
80. Установіть відповідність між віршованими рядками та їх авторами.
1 Можна вибрать друга і по духу брата, / Та не можна рідну матір вибирати
2 Мене водило в безвісті життя, / Та я вертався на свої пороги, / Переплелись, як мамине шиття, / Мої сумні і радісні дороги
3 Ви знаєте, як сплять старі гаї? / Вони все бачать крізь тумани. / Ось місяць, зорі, солов’ї… / «Я твій» – десь чують дідугани, / А солов’ї!.. / Та ви вже знаєте, як сплять гаї!
4 Я візьму той рушник, простелю, наче долю, / В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. / І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: / І дитинство, й розлука, і вірна любов
А Дмитро Павличко
Б Василь Симоненко
В Ліна Костенко
Г Павло Тичина
Д Андрій Малишко
14
|
| |
| |
| ОленаІванівна | Дата: Субота, 26-Лют-11, 22:46 | Повідомлення # 3 |
|
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Статус: Offline
| Українська мова
Зразки завдань
Завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А
боєць, вищість, зраджений, відсіювання
Б
євробачення, воїнський, італієць, розжувати
В
подвоєння, лояльний, надзвуковий, вимріяний
Г
гущавінь, озброєння, лоджія, осяяння
Д
виявлення, відзвітувати, мелодія, їдальня
2. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А
заєць, життєвий, хворостняк
Б
з'являється, воджу, ящірка
В
ялтинський, ніччю, щільно
Г
люблю, дзвякає, тьмяніє
Д
щабель, діяння, контрастний
3. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А
заїжджати, щирість, їстоньки
Б
дзвонити, п'ятниць, український
В
йодистий, з'єднування, сьогодення
Г
підйомний, щебечуть, джміль
Д
висаджують, зозулястий, перемивають
4. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А
сіється, всюди, приладдя
Б
раджу, загін, зоря
В
щирість, шістсот, пейзаж
Г
їдуть, пряжа, осяяння
Д
єдність, шістдесят, вищість
5. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А
відзвук, їжак, ячмінь, здоров'я
Б
джміль, щирість, п'ять, вугілля
В
земля, райдуга, європеєць, порядок
Г
щавель, ательє, лічба, боєць
Д
сон, якийсь, подорожжю, заєць
6. Приголосні тільки дзвінкі в кожному слові рядка
А
джерельний, ґазда, в'юнець, гриб
Б
жанр, забіг, лід, джміль
В
коледж, регіон, неділя, мова
Г
добро, лимон, рейс, недорогий
Д
медаль, мармур, рельєф, немовля
7. Приголосні тільки глухі в кожному слові рядка
А
фікус, папуга, цукати, тьохкати
Б
капуста, пакетик, сахатися, ціпочок
В
ситечко, тапочки, пайок, часопис
Г
тактика, пощастити, сестриця, цяточка
Д
сипучість, частка, пакуночок, точиться 1
8. Правильну вимову відображає фонетичний запис слів у рядку
А кожух [коужу´х]; левада [лева´да]
Б приносить [приено´сиет′]; походжає [походжа´йе]
В голубка [гоулу´бка]; свято [с′в’а´то]
Г промінчик [пром’і´н′чиек]; земля [зеимл′а´]
Д кишеня [киеше´н′а]; зозуля [зозу´л′а]
9. Підкреслена буква позначає той самий звук в усіх словах рядка
А фужер, левкой, марафон, симфонія
Б пишеться, тюлень, стіл, тьмяний
В хибний, хвалько, схопити, мох
Г просьба, сім’я, прихильність, сяйво
Д колесо, мокрий, вокзал, скупість
10. Звук [с] вимовляємо в усіх словах рядка
А сирий, гасити, сімейний
Б радість, сонцепоклонник, писати
В посада, зцементований, смачно
Г мороз, садок, господиня
Д просьба, виспатись, босий
11. Уподібнення приголосних відбувається при вимові кожного слова рядка
А
зсипати, дужка, розпач, жінці
Б
освітній, зарядка, молотьба, розжувати
В
якби, зшити, навесні, ягідки
Г
зжовкнути, ніжність, квітчання, усмішці
Д
легкий, екзамен, ліжко, безсердечний
12. Уподібнення приголосних відбувається при вимові кожного слова рядка
А
рибка, низько, дивишся, розчин
Б
тяжко, перемогти, гриб, знаходиться
В
нелегко, по вінця, смієшся, футбол
Г
безпека, на книжці, промінчик, у грубці
13. Уподібнення приголосних відбувається при вимові кожного слова рядка
А
безшумний, доріжка, (на) стежинці, просьба
Б
дьогтю, кузня, пругкий, казка
В
піднігтьовий, зцідити, боротьба, співачці
Г
сережка, двигтить, стіжки, зчистити
Д
пісня, вокзал, рюкзак, ложка
14. Наголос на другому складі мають усі слова рядка
А
дочка, подруга, вимова, сантиметр, ідемо
Б
спина, виразно, завдання, попереду
В
предмет, рукопис, ненавидіти, в'язкий
Г
кропива, приязнь, горошина, каталог
15. Літеру е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А
випещ..ний, долон..чка, удалеч..ні, овоч..сховище
Б
книж..чка, корен..плоди, город..на, б..нтежити
В
ож..ледь, сив..на, замер..хтіти, л..вада
Г
випл..каний, гус..ниця, защ..друвати, л..ментувати
Д
сут..ніти, зат..сатися, горщ..ковий, кл..котіти 2
3
16. Літеру е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А
ст..хати, ст..повий, квіт..нь
Б
зал..вати, майст..р, леб..диний
В
пригв..нтити, чер..да, шел..стіти
Г
ос..литися, к..шеня, л..дацюга
Д
д..ржати, тр..мтіти, щеб..тати
17. Літеру е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А
б..нтежити, вер..тено, Водохр..ще, горл..чка, мар..во
Б
благоч..стивий, ластов..ня, запром..нитися, блюд..чко, дал..на
В
долон..чка, сут..ніти, зат..сатися, дуж..чка, закор..нілий
Г
л..ментувати, лот..рея, горщ..ковий, кр..нделик, мен..джер
Д
удалеч..ні, знівеч..ний, м..ткий, вип..щений
18. Літеру е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А
мар..во, кринич..нька, мереж..во, сит..чко
Б
намист..чко, пр..зидент, вогн..чок, пр..м'єра
В
горл..чко, хвил..чка, пр..стол, любит..ль
Г
горл..чка, служит..ль, стеж..чка, д..віз
19. Літеру е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А б..регти, восьм..ро, шел..ст, п..ріжок
Б з..леніти, виш..нька, к..шеньковий, ч..рнетка
В мавп..ня, книж..чка, вел..тень, тр..вожний
Г шерш..нь, визволит..ль, м..гдаль, в..селощі
Д ріднес..нький, жод..н, кис..нь, с..зонний
20. Літеру и треба писати в усіх словах рядка
А
бад..лина, благоч..стивий, кр..хкий, ж..виця
Б
вар..во, меж..річчя, вич..пурений, кр..шталь
В
п’ят..річка, заруч..ни, нев..димка, обітн..ця
Г
зач..нати, виконав..ця, знів..чити, вел..чина
Д
нож..чок, печ..во, викор..нити, оз..ратися
21. Літеру ґ треба писати в усіх словах рядка
А
джи(г, ґ)ун, (г, ґ)удзик, а(г, ґ)рус, (г, ґ)учний
Б
(г, ґ)рунтець, (г, ґ)нотик, (г, ґ)уля, (г, ґ)азда
В
(г, ґ)анок, (г, ґ)валт, (г, ґ)роно, (г, ґ)ава
Г
джи(г, ґ)іт, (г, ґ)речний, об(г, ґ)рунтувати, (г, ґ)уцул
Д
(г, ґ)атунок, за(г, ґ)ратувати, за(г, ґ)артувати, (г, ґ)ринджоли
22. Спрощення приголосних на письмі відбувається в усіх словах рядка
А
волос..ний, особистіс..ний, зліс..ний, зап'яс..ний
Б
цінніс..ний, виїз..ний, швидкіс..ний, перехрес..ний
В
тиж..невий, дириген..ський, заздріс..ний, капос..ний
Г
очис..ний, пристрас..ний, улес..ливий, кореспонден..ський
23. Спрощення приголосних на письмі відбувається в усіх словах рядка
А
балас..ний, піз..ній, гіган..ський, безсовіс..ний
Б
зап'яс..ний, зліс..ний, захис..ник, буревіс..ник
В
заздріс..ний, кіс..лявий, бороз..на, улес..ливий
Г
безвиїз..ний, пристрас..ний, чес..но, піз..но
24. Спрощення приголосних на письмі відбувається в усіх словах рядка
А студен..ство, виїз..ний, тиж..невий
Б зліс..ний, щас..ливий, хвас..ливий
В доблес..ний, провіс..ник , ціліс..ний
Г гіган..ський, радіс..ний, облас..ний
Д учас..ник, корис..ний, невіс..чин
25. Усі слова написані правильно в рядку
А викладацький, молотьба, вохкість
Б карпатський, дорожчати, робітництво
В криворізький, об’їжджати, французський
Г інтелігентський, сонячний, надхнення
Д тюркський, свідотство, соняшник
26. М'який знак на місці пропуску пишеться в усіх словах рядка
А
кіл..кість, пот..мянілий, Уман..щина, ескадрил..я
Б
власниц..кий, нен..чин, боїш..ся, сяд..мо
В
павіл..йон, дон..чин, с..огодні, прос..ба
Г
їдал..ня, батал..йон, Акс..онов, матін..чин
27. М'який знак на місці пропуску пишеться в усіх словах рядка
А
рибал..ство, погод..ся, прип'ят..ський, голівон..ці
Б
зателен..кати, красун..чик, купал..ський, виріз..бити
В
вигул..кнути, конс..єржка, зат..марити, нац..кувати
Г
кан..йон, ковз..кий, мал..ва, локал..ний
Д
консул..ський, обвін..чати, відгад..ко, крад..кома
28. М'який знак на місці пропуску пишеться в усіх словах рядка
А
брин..чати, дозвол..те, боягуз..кий, оган..бити
Б
кіл..цевий, красун..чик, монгол..ський, візуал..ний
В
різ..бяр, обвін..чати, виріз..бити, зат..марити
Г
павіл..йон, по-братерс..ки, на стежин..ці, Ізмаїл..ський
Д
устан..те, кур..йоз, на вишен..ці, неволен..ка
29. М'який знак НЕ пишеться в усіх словах рядка
А
тон..ший, ніч.., перелаз..мо, рибал..ці
Б
землян..ці, яблун..ці, ремін..чик, емул..сія
В
буквар.., брин..чати, т..мяність, чотир..ма
Г
Уман..щина, майбут..нє, мен..ший, бжіл..ці
30. М'який знак НЕ пишеться в усіх словах рядка
А
міл..ярд, ойкан..ня, мен..ший
Б
Уман..щина, Поділ..ля, Бат..ківщина
В
безбат..ченко, змагаєш..ся, віс..cю
Г
ін..ший, жен..шень, спіл..чанський
Д
кин..мо, ріж..мо, насип..мо
31. Апостроф ставиться в усіх словах рядка
А
В..ячеслав, кар..єра, пів..ящика, медв..яний
Б
верб..я, міжгір..я, дзв..якнути, без..ядерний
В
зв..ялити, кур..йозний, між..ярусний, круп..яний
Г
двох..ярусний, пів..яру, об..єкт, під..їжджати 4
32. Апостроф ставиться в усіх словах рядка
А
м..ятний, роз..ятрений, присв..ята, пом..якшити
Б
кам..яніти, без..ядерний, кур..йозний, медв..яний
В
солов..ї, тьм..яно, кон..юктивіт, грав..юра
Г
пір..я, пів..ями, прив..ялений, п..єдестал
33. Апостроф ставиться в усіх словах рядка
А пів..яблука, марнослів..я, скип..ятити, без..ініціативний
Б львів..янин, підрум..янений, з..являтися, ф..юзеляж
В подвір..я, пан..європейський, р..яжанка, трав..янистий
Г торф..яний, між..ярусний, кон..юнктура, дев..яносто
Д Лук..яненко, Св..ятослав, Мар..яна, Карп..юк
34. Подвоєння літер відбувається в усіх словах рядка
А
священ..ий, довгождан..ий, блажен..ий, спросон..я
Б
подорож..ю, Поволж..я, пам'ят..ю, суцвіт..я
В
л..яний, зран..я, він..ицький, об..ризкати
Г
безліч..ю, юн..ат, розкіш..ю, жовч..ю
35. Подвоєння літер відбувається в усіх словах рядка
А
зран..я, безсмерт..я, пісен..ий, прочитан..ий
Б
довгождан..ий, блажен..ий, згуртован..ий, височен..ий
В
страшен..ий, картин..ий, міськ..ом, від..зеркалити
Г
стат..ей, жит..єдайний, облич.., роздоріж..я
36. Подвоєння літер відбувається в усіх словах рядка
А
Рус..о, мул..а, пен..і, барок..о
Б
Кас..андра, мадон..а, антен..а, ван..а
В
Марок..о, ман..а, Калькут..а, гол..андський
Г
Брюс..ель, Одіс..ей, конр..еволюція, трас..а
37. Подвоєння літер НЕ відбувається в усіх словах рядка
А
крос..ворд, буд..изм, іл..юзія, оперет..а
Б
піц..ерія, гум..анізм, ім..унітет, груп..овий
В
кристал..ічний, однотон..ий, мас..ивний, кол..екція
Г
діаграм..а, кас..ета, ім..обілізація, процес..ор
Д
конгрес..мен, оперет..а, ел..егія, бон..а (гувернантка)
38. Подвоєння літер НЕ відбувається в усіх словах рядка
А
ем..ігрант, ім..ігрант, ас..амблея, бел..етристика
Б
ім..унітет, кол..екція, дис..кусія, кол..ектив
В
ім..ітація, гол..андка, ак..уратний, ак..умуляція
Г
епіграм..а, ін..овація, бюл..етень, ак..омпанемент
Д
іл..юстрація, інтел..ігент, ір..аціональний, кор..еспондент
39. Подвоєння літер НЕ відбувається в усіх словах рядка
А
нет..о, інтел..ект, шасі
Б
нер..аціональний, ір..аціональний, тер..иторіальний
В
ем..iграція, ім..іграція, ап..еляція
Г
барок..о, ком..ісія, тер..ор
Д
ван..а, кор..ектура, грам..
5
|
| |
| |
| ОленаІванівна | Дата: Субота, 26-Лют-11, 22:47 | Повідомлення # 4 |
|
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Статус: Offline
| 40. Префікс пре- треба писати в усіх словах рядка
А
пр..вражий, пр..велебний, пр..дивний, пр..святий
Б
пр..хороший, пр..благий, пр..бережний, пр..красний
В
пр..жовтий, пр..гірклий, пр..освященний, пр..новий
Г
пр..тихий, пр..жовкати, пр..непорочний, пр..дивний
Д
пр..зирливий, пр..глушений, пр..пишний, пр..вірний
41. Префікс пре- треба писати в усіх словах рядка
А
пр..світлий, пр..хильний, пр..мружений, пр..солодкий
Б
пр..зирство, пр..давній, пр..близний, пр..землення
В
пр..мужній, пр..пишний, пр..злий, пр..милий
Г
пр..молодий, пр..бережний, пр..старкуватий, пр..сумний
42. Префікс при- треба писати в усіх словах рядка
А
пр..тихнути, пр..бережний, пр..буток
Б
пр..біднюватися, пр..везений, пр..славний
В
пр..солодити, пр..солодкий, пр..сісти
Г
пр..мирний, пр..міський, пр..чинити
Д
пр..сохнути, пр..високий, пр..ахкувати
43. Префікс с- треба писати в усіх словах рядка
А
(з, с)понукати, (з, с)плавити, (з, с)класти, (з, с)чепити
Б
(з, с)твердження, (з, с)хованка, (з, с)постереження, (з, с)сушити
В
(з, с)формувати, (з, с)хибити, (з, с)тримуваний, (з, с)пиляний
Г
(з, с)хвалювати, (з, с)фокусувати, (з, с)цілити, (з, с)шити
44. Літеру с треба писати в усіх словах рядка
А
бе..коштовний, ..казати, ..керований
Б
..формувати, пере..кочити, ..фотографувати
В
..плетений, ..питати, ..шити
Г
..тягнути, ро..тлумачити, не..терпний
Д
..фальшувати, бе..смертя, ..хвалити
45. Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ-. Чергування приголосних не відбувається в обох словах рядка
А
Париж, калмик
Б
Гаага, Виборг
В
Буг, Чорнухи
Г
Перемишль, казах
Д
Іртиш, чех
46. Прикметники з суфіксом -зьк- утворюються від усіх іменників рядка
А
Золотоноша, молодець, студент, Буг
Б
Волга, товариш, турист, черкес
В
Криворіжжя, Забужжя, Ладога, Таганрог
Г
француз, ремісник, турок, брат 6
47. Виділене слово слід писати з малої літери в рядку
А
Йшли ми до (Ш, ш)евченкового генія духу золотого зачерпнуть!
Б
Щороку в березні в усіх навчальних закладах України відбуваються (Ш, ш)евченківські читання.
В
Оригінальні (Ш, ш)евченкові твори дають щедру інформацію про те, як він жив.
Г
Озветься знов діброва темнолиста, коли до тебе, хлопче, край села, немов дарунок теплого дитинства, (Ш, ш)евченкова калина зацвіла.
Д
Живе й не вмирає (Ш, ш)евченківська мати, колгоспна кріпачка, забута не раз.
48. Позначте рядок, у якому всі слова іншомовного походження пишуться з буквою и
А
Алж..р, еруд..ція, р..читатив, ш..фон
Б
вент..ляція, с..стема, д..сертація, кор..фей
В
д..намічний, метод..ка, ц..вілізація, д..лікатний
Г
пр..нциповий, д..корація, д..ректор, р..торика
49. Через дефіс пишуться всі слова в рядку
А
генерал/майор, кіловат/година, міні/комп'ютер
Б
південно/бережний, південно/східний, північно/західний
В
військово/транспортний, військово/зобов'язаний, військово/юридичний
Г
ясно/зелений, ясно/окий, ясно/золотистий
Д
вогне/гасник, хліб/сіль, зліт/посадка
50. Через дефіс пишуться всі слова в рядку
А
договірно/правовий, культурно/освітній, гостро/критичний, морально/етичний
Б
медико/генетичний, ново/грецький, мінерально/сировинний, південно/східний
В
житлово/будівельний, військово/повітряний, суспільно/корисний, лірико/драма-тичний
Г
молочно/білий, науково/практичний, загально/освітній, організаційно/методичний
Д
мідно/червоний, навчально/виробничий, героїко/романтичний, електронно/ оптичний
51. Через дефіс пишуться всі слова в рядку
А
сліпучо/білий, вічно/юний, червоно/гарячий, ніжно/рожевий
Б
сніжно/білий, північно/східний, світло/голубий, мовно/літературний
В
гірко/солоний, хіміко/біологічний, західно/український, радіо/фізичний
Г
суспільно/політичний, високо/авторитетний, зовнішньо/торговий, військово/морський
52. Усі складні слова потрібно писати через дефіс у рядку
А
лимонно/жовтий, історико/культурний, теоретико/пізнавальний
Б
оздоровчо/спортивний, вогняно/червоний, військово/полонений
В
сліпучо/білий, середньо/віччя, північно/східний
Г
міжнародно/правовий, організаційно/технічний, лимонно/кислий
Д
дослідно/виробничий, пів/аркуш, лірико/драматичний
7
53. Усі складні слова потрібно писати разом у рядку
А
вічно/зелений, жовто/грудий, науково/фантастичний
Б
дрібно/листий, спортивно/оздоровчий, електро/ремонтний
В
важко/атлетичний, військово/патріотичний, мало/досвідчений
Г
електро/магнітний, кам'яно/вугільний, валютно/фінансовий
Д
євро/інтеграційний, старо/український, південно/кримський
54. Разом треба писати всі слова рядка
А
народно/поетичний, лісо/степовий, пів/огірка, літературно/художній
Б
первісно/общинний, пів/вікна, темно/синій, східно/слов'янський
В
військово/інженерний, хитро/мудрий, високо/кваліфікований, свіжо/зрубаний
Г
далеко/східний, червоно/гарячий, вельми/шановний, крає/знавчий
55. Разом треба писати всі займенники рядка
А
аби/хто, де/котрий, будь/що, хто/небудь
Б
де/хто, чий/небудь, аби/кому, де/кому
В
де/якого, аби/кому, кому/сь, аби/чим
Г
що/небудь, де/який, будь/який, чого/небудь
56. Через дефіс пишуться всі слова в рядку
А
по/нашому, в/нічию, ледве/ледве, сяк/так
Б
з/рештою, врешті/решт, хтозна/куди, вряди/годи
В
мало/помалу, віч/на/віч, десь/інколи, по/латині
Г
десь/то, як/раз, як/небудь, будь/коли
Д
по/двоє, по/друге, по/третє, по/сучасному
57. Через дефіс пишуться всі слова в рядку
А
пліч/о/пліч, з давніх/давен, день/у/день, по/латині
Б
на/гора, коли/не/коли, без кінця/краю, де/небудь
В
віч/на/віч, по/простому, сам/на/сам, хтозна/коли
Г
ледве/ледве, по/праву, по/друге, як/не/як
Д
більш/менш, раз/по/раз, будь/куди, десь/не/десь
58. Разом треба писати всі прислівники рядка
А
без/вісти, в/серйоз, до/речі, на/вскіс
Б
у/розтіч, від/давна, без/перестанку, у/брід
В
за/багато, до/вкруги, до/вподоби, на/впростець
Г
по/двоє, по/декуди, на/весні, у/досвіта
Д
с/піднизу, на/прокат, на/жаль, в/суціль
59. Через дефіс треба писати всі прислівники в рядку
А
вряди/годи, любо/дорого, раз/у/раз, коли/не/коли
Б
хтозна/коли, пліч/о/пліч, по/літньому, навік/віки
В
по/батьківськи, крок/за/кроком, часто/густо, з давніх/давен
Г
по/сусідськи, по/одинці, де/не/де, сяк/так
Д
зроду /віку, як/не/як, кінець/кінцем, довго/довго
60. Правильно записано всі прислівники рядка
А
по сусідськи, удвох, з гори, на диво
Б
віднині, нашвидку, без кінця, до вподоби
В
десь-інде, підчас, допобачення, сповна
Г
з роду-віку, на щастя, на виворіт, здалека 8
61. Частка НЕ пишеться ОКРЕМО з усіма словами рядка
А
не/досліджені ще питання; не/зчувся, як заснув; не/спитавши дозволу
Б
не/зводячи очей, не/привітно шуміли, не/здужав підняти
В
будинок не/збудований; трохи не/дочуваючи; не/перевірений мною текст
Г
не/можна передбачити; не/чуваний успіх; нічому не/навчено
Д
не/захищений від вітру сад; не/просячи допомоги; не/потрібно поспішати
62. Частка НЕ пишеться РАЗОМ з усіма словами рядка
А
не/довгочасні стосунки; не/спростований факт; не/високе дерево
Б
не/начебто знаю; не/ясний, а похмурий; не/сказанне диво
В
не/виконавши проект; не/званий гість; не/розроблені питання
Г
не/активний учень; ще не/розв'язані проблеми; не/гайні вказівки
63. Частка НЕ пишеться РАЗОМ з усіма словами рядка
А
не/виконане завдання; не/скошена трава; не/розв'язана задача
Б
не/прочитана книга; хата ще не/побілена; стіни не/фарбовані, а лаковані
В
не/вишитий рушник; слова, ще нікому не/сказані; не/довантажена машина
Г
не/доспівані пісні; квіти ніким не/зірвані; не/доплетений кошик
64. Від контексту залежить написання всіх слів у рядку
А на/дворі, в/осени, на/гору
Б на/бік, у/переміш, з/гори
В у/день, по/волі, на/віки
Г на/славу, до/вподоби, у/перше
Д по/друге, на/сміх, до/щенту
65. Виділене слово вжито в прямому значенні в реченні
А
Холодні осінні тумани спускають на землю мокрі коси.
Б
У чужу душу не влізеш.
В
Умивається сльозами убога земля.
Г
Приходять друзі, виринають у пам'яті спогади.
66. Слово серце вжито в прямому значенні в рядку
А
щире серце;
Б
хворе серце;
В
батьківське серце;
Г
серце України.
67. Виділене слово вжито в переносному значенні в реченні
А
Сміються в сонці золотому річки, і села, і поля.
Б
Що думаєш сказати, спершу обміркуй.
В
Я шукав усе світле в дорозі і в людях.
Г
Найдужче у житті цінував я хліб.
68. Слово сміється вжите в переносному значенні в рядку
А синок сміється
Б сонце сміється
В сміється від задоволення
Г учень сміється
Д сміється з моєї невдачі
9
69. Виділене слово вжито в переносному значенні в реченні
А
До булави треба й голови.
Б
Як голова сивіє, то чоловік мудріє.
В
У голову, як у торбу, що знайдеш, те й сховаєш.
Г
Скільки голів, стільки й умів.
Д
Хліб – усьому голова.
70. До емоційно забарвленої лексики належать усі слова рядка
А
дівчисько, второпати, прикріпити, базікати;
Б
беркицьнутись, козаченько, повчання, мамусю
В
зіронька, злодюга, вікопомний, роззява;
Г
рученьки, проміння, вітрище, самісінький.
71. У реченні «Дуже цінним органічним добривом є ... попіл» пропущено слово
А дерев’яний
Б деревний
В деревинний
Г дерев’янистий
Д здерев’янілий
72. Виділені слова є омонімами у рядку
А
Слово, чому ти не твердая криця!
Слово – срібло, мовчання – золото.
Б
Вона зрозуміла душевний стан гостя.
У хлопця плечі широкі, стан високий.
В
Рідна земля і в жмені мила.
Земля – хлібодарка і медоносиця.
Г
У хвалька язик діє, а рука не вміє.
Держи язик за зубами.
Д
Ми молоді, ми юні, і нам належить світ.
Брехнею світ обійдеш, а назад не вернеш.
73. Омоніми використано в реченні
А
Ти будь не скупердяй, не скнара і знай батьківські заповіти.
Б
Якщо у тілі душа крилата – що їй хороми, що їй палати.
В
Веснонько любая, часу не гай, якнайскоріше прилинь у наш гай.
Г
Народові потрібні не виграні битви, не втішання славою і волею, а майбуття.
74. Омоніми використано в реченні
А
Щире слово й добре діло душу й серце обігріло.
Б
Господь посилає нам мудрості й сили і хранить Україну нині, прісно й вовік.
В
Людина там не буде вільна, де є великі і малі.
Г
День у день робота, день у день праця.
Д
Міг би його поганити – не хочу вуст поганити.
75. Синоніми використано в реченні
А зустрічати гостя – проводжати гостя
Б жвавий хлопчина – прудкий хлопчина
В привозити подарунки – привезені подарунки
Г будівельний кран – водопровідний кран
76. Синонімічний ряд утворюють слова
А
ідеальний, уявний, ілюзорний, примарний;
Б
спільність, згода, спільнота, договір;
В
наступати, просуватися, наставати, запановувати;
Г
досить, доволі, вистачить, годі.
10
11
77. Із поданих у дужках синонімів кожен із варіантів можливий у реченні
А
Він поминув ліс і пішов (стежкою, трактом) через жита.
Б
На узліссі розкинув своє гілля (віковий, древній) дуб.
В
Щось сьогодні такий (довгий, тривалий) день!
Г
(Славетна, легендарна) співачка Соломія Крушельницька мала унікальний голос.
Д
І в кого цей хлопець удався такий (вайлуватий, незграбний)?
78. Із поданих у дужках синонімів кожен із варіантів можливий у реченні
А
(Ретельні, проникливі) дослідження археологів підтверджують слова Геродота.
Б
Червоні жоржини (сильніше, потужніше) мерехтять росами.
В
Старі дуби (оточували, облягали) галявину.
Г
Представники різних поколінь не завжди (здатні, здібні) порозумітися.
Д
Ми стояли, зачаровані (дивною, прекрасною) музикою весняних лугів.
79. Із поданих у дужках слів кожен із варіантів можливий у реченні
А
Рекламу розмістили в найбільш (людних, людяних) місцях міста.
Б
Зрілість людська виростає з боротьби. Часто з боротьби зі своїми сумнівами (ваганнями, коливаннями).
В
Тато мій – рішуча людина, хоч і мрійник. Ці якості в людині не поєднуються, але тато, мабуть, (виняток, виключення).
Г
На фото: П. Тичина – у центрі, М. Вінграновський (зліва, ліворуч), В. Шевчук (справа, праворуч).
Д
У народній медицині мед має (лікувальні, лікарські) властивості.
80. НЕ МОЖНА замінити поданим у дужках варіантом виділене слово в реченні
А
Архітектор наголосив (підкреслив), що проект слід виконати вчасно.
Б
За мить вантажна машина зникла (щезла) з очей.
В
Технічний персонал змарнував (згаяв) багато часу на підготовчі роботи.
Г
У нашій родині панують теплі, дружні стосунки (взаємини).
Д
Щоб здобути (отримати) вищу освіту, потрібно наполегливо працювати.
81. НЕ МОЖНА замінити поданим у дужках варіантом виділене слово в реченні
А
Діти безтурботно (безпечно) гралися на проїжджій частині вулиці.
Б
Усяке друковане слово мало своє місце на поличках цієї бібліотеки (книгозбірні).
В
Максимові Рильському була властива (притаманна) любов до людини і природи.
Г
Колись тут було русло (річище) Ташані, потім воно пересохло, поросло травою.
Д
Я люблю тільки (лише) таку гру, де я певна, що виграю.
82. НЕ МОЖНА замінити поданим у дужках варіантом виділене слово в реченні
А
За високими осокорами почало світліти (світлішати) небо.
Б
М'який (незлостивий) докір корисніший за нещиру подяку.
В
Ми не хотіли брати участь у цих темних (підозрілих) справах.
Г
Молоко дуже корисне (корисливе) для молодого організму.
Д
Подекуди (місцями) пройшов сліпий дощик.
|
| |
| |
| ОленаІванівна | Дата: Субота, 26-Лют-11, 22:49 | Повідомлення # 5 |
|
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Статус: Offline
| 83. НЕ МОЖНА замінити поданим у дужках варіантом виділене слово в реченні
А
У сім'ї панували теплі, дружні взаємини (стосунки).
Б
Активно розвивається співробітництво між двома країнами в науковій і культурній галузях(царинах).
В
У 1939 році виникла реальна воєнна (військова) загроза мирному життю країн Європи.
Г
Гамір атенці зняли (зчинили), наче готували бурю.
Д
Усім працівникам належить (треба) пройти інструктаж з техніки безпеки.
84. Виділене слово вжито у невластивому йому значенні в реченні
А
Україна проголосила незалежність у серпні 1991 року.
Б
Цю інформацію розголошувати заборонено.
В
Доповідач виголосив палку промову.
Г
Найактивнішим учасникам концерту оголошено подяку.
Д
Голова зборів проголосив порядок денний.
85. Виділене слово вжито у невластивому для нього значенні в реченні
А
Тактичні заняття допомагають військовим удосконалити професійну підготовку.
Б
Керівництво армії розробляє нові тактичні прийоми оборони.
В
Наш командир – дуже тактична людина.
Г
Генерал пояснив свої тактичні міркування.
Д
Успіх бою забезпечили правильні тактичні розрахунки.
86. Виділене слово вжито в невластивому йому значенні в реченні
А
Два примірники словника присутні в кабінеті.
Б
Вантажне відділення розташоване на першому поверсі.
В
Ялту вважають одним із найпопулярніших курортів.
Г
Директор банку перебуває за кордоном.
Д
У санаторії є кілька басейнів.
87. Фразеологічний зворот ужито в реченні
А
Часу було обмаль, а він усе одно бив байдики.
Б
Побачивши великий натовп людей, перехожі дивувалися.
В
Величезна сила криється в людському розумі.
Г
Пісня народжує радість.
88. Фразеологічний зворот ужито в реченні
А
Вір до кінця у власні сподівання.
Б
Дивлюсь на сині обрії землі з калинових небес моєї долі.
В
Його постійною мрією було швидше вийти в люди.
Г
Не звикай утертими стежками йти за другим сліпо, як у дим.
89. Фразеологічний зворот ужито в реченні
А
Митцю не треба нагород, його судьба нагородила.
Б
Сказано по струні ходити – і ходи.
В
Мені потрібне слово, а не слава.
Г
Дніпро манив нас маревом води.
12
90. Значення «надумане мірило упередженої людини, яка підганяє під нього факти дійсності» має фразеологізм
А
піррова перемога
Б
прокрустове ложе
В
геростратова слава
Г
дамоклів меч
Д
Еолова арфа
91. Неправильно визначено значення фразеологічного звороту
А
надути губи – образитись, виявити невдоволення
Б
спустити на землю – змусити когось не втрачати почуття реальності
В
рильце в пушку – про когось привітного й лагідного
Г
черв'ячок точить – непокоять тяжкі, гнітючі роздуми
92. Не збігається за значенням з іншими фразеологізм
А
обламати роги
Б
підвести під монастир
В
збити пиху
Г
вкрутити хвоста
93. Значення фразеологічного звороту снувати химери
А
пліткувати про щось
Б
інтригувати когось
В
виготовляти домотканий килим
Г
домагатися чого-небудь від когось
Д
фантазувати про щось
94. Фразеологізм – синонім до слова хитрувати
А
заплющувати очі
Б
замилювати очі
В
замазувати очі
Г
заливати очі
95. Фразеологізм – синонім до слова засоромитися
А
пустити червоного півня
Б
як рак свисне
В
пекти раків
Г
показати, де раки зимують
Д
ухопити шилом патоки
96. Синонімічними є фразеологічні звороти
А
на живу нитку – білими нитками шитий
Б
і води не замутить – хоч у вухо бгай
В
попасти на слизьке – накрити мокрим рядном
Г
бентежити кров – не чути землі під собою
Д
закрутити веремію – укрутити хвоста
97. Антонім до фразеологізму хоч в око стрель є в реченні
А Ситуація – хоч крізь землю провалися.
Б Сьогодні надворі ясно, хоч голки збирай.
В Тихо довкола, хоч мак сій.
Г У хаті хоч зуби клади на полицю.
13
98. До спільного роду належать усі іменники рядка
А
незграба, добряга, гайдамака, базіка
Б
молодчина, капризуха, нероба, бездара
В
сіромаха, базіка, непосида, неотеса
Г
сердега, нерівня, стиляга, босячня
Д
роботяга, задирака, жирафа, сирота
99. До спільного роду належать усі іменники рядка
А
професор, математик, педагог, адвокат
Б
архітектор, касир, бібліотекар, листоноша
В
сирота, зануда, чистьоха, приблуда
Г
ябеда, каліка, ледащо, сподвижник
100. До жіночого роду належать усі іменники рядка
А
ООН, Чилі, леді, Міссісіпі
Б
Сочі, таксі, метро, кіно
В
піаніно, Делі, аташе, ГЕС
Г
бязь, СДПУ, Токіо, мадам
101. До жіночого роду належать усі іменники рядка
А
вуаль, Чилі, акварель, Міссісіпі
Б
зала, синиця, воєвода, комісія
В
загс, ГЕС, жовч, пастораль
Г
бязь, СДПУ, Токіо, юнь
Д
сутінь, путь, степ, галузь
102. Форми однини та множини мають усі іменники рядка
А
дзеркало, колосся, дерево, космос
Б
круча, мати, острів, програма
В
слово, річка, листя, селище
Г
ім'я, село, коріння, озеро
Д
будинок, музика, далина, дорога
103. Закінчення -а у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку
А
Крим, Львів, Миргород
Б
десяток, нарцис, маневр
В
Харків, вольт, язик
Г
фонтан, кір, займенник
Д
квартал, табун, хліб
104. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку
А
відміна рейс.., не вистачає кілограм.., виписав із підручник..
Б
з останнього вагон.., вулиці Париж.., зібрали з гектар..
В
літр бензин.., приміщення театр.., не було прапор..
Г
прибув з Єгипт.., не поставив апостроф.., основи світогляд..
105. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку
А
секція баскетбол.., художнього гуртк.., задум.. твору
Б
високого звук.., стовпчик барометр.., запашного бузк..
В
номери концерт.., білого мармур.., держави Ліван..
Г
наслідки землетрус.., сучасного метрополітен.., хвилі Дінц..
Д
атмосферного тиск.., сектор.. цирку, літературного музе..
14
106. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку
А
конкурс.. виконавців, 29 листопад.., диригента хор..
Б
конгрес.. українців, щирого ліризм.., доставленого вантаж..
В
наголос.. слова, студія звукозапис.., визначні місця Львов..
Г
атмосферного тиск.., старезного дуб.., морозного ранк..
Д
виконаного проект.., сучасного дизайн.., родового відмінк...
107. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку
А
клен, гай, ключ, мороз
Б
кришталь, прогрес, Буг, електрон
В
сон, цукор, вогонь, Байкал
Г
грім, Конотоп, прогрес, барвінок
108. Літеру е (є) мають у закінченні орудного відмінка всі іменники рядка
А
кухар, тротуар, вихор, ячмінь
Б
стиль, майстер, прізвище, чиж
В
перпендикуляр, рій, плече, слюсар
Г
калач, кущ, кобзар, слухач
109. Закінчення -е у формі кличного відмінка мають усі іменники в рядку
А
друг, колега, брат, земля
Б
воля, швець, Богдан, Ілля
В
боєць, кравець, хлопець, молодець
Г
майор, полковник, капітан, лейтенант
Д
син, кум, Михайло, Павло
110. Закінчення -е в кличному відмінку мають усі іменники рядка
А юнак, Київ, боєць, поезія
Б пам’ять, світ, слухач, Анастасія
В чумак, красуня, кравець, ніч
Г Галя, вітер, брат, радість
Д жнець, душа, лицар, Ростислав
111. Закінчення -е у формі кличного відмінка мають усі іменники в рядку
А
брат, Євген, товариш, професор
Б
суддя, голуб, Олекса, доля
В
зоря, Оля, Богдан, директор
Г
актор, Павло, друг, Петро
Д
сторож, Роман, офіцер, Наталя
112. Закінчення -ю у формі кличного відмінка мають усі іменники в рядку
А
Галя, школяр, Сергій, матуся
Б
коваль, мудрець, учень, доня
В
хлопець, Олексій, місяць, біль
Г
Валерій, обрій, тополя, дідусь
Д
Катруся, вівчар, доля, герой
113. Іменник, виділений у реченні «Холодним словом серця не запалиш», ужитий у
А родовому відмінку
Б давальному відмінку
В знахідному відмінку
Г орудному відмінку
Д місцевому відмінку 15
114. Не відмінюються всі слова рядка
А бюро, журі, вікно
Б кенгуру, турне, ательє
В тире, вапно, жалюзі
Г графіті, інтерв’ю, колесо
115. Правильно утворено всі імена по батькові в рядку
А Юрійович, Петрівна, Валерієвич
Б В’ячеславівна, Євгенович, Кузьмич
В Святославович, Матвійович, Ігоревна
Г Іванівна, Іллінічна, Геннадійович
Д Арсенівна, Яківович, Романівна
116. За допомогою суфікса -ов- утворюються прикметники від усіх іменників рядка
А
метр, травень, дощ, нуль
Б
пурпур, емаль, груша, край
В
парча, кварц, гроза, шовк
Г
ліс, кільце, кришталь, глянець
Д
калина, казка, поле, марш
117. За допомогою суфікса -ев- (-єв-) утворюються прикметники від усіх іменників рядка
А
взірець, куля, корабель, матч
Б
калач, липень, вуглець, плащ
В
корінець, криця, значення, замша
Г
мить, баржа, карамель, кварц
Д
вишня, сіль, журавель, куниця
118. Присвійними є всі прикметники рядка
А
лікарів рецепт, лебедина пісня, Оленчина косинка
Б
Франкові заклики, ненин голос, слюсарів інструмент
В
товаришева книга, Кобзарів заповіт, ахіллесова п’ята
Г
професорова лекція, солдатська каска, Іванків олівець
Д
Лукашева сопілка, братова допомога, батьківські збори
119. Ступені порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка
А
високий, білий, приємний, сміливий
Б
чорний, м'який, сліпий, широкий
В
товстий, надзвичайний, глибокий, синій
Г
красивий, маленький, цікавий, важливий
120. Неправильну форму ступеня порівняння прикметника вжито в реченні
А Секвоя – саме найбільше дерево на Землі.
Б У цьому місці річка вужча.
В Я поборю найважчі перешкоди.
Г Заздрість – якнайогидніша з усіх емоцій
Д Найбільш дотепною була команда з Одеси
121. Норму відмінювання числівників порушено в рядку
А
трьохсот, трьомстам, на трьохстах
Б
п’ятисот, п’ятистам, п’ятистами
В
семисот, сімомастами, на семистах
Г
дев’ятисот, дев’ятистам, дев’ятьмастами
Д
двохсот, двомастами, на двохстах 16
122. Правильно записано форму орудного відмінка числівника в рядку
А п’ятьмастами шістдесятьма сьома
Б п’ятистами шестистдесятьма сімома
В п’ятистами шестдесятьма семи
Г п’ятистами шістдесяти сімома
Д п’ятистами шестидесяти сьома
123. Правильними є всі відмінкові форми числівників у рядку
А
сто вісімдесят сьомого, двомастами п'ятидесяти двома
Б
шістдесяти семи, чотирма, шестиста, дванадцятий
В
трьомастами дев'яноста шістьма, сімох, одна третя
Г
сімдесятьма двома, дві тисячі другий, дев'яноста шостого
124. Тільки друга частина відмінюється в усіх числівниках рядка
А
триста, п'ятсот, шістсот, вісімсот
Б
двісті, шістдесят, сімсот, тридцять
В
п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят
Г
чотириста, дев'яносто, вісімдесят, сімсот
Д
п'ятсот, шістдесят, вісімсот, вісімдесят
125. Правильно поєднано іменники з числівниками в рядку
А двадцять три тижня
Б півтораста року
В п’ять цілих і шість восьмих тонн
Г півтора місяця
Д сім з половиною кілограм
126. Формами дієслова є всі слова рядка
А
крикніть, кричиш, крикливий, покрикувати
Б
переходячи, переходив би, перехідний, переходьте
В
перемігши, перемогти, переможний, переможено
Г учити, навчивши, учe´ний, учіться
Д запечений, запік би, запікаючи, запікся
127. Неозначена форма дієслова є в реченні
А Удвох, кажуть, і плакати легше.
Б Повітря тут незаймане і чисте.
В Ні долі, ні волі у мене нема.
Г Агава, або столітник, – тропічна рослина.
128. Дієсловами недоконаного виду є всі слова рядка
А
зберігати, ходити, гарантувати, зашивати
Б
писати, виконувати, скочити, знати
В
поважати, залежати, зашити, думати
Г
атакувати, перенести, сидіти, просити
Д
вважати, вразити, спостерігати, захоплюватися
129. Дієсловами дійсного способу є всі слова рядка
А
буду читати, написав, наробитися, говоритимемо
Б
скликали, мовчатимуть, будеш панувати, пишеться
В
веселяться, пишаємося, квітчаймо, поназносили
Г
наздоганятиму, мовчав би, порадили, прикрашатимемо 17
|
| |
| |
| ОленаІванівна | Дата: Субота, 26-Лют-11, 22:49 | Повідомлення # 6 |
|
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Статус: Offline
| 130. Правильно утворено форму наказового способу дієслів у рядку
А
давайте напишемо;
Б
ходімте;
В
заспіваймо;
Г
прочитаємо;
Д
будемо вчити.
131. Правильно утворено форму наказового способу дієслів у рядку
А
давайте підемо
Б
виконаймо
В
спечімте
Г
намалюємо
Д
будемо надсилати
132. Неправильно утворено форму наказового способу дієслова в рядку
А
зробимо
Б
зробімо
В
зроби
Г
зробіть
Д
нехай зроблять
133. Дієслово умовного способу вжито в значенні наказового в реченні
А
Полетіла б я до тебе, та крилець не маю.
Б
Ніжну-ніжну, як подих билини, я хотів би вам пісню сплести.
В
Вже б покласти кінець всім незгодам, і щоб кожен народ поважать.
Г
Я б хотів всі зірки, що над нами, перелити у зірку ясну.
Д
Я б хотіла вродитись між гір, я б хотіла гуцулкою стати.
134. До другої дієвідміни належать усі дієслова рядка
А
стояти, колоти, полоти, веліти
Б
носити, кроїти, стелити, казати
В
свистіти, їздити, хотіти, боротися
Г
бігти, спати, бачити, кричати
135. До другої дієвідміни належать усі дієслова рядка
А
малювати, носити, боятися, знати
Б
кричати, бачити, просити, клеїти
В
полоти, боротися, гоїти, їздити
Г
ходити, об'єднатися, радіти, веселитися
Д
любити, хотіти, радити, ставити
136. Допущено помилку в правописі особових закінчень дієслів у рядку
А
шлють, варють;
Б
біжать, відчувають;
В
глянемо, мовчимо;
Г
сушите, будуєте;
Д
гоїш, сивієш.
18
137. Допущено помилку в правописі особових закінчень дієслів у рядку
А
колишемо, хочуть
Б
бачать, бажаєш
В
біжимо, бродиш
Г
коляться, спізнися
Д
клеїмо, стоїмо
138. У написанні особових закінчень дієслів допущено помилку в рядку
А
дроблять, дружимо, сиплеш
Б
їжджу, стережете, стругаєш
В
хочуть, спізнишся, відкриєш
Г
збіжать, перенесуть, стоїте
Д
знайомимо, біжете, вказуєте
139. Правильно вжито дієслівну форму в реченні
А Політики боряться за владу.
Б Коли ти віддасиш мені книгу?
В Ходімте трохи повільніше.
Г Запам’ятаймо цю мандрівку.
Д З дерев сипляться листочки.
140. Усі службові слова є прийменниками в рядку
А
попід горами, переді мною, назустріч вітру
Б
перед редакцією, хай знають, навколо стадіону
В
залежно від обставин, поміж травами, лише сьогодні
Г
на світанку, виконала ж таки, з-поміж друзів
141. Виділене слово є прийменником у реченні
А
Аж ось нарешті і коханий край, знайоме поле, озеро і гай.
Б
Перші орачі порушать ниву, поки напівсонну, тополю збудить трактор край села.
В
Україна – Вкраїна – країна – так віддавна край рідний звуть.
Г
Ох, тривого, дика тривого, не шаленій і серця не край...
Д
Сини землі тепер повстали за неозорий край свій, за степи.
142. Немає частки в рядку
А
навряд чи це можливо
Б
нехай кожен наведе приклад
В
тільки не змушувати
Г
синіти, наче море
143. Частку вжито в рядку
А
хоч би бровою моргнув
Б
або пан або пропав
В
задержати слово на язиці
Г
хто в луг, а хто в плуг
144. Частку вжито в реченні
А
Книга мала, та серцю люба.
Б
До булави треба голови.
В
Працює, як мокре горить.
Г
Правди не сховаєш.
19
145. Виділене слово є сполучником і його слід писати РАЗОМ у реченні
А
Вибач мені за/те, що була неввічлива.
Б
Ранні птахи сповістили про/те, що займається новий день.
В
То/ж не дівчина, а справжнісінький вихор.
Г
Як /би не переймався, балачками визнання не здобудеш.
Д
Як/би знали, не те б заспівали.
146. Виділене слово є сполучником і його слід писати РАЗОМ у реченні
А
О, що/б я не робив, любов моя вмиратиме зі мною.
Б
Слова солодкі говорилися про/те, щоб волю дать нещасному народу.
В
Як/би я тепер хотіла у мале човенце сісти.
Г
Що/б ми щасливими були, ти розпали багаття, розпали.
Д
Ледве стримую докори свого серця за/те, що завинила без вини.
147. Не є сполучником виділена сполука слів, тому її слід писати ОКРЕМО в реченні
А
Ніч мине, як вже не раз минала, то/ж недарма темрява тремтить.
Б
І досить руку простягнути, що/б за край світу засягнути.
В
Я хочу вірші написать про/те, як вітер гілочку колише.
Г
Здається, ніби мирна днина, про/те чорнобильська біда не поминула без сліда і гіркота пече полинна.
Д
Мій біль бринить, за/те коли сміюся, то сміх мій рветься джерелом на волю!
148. Правильно побудовано всі словосполучення в рядку
А по власному бажанню, залежно від обставин, гаяти час
Б іншим разом, по службових справах, дякувати матері
В здобути освіту, дякувати Оксану, лекції з математики
Г готель для туристів, на минулому тижні, відчиняти двері
Д автобус на замовлення, повідомити телефоном, упродовж місяця
149. Граматично правильно утворено словосполучення
А програміст по професії
Б відправити по пошті
В виплатити по сто гривень
Г дбайливий по відношенню до майна
Д подорожувати по європейським країнам
150. Граматичну норму на позначення часу порушено в словосполученні
А
рівно о першій
Б
десять хвилин по шостій
В
пів на десяту
Г
сім годин двадцять хвилин
Д
за двадцять п’ята
151. Граматичний зв'язок порушено в словосполученні
А
пам'ятник Т. Шевченка
Б
прийти о п'ятій годині
В
у зв'язку з виданою постановою
Г
зраджувати ідеали
Д
дякувати батькові 20
152. Граматичний зв'язок порушено в словосполученні
А
працювати щосереди
Б
вищий мене
В
зошит з математики
Г
вірний собака
Д
розповідати про іспит
153. Неправильно побудовано всі словосполучення рядка
А
зелене Тбілісі, злий собака, нуль цілих і три десятих
Б
давній друг, вчасна допомога, гострий біль
В
вчена ступінь, синє Дніпро, важкий путь
Г
червона гуаш, барабанний дріб, прозорий тюль
154. Потребує редагування словосполучення
А
дотримати слова
Б
навчати математики
В
оволодіти знання
Г
опанувати мову
Д
знехтувати наказом
155. Потребує редагування словосполучення
А
переказати кошти
Б
милуватися краєвидом
В
знатися на живописі
Г
поступати в університет
Д
алфавітний покажчик
156. Простим є речення
А
Далеко чути звуки, гучно линуть голоси.
Б
Ясної тихої днини кружляє над землею, сідає на обличчя павутиння.
В
Пташині зграї злітають високо в небо, і від того здіймається вітер.
Г
Осінь не забарилася, бо закони природи невблаганні.
157. Простим є речення
А А серце заб’ється частіше, збудить бентежний рій думок.
Б Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала.
В Я стаю ніби меншим, а навколо більшає й росте весь світ.
Г А війне вітром із заходу – запіниться, забурує синє море.
158. Складним є речення
А
Хто ставить завдання простіші, той швидше мети досягає.
Б
Он ліс знімає золотистий бриль, прощаючись із відлетілим літом.
В
Білий пилок сіявся з неба, устеляв сивою памороззю трави.
Г
Зоря, здавалось, просвітила знову борцям визвольний, легендарний шлях.
159. Складним є речення
А
Мудрість, кажуть, приходить з роками.
Б
Про людину кажуть, що вона велетень, бог, гігант.
В
Наче зачарований велетень, стояв ліс, опушений білим інеєм.
Г
Грими, моя пісне могутня, ясна, на всім українськім роздоллі.
21
160. Складним є речення
А Верби, схилившись над тихим Дінцем, розчісують коси зелені.
Б На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч.
В Липневий день мандрує пішки, казки нашіптує малечі.
Г Пішла дорога то маленькими сосновими лісками, то болотами, то полями.
161. Поширеним є речення
А
Кілька покупців почали сперечатися.
Б
Мільярди людей прагнуть жити в злагоді.
В
Хлопчаки били байдики.
Г
Вистава була надзвичайна.
Д
Трава не скошена.
162. Поширеним є речення
А
Вона сиділа склавши руки.
Б
Ми з тобою будемо радіти.
В
Я буду крізь сльози сміятись.
Г
Сотні птахів почали співати.
Д
Батько з сином закінчили сіяти.
163. Поширеним є речення
А
Хай кожен із вас поміркує.
Б
Друзі будуть відпочивати.
В
Тут темно.
Г
Він виявився не в тім'я битий.
Д
Брат із сестрою співали.
164. Поширеним є речення
А Вечір був тихий.
Б Обличчя стало мов камінь.
В І зозуля кувати перестала.
Г Тато просить зачекати.
Д Хлопчик намагався заснути.
165. Підкреслене слово є підметом у реченні
А Здавалося, вогник просто забули погасити.
Б Зрадити в житті державу – злочин…
В Не стане вона заживати ласки ціною самоприниження.
Г Повітря – мов прив’ялий трунок.
Д Той монастир недавно збудували.
166. Речення зі складеним дієслівним присудком
А
Книга – це змога погомоніти з людиною через тисячоліття.
Б
Село в снігах і стежка ані руш.
В
Там будуть горіти до ранку в туманних дзеркалах троянди.
Г
Мені осіння ніч короткою здається.
Д
Зоря на небі рожева вже почала займатись.
22
|
| |
| |
| ОленаІванівна | Дата: Субота, 26-Лют-11, 22:50 | Повідомлення # 7 |
|
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Статус: Offline
| 167. Речення зі складеним дієслівним присудком
А
Я хочу вам про рідний край сказать.
Б
Я берусь за важку роботу – виглядати синів.
В
Мені дальня зоря буде слати листи вересневими журавлями.
Г
Вже клен, що казку розказав бузкам, ліг тінню спати на телігу.
Д
У Марії хата була збудована по-новому.
168. Обставина причини є в реченні
А
Брат навчився керувати автомобілем.
Б
Читаючи підручник, робіть нотатки.
В
Шляхи засипаючи, завиває лютнева хуртовина.
Г
Поранений солдат побілів від болю.
Д
Мандрівники були вже дуже далеко від домівки.
169. Обставина причини є в реченні
А
За Сулою, десь далеко-далеко, спалахували зірниці.
Б
Не від їжі ростуть діти, а від радості.
В
Маленьку хату обступили кругом високі ясени.
Г
Білі водяні лілеї гойдались на темній воді.
Д
О степе, на теплій долоні зрости б і мені колоском!
170. Обставина причини є в реченні
А
Душі найкращі поривання несем, як сповідь, матерям.
Б
Люблю дивитися на воду.
В
Я відчуваю рівний пульс народу.
Г
То вічність узяла мене у свідки – усе запам'ятати на віку.
Д
Овідій прокинувся від крику.
171. Обставина способу дії є в реченні
А
Заходить до хати зоря-зоряниця, і гомін стихає кругом.
Б
Ходить вітер яром та горою, плачуть трави, тужать під косою.
В
Прісною прохолодою повіяло з лісу.
Г
За півкілометра річка розпливалася великим плесом трохи меншого, широкого й чистого ставу.
172. Граматичну помилку допущено в реченні
А Прочитавши статтю, Христина глибоко задумалася.
Б Ми знайшли зошит Петренка, що лежав під столом.
В Зустрінемося завтра о пів на десяту.
Г Рішення прийнято відповідно до наказу директора.
Д Цей шампунь мені не дуже подобається.
173. Граматично правильне продовження речення «Обираючи стиль одягу,..» подано в рядку
А витрачається багато часу.
Б зважайте на певні норми.
В підкреслюється індивідуальність.
Г велике значення має колір.
Д ваш гардероб має залежати від погоди.
23
24
174. Потребує редагування речення
А
Сніжинки з інеєм ще більше закрутилися, стовпом здіймаючись угору.
Б
Сидячи на березі річки, милуюся її повільною течією.
В
Хтось кидає жарт, розсмішивши всіх навколо.
Г
Прочитавши цікаву книжку, хочеться поділитися враженнями з іншими.
Д
За таких обставин не будемо сидіти склавши руки.
175. Потребує редагування речення
А
Готуючись до екзаменів, студенти відвідують наукові бібліотеки.
Б
Трохи підрісши, хлопець почав розпитувати про важку долю батька.
В
Милуючись лісовими краєвидами з вікна вагона, у мене виникали спогади дитинства.
Г
Читаю п'єсу, звертаючи увагу на ремарки.
176. Потребує редагування речення
А
Важливим напрямком взаємодії суспільства та ЗМІ є висвітлення діяльності органів державної влади.
Б
Майбутнє українського слова значною мірою залежить від освітян.
В
Випускники мають більш відповідальніше ставитися до навчання.
Г
Студенти висловлюються за необхідність демократизації суспільства.
177. Потребує редагування речення
А
Інформацію про надходження нових товарів можна отримати у продавця-консультанта.
Б
Розпочинається сезонний розпродаж зимових пальто.
В
Пропозиції покупців буде обов'язково передано виробникам.
Г
У неділю магазин працює з десятої години.
Д
На нашому масиві відкрито новий супермаркет.
178. Потребує редагування речення
А
Дозвольте оголосити порядок денний.
Б
Пропозицію прошу внести до протоколу.
В
Хочу подякувати учасників круглого столу.
Г
Нараду було проведено відповідно до визначеного регламенту.
Д
Ми зацікавилися Вашою пропозицією і хочемо отримати детальнішу інформацію.
179. Граматичну помилку допущено в реченні
А
Сковорода ішов поруч, спідлоба стежачи за співрозмовником.
Б
Летять в село лелеки напівсонні, ліниво й важко махаючи крильми.
В
Теплий вітер цілує каштани, колихаючи віти смутні.
Г
Треба зранку до праці ставати, зневажаючи втому і лінь.
Д
Побачивши картини Катерини Білокур, мене охопило зачарування.
180. Граматичну помилку допущено в реченні
А
Коли світило яскраве сонце, я вийшов з дому.
Б
Яскраве сонце засліпило мене, коли я виходив з дому.
В
Виходячи з дому, я мружився від яскравого сонця.
Г
Коли я виходив з дому, мене засліпило яскраве сонце.
Д
Виходячи з дому, мене засліпило яскраве сонце.
181. Граматичну помилку допущено в реченні
А
Вивчаючи історію, серце сповнюється болем за долю нашої Батьківщини.
Б
Співаючи веснянки, дівчата беруться за руки й утворюють коло.
В
Брат подарував мені підручник з історії, написаний О. Субтельним.
Г
Не ошукайся ж, вірячи добру, і не згубись у мук своїх огромі.
Д
Хмаринки, сонцем пересновані, пливуть і тануть, наче дим.
182. Кому перед як потрібно поставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А
Сосюра як справжній лірик різноманітний у своїх переживаннях.
Б
Діти як квіти поливай то ростимуть.
В
Весь світ знає Довженка як великого кінорежисера.
Г
Палаючий Будапешт був перед нами як на долоні.
Д
Уночі хоч як тріщить а вдень проти сонечка плющить.
183. Кому перед як потрібно поставити в реченні
А
Мелашка була потрібна в господі (?) як робітниця.
Б
Дівчина сяяла (?) як кущ калини.
В
Усі дівчата (?) як дівчата.
Г
Промені (?) як вії сонячних очей.
184. Односкладним неозначено-особовим є речення
А
Не приймаю обчухрану мову, довіряюсь пшеничному слову.
Б
Маму треба любити й розуміти.
В
Зачерствілі очищуймо душі!
Г
Задзвонили в усі дзвони по всій Україні.
185. Односкладним безособовим є речення
А
Світлішає в житті і на душі.
Б
Люблять у нас дотепне слово.
В
Сади свій сад, плекай свої надії.
Г
Від добра добра не шукають.
186. Речення з однорідними присудками
А
Не тіло, а душа є людиною.
Б
Сном блакитним заснули поля, і долини, і гори, й діброви.
В
А наше слово чисте, запашне.
Г
Шлях освіти та науки нас навіки поєдна!
187. Речення з неоднорідними означеннями (розділові знаки пропущено)
А
Вже українське (?) щире слово почув, збагнув і визнав світ.
Б
У світ ідемо щирими (?) гостинними.
В
І сум шалений (?) непримиренний знов крає серце на чужині.
Г
Сонце розсіва своє пекуче (?) іскристе проміння.
188. Кома НЕ ставиться в реченні
А
Я був у власному житті і машиніст (?) і пасажир.
Б
Один оце я тільки – ні в тин (?) ні в ворота.
В
Не схотіла душа бунтівна ні тепла (?) ні смачного пшона.
Г
Слизняк не виросте ні лебедем (?) ані орлом.
25
189. Перед однорідними членами речення потрібно ставити двокрапку, а після них – тире в реченні (розділові знаки пропущені)
А
Із сивої давнини існували на землі чотири доброчесності а саме мудрість правосуддя стійкість вірність.
Б
Є місцевості веселі радісні є похмурі тривожні й недобрі місця.
В
Летиш і милуєшся всім і сріблястою нехворощю і ворохами золотими на токах.
Г
Скрізь на вершечку стрілецької гори на пагорбах і видолинках панувала тиша.
Д
Земля і місяць вишні і тополі і тиша в тиші і тумани в полі усе в чеканні.
190. Перед однорідними членами речення потрібно ставити двокрапку, а після них – тире в реченні (розділові знаки пропущено)
А
Луки гори пишні сади все зелене й принишкле.
Б
Підручні гетьмана Перебийніс Богун Нечай теж були добре відомі всім.
В
І право людське і воля й закон усе потоптано.
Г
Козаки були озброєні шаблями списами а також вогнепальною зброєю мушкетами пістолями.
Д
Земля безсмертя кожному дала поету космонавту гречкосію.
191. Перед однорідними членами речення потрібно ставити двокрапку, а після них – тире в реченні (розділові знаки пропущено)
А
І стежка у росах і тиха діброва то все моя рідна співуча земля.
Б
Усе постава непорушна тоненькі ніжки розвилки рогів на його голівці усе було сама довершеність і краса.
В
Все забуваєм скруту і нужду і те здається що й забути годі.
Г
Мерещились мені здаля ліси поля квітучі площі уся утрачена земля що за життя мені дорожча.
Д
Усе ніби поменшало і звузилось і дорога і стежка в березі і круча над Россю.
192. Узагальнювальне слово після однорідних членів є в реченні (розділові знаки пропущено)
А
Січ дала видатних полководців славних державних діячів Наливайка Сагайдачного Хмельницького Сірка.
Б
Шевченкові були підвладні всі жанри літератури поезія проза драматургія.
В
Несуть пани осаули козацькую збрую литий панцир порубаний шаблю золотую.
Г
Козацтво було озброєне вогнепальною зброєю мушкетами пістолями рушницями.
Д
Іван Богун Данило Нечай Максим Кривоніс ці підручні гетьмана були відомі всім.
193. Узагальнювальне слово після однорідних членів є в реченні (розділові знаки пропущено)
А
Все знайоме і рідне до болю в душі і криниця в саду і червона калина.
Б
І пісні і приказки й прислів'я все те вражало надзвичайним багатством поезії жарту гумору практичного розуму.
В
Усе прекрасне народжується зі звичайної буденності життя людська врода неперебутнє слово невмируща мелодія геніальна картина.
Г
У його слові було все злагода спокій усталеність надія.
194. Вставне слово (словосполучення) дає емоційну оцінку повідомлюваному в реченні
А
Мабуть, людині не можна відриватися від рідного берега.
Б
Сумління людське, виявляється, схоже на вулик, його теж можна розтривожити.
В
Досі дні стояли теплі, сонячні, а сьогодні, мов на гріх, задощило.
Г
Доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе – само прийде.
Д
А хлібам колосистим, здається, немає кінця.
26
195. Поширене означення НЕ відокремлюється комами в реченні (розділові знаки пропущені)
А
Балка вкрита садками вилась попід горою.
Б
Птахолови минали березовий гай пронизаний пасмами світла.
В
Усіяна колосками земля пахне літом.
Г
Невідомий нікому я сідаю на лавку слухаю і дивлюся.
Д
Блискучий та легкий сніг здається падає прямо на серце.
196. Поширене означення НЕ відокремлюється комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А
Лежить дорога золотом прошита.
Б
І видзвонює мотив моє слово сріблом скуте.
В
По вінця сповнені краси шумлять смерекові ліси.
Г
До колосків налитих туго моя прихилена душа.
Д
Біліють смолоскипи грайливо пофарбованих ялин.
197. Поширене означення НЕ відокремлюється комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А
Сади омиті музикою згадок ковтають пил міжселищних доріг.
Б
А думки мої натхненні та квітчасті опадають вересневим жовтим листям.
В
На обрії біліють маревом повиті села.
Г
Вечір гаптований золотом приходить на зміну дню.
Д
Понад сади обтяжені плодами з прощальним криком журавлі летять.
198. Поширене означення НЕ відокремлюється комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А
На землю зорану плугами спада рожево-білий цвіт.
Б
Озвучене піснями бринить моє перо.
В
Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади.
Г
Шумлять смерекові ліси по вінця сповнені краси.
199. Речення з відокремленим означенням
А
Вона вже не чула нічого, крім голосу власного серця.
Б
Дніпро тече повільно, величаво, розливаючись безліччю рукавів.
В
На світі жив хлопчина кучерявий – допитливий, непогамовний, жвавий.
Г
Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній борозні.
200. Поширене означення НЕ відокремлюється комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А
Місячним сяйвом залиті мріють сади.
Б
На сто думок замислена Полтава вербові гриви хилить до води.
В
Степ оповитий тишею дихав пахощами росяних трав.
Г
Я небесами пійманий тремчу.
Д
Налита сонцем і вітрами хлюпоче веслами весна.
201. НЕ відокремлюється комами дієприкметниковий зворот у реченні (розділові знаки пропущено)
А
За вікном тьмяніє небо зорями вишите.
Б
Срібним маревом повиті коло сіл стоять тополі.
В
Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір.
Г
Широке рівне плесо віддзеркалювало срібні кучері залитих сяєвом хмар.
27
|
| |
| |
| ОленаІванівна | Дата: Субота, 26-Лют-11, 22:51 | Повідомлення # 8 |
|
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Статус: Offline
| 202. Непоширену обставину НЕ треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущені)
А
Не піймавши не кажи що злодій.
Б
Рушниця в його руках стріляла не хиблячи.
В
Посеред плеса вода мов сказившись починала хлюпати й кружляти.
Г
Хлопці прокинувшись нагодували й напоїли коней.
Д
Не зрозумівши студентка запитала ще раз.
203. Непоширену обставину НЕ треба відокремлювати комами в реченні
А
Старі верби стоять похнюпившись.
Б
Вишні зацвівши в росах заплачуть.
В
Соснове гілля наїжачившись дивиться вгору.
Г
Так вони сидячи діждалися неньки.
Д
Я радіючи дивлюсь на сади в цвіту.
204. Непоширену обставину НЕ треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А
Біля багаття обнявшись сиділи друзі.
Б
Та йдучи міркую сам-таки з собою.
В
Брати пригинаючись входять до хати.
Г
Іван не вгаваючи розповідав про побачене.
Д
Гай лежав розпластавшись.
205. Виражена одиничним дієприслівником обставина НЕ відокремлюється в реченні
А
Згуртувавшись (?) хоч наспіваємось.
Б
Краще вмерти (?) стоячи, як жити на колінах.
В
Попрацювавши (?) можна й відпочити.
Г
Спотикаючись (?) вчаться вище ноги піднімати.
206. Виражена одиничним дієприслівником обставина НЕ відокремлюється в реченні (розділові знаки пропущено)
А
Ліс на хвилину примовк ані шелесне завмерши.
Б
Протестуючи треба запропонувати щось навзамін.
В
Пташині хори натомившись поволі затихають.
Г
Обіймаючись плачуть берізки сині-сині світанки встають.
207. Одиничний дієприслівник потрібно відокремити комою в реченні (розділові знаки пропущено)
А
Гуркіт канонади ревів не перестаючи.
Б
Бійці сиділи деякий час задумавшись.
В
Пряме дерево і вмирає стоячи.
Г
Людина! Це ж яке слово! Його треба говорити стоячи.
Д
Похитуючись Соломія підійшла до столу.
208. Тире потрібно поставити між частинами складносурядного речення (розділові знаки пропущено)
А
Сині роси зблискували на травах і сонце купалось на левадах.
Б
Реве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть.
В
Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки.
Г
На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні.
Д
Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.
209. Кома НЕ СТАВИТЬСЯ в реченні (розділові знаки пропущено)
А На подвір’ї голосно сміються діти і пурхають горобці.
Б І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.
В День був сонячним і небо здавалося ще більшим.
Г Жайворонок заспівав для своєї жіночки і їй теж захотілося злетіти в небо.
Д Мені потрібне слово а не слава.
210. Граматично правильно побудовано речення
А Проаналізуймо зроблені висновки попередніми дослідниками.
Б Науковці вони ретельно досліджують найвіддаленіші куточки планети.
В Секретарка надрукувала звіт директора, що був готовий для публікації.
Г Зібравшись у головній залі, почалося підсумкове засідання експертної комісії.
Д Доповідач наголосив на важливих моментах і узагальнив роботу семінару.
211. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Зранку ми почали непокоїтися…» обрати
А так що настрій зіпсувався на цілий день.
Б бо кожен з нас почувався досить невпевнено.
В проте погода посприяла нам і цього разу.
Г й обговорювати можливі перешкоди.
Д передчуваючи серйозні ускладнення.
212. Кома НЕ ставиться між частинами складносурядного речення (розділові знаки пропущено)
А
Я у думках до мами пригорнулась і стало гарно й затишно мені.
Б
Теплий день розхлюпує блакить і ластівки купаються в промінні.
В
Свинцем набрякли сиві хмари і сонце зникло якось враз.
Г
Від пісні журливої дуб сколихнувся і лелеки здригнулись вві сні.
213. НЕ треба ставити коми між частинами складносурядного речення (розділові знаки пропущено)
А
Весна процвіте і наново криниця простеле барвінком круті береги.
Б
Рясніє дощ і падає лункіше м'яких краплин розмірене биття.
В
Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив.
Г
Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє од цвіту вишень і сирої землі.
Д
Вишневі зацвіли сади і сніг пахучий падає на воду.
214. Кома перед і ставиться в реченні (розділові знаки пропущено)
А Мова українська сповнена поетичної грації і тому досить важка для перекладу.
Б Доба Мазепи це час економічного політичного і культурного відродження України після Руїни.
В Тема матері завжди була є і вічно залишатиметься актуальною як у народних піснях так і в професійній творчості.
Г Треба зазначити що економічних понять в останні десятиліття з’являється все більше і більше.
Д Жовто-блакитні барви символізують дві першооснови буття дух і матерія добро і зло вогонь і вода батько і мати.
29
215. Складнопідрядне речення з підрядним означальним
А
Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край.
Б
А доки є пісня, нікому не вдасться захмарити небо моєї душі.
В
Духовність – озонова пелюстка, що так бережно огортає планету й не дає зруйнувати життя.
Г
Народе мій, як добре, що ти у мене є на світі.
216. Складнопідрядним з неоднорідною підрядністю є речення
А
Мова – наша зброя, якою ми служимо народові, що нас народив, вигодував, виховав.
Б
Життя карає неодмінно за кожен гріх, за хибний крок, поки збагнеш, що не година, а все життя – один урок.
В
Коли людині є що сказати, вона виллє з глибини власної душі все те, що має, на папір або полотно.
Г
Хіба не вірите, що скоро день засвіте, що сонце наше вже з-за обрію встає...
217. Складнопідрядним з однорідною підрядністю є речення
А
Усіх, хто живе в Україні, має об'єднувати в суспільство українська мова, котру треба знати.
Б
Скажи мені, всесильна мово, з якого джерела буття тече струмок, що зветься Слово, в ріку несмертного життя?
В
Повінь добрих почуттів затоплює вчителя, коли він чує, як довірливо тулиться до нього дитина.
Г
Велике діло, коли людина має чисте сумління, коли ніякі тіні не каламутять, не забруднюють душу.
Д
Хоч проживи сто і двісті років, Київ пізнати повністю неможливо, бо в кожного він свій, особливий, самобутній, неповторний.
218. Складносурядним є речення
А Тонкі брови, русяві дрібні кучері, рум’яні губи – усе це дихало молодою парубоцькою красою.
Б Здобути волю – то мій рай.
В У дівчині пробуджується мати – творець нового життя.
Г Як простір немислимий без руху, так поезія неможлива без думки.
Д Гляньмо на трепетну землю – і тоді відкриється нам на зелено-голубому обличчі планети край, схожий на серце.
219. Тире слід поставити між частинами безсполучникового складного речення (розділові знаки пропущено)
А
Я в давню істину увірував глибоко найвища мудрість в простоті високій.
Б
Людина йде до краси творить її цим і відрізняється вона від усього сущого.
В
Пригадаймо золота тиха осінь застеляла жовтим листям княжий Львів.
Г
Всі бджоли злетілись гудуть золотаві рої.
220. Двокрапку потрібно поставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Перемелеться лихо добро буде.
Б Вовка боятися в ліс не ходити.
В Раніше встанеш більше діла зробиш.
Г Сказано велика птиця горобець.
Д Любиш їздити люби й сани возити.
30
31
221. Тире слід поставити між частинами безсполучникового складного речення (розділові знаки пропущено)
А
Переконатися пора зробивши зло не жди добра.
Б
Одним заспокоюю себе у мене ще все попереду.
В
У товаристві лад усяк тому радіє.
Г
Добре сказано Сенекою жорстокість народжується з посередності й слабкості.
Д
Не повернуть минулого ніколи воно пройшло і вже здається миттю.
222. Складним з різними типами синтаксичного зв’язку (сполучниковим і безсполучниковим) є речення
А
Дивно: і чайок зовсім не чути у ці хвилини, мабуть, вони притихли, теж зачаровані несподіваними для них звуками.
Б
Не зневірся, не впади у відчай: вир не вкрутить, хвиля не знесе.
В
Вже вечір тіні склав у стоси, за обрій котиться курай, і дальні пахнуть сінокоси, і дальній пахне рідний край.
Г
Якщо не можна вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі, змалюй дуби, могутні і крислаті, котрі од вітру гнуться до землі.
Д
Іду, дивлюсь: мій край, моя земля, сміються в небі золотому річки, і села, і поля.
223. Складним з різними типами синтаксичного зв’язку (сполучниковим і безсполучниковим) є речення
А
Демократія тим і добра, що при ній не держава руйнує людину, а людина будує державу і саму себе.
Б
Пігмей бажа високим буть на зріст, порядним хоче виглядати злодій, завжди злочинець – на ділах добродій.
В
Преславне українське слово звучить у серці у моїм, бо мова – хліб, а не полова: я чув її із уст батьків.
Г
Шануймося, бо одна у нас усіх Україна й життя у кожного одне!
Д
Ніколи я не знав, як тяжко жить без солов'я, що в пісні аж тремтить тільцем своїм маленьким.
224. Речення з непрямою мовою (розділові знаки пропущено)
А
Ти до землі всім серцем прихились мені шепоче рідна Україна.
Б
Учітеся ти нам прорік борітеся з ярмом неволі.
В
Доводила одна нікчемність що підлабузництво це чемність.
Г
Ти доросла людина часто кажуть мені.
Д
Ну, словом, листя розпустили всі назустріч живодайному дощеві.
225. Правильно оформлено цитату в реченні
А
Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки».
Б
Потім філософ здивував його такими словами, скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.
В
У романі «Собор» Олесь Гончар порушив важливі проблеми сучасності, адже «Нема країни кращої, ніж правда», – як сказав один із героїв твору металург Іван Баглай.
Г
З болем пише Т. Шевченко про українське село: «Чорніше чорної землі блукають люде».
Завдання на встановлення відповідності
226. Установіть відповідність між значеннями слів лівого та правого стовпчиків
1
осоруга
2
зваба
3
галузь
4
пастка
5
каверза
А
галуззя
Б
витівка
В
облога
Г
відраза
Д
спокуса
Е
тенети
Є царина
227. Установіть відповідність між фразеологізмами та їх тлумаченнями
Фразеологізм
1
бочка Діогена
2
авгієві стайні
3
халіф на годину
4
езопівська мова
Значення
А
замаскований спосіб висловлювання думок з натяками
Б
відмова від зручностей і вигод
В
щось дуже занедбане, безлад
Г
людина, яка благотворно впливає на когось, приносить користь
Д
людина, яка захопила владу або наділена нею на короткий час
228. Установіть відповідність між фразеологізмами та їх тлумаченнями
Фразеологізм
1
Нога за ногою
2
Носити маску
3
Носити камінь за пазухою
4
Збитися на манівці
Значення
А
іти один за одним
Б
бути дуже пригніченим, сумним
В
пересуватися дуже повільно
Г
досягнути мети без надмірних зусиль
А
переховуватися від когось
Б
приховувати справжню сутність
В
відрізнятися колом занять, світоглядом
Г
створювати несприятливі умови
А
відчувати душевний неспокій
Б
не досягати взаємного розуміння
В
перешкоджати кому-небудь вільно діяти
Г
приховувати недобрі наміри
А
втратити правильний напрям у діяльності
Б
говорити плутано, нелогічно
В
приховувати істинну сутність чого-небудь
Г
ускладнювати ситуацію
32
|
| |
| |
| ОленаІванівна | Дата: Субота, 26-Лют-11, 22:52 | Повідомлення # 9 |
|
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Статус: Offline
| 229. Установіть відповідність між фразеологізмами та їх тлумаченнями
Фразеологізм
Значення
1
Золота молодь
А
талановиті молоді люди, які не можуть реалізувати себе
Б
розбещені діти багатих батьків
В
обдаровані молоді діячі культури
Г
молоді підприємці, які забезпечують собі високий рівень життя
2
Сім п’ятниць на тиждень
А
часта й легка зміна своїх рішень
Б
можливість вибору різноманітних варіантів
В
безпорадність у будь-яких справах
Г
сварливість, занадто доскіпливе ставлення до чогось
3
Хоч греблю гати
А
безрезультатно
Б
незрозуміло
В
дуже просто
Г
дуже багато
4
Честь мундира
А
чесно заслужена похвала
Б
великі досягнення на службі
В
гідність особи як представника певної організації
Г
зневажливе ставлення до цивільних осіб
230. Установіть відповідність між фразеологізмами та їх тлумаченнями
Фразеологізм
1
Вбиватися в колодочки
2
Заткнути за пояс
3
Вискочити на сухе
4
Зачепити за живе
Значення
А
підростати
Б
спотикатися
В
майструвати
Г
наздоганяти
А
знищити
Б
приборкати
В
перевершити
Г
дошкуляти
А
б ути щасливим
Б
уникнути кари
В
зазнати невдачі
Г
знищити докази
А
покарати
Б
викривати
В
дошкулити
Г
здивувати
231. Установіть відповідність між фразеологічними антонімами
Фразеологізм Антонім
1
сховатися у шкаралущу
2
попасти в тенета
3
зі шкури пнутися
4
зривати личину
5
берегти нерви
А
брати за барки
Б
відкрити душу
В
пальцем не ворухнути
Г
виходити з рівноваги
Д
вискочити на сухе
Е
надягати машкару
Є зв’язати руки 33
232. Установіть відповідність між фразеологічними антонімами
Фразеологізм Антонім
1
як на долоні
2
як камінь під гору котити
3
як бджіл у вулику
4
як дві краплі води
А як свиня на коня
Б як у тумані
В як на пожежу
Г як у кота сліз
Д як Сірку муху з’їсти
233. З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
Я все глибше поринав у світ поезії Павла Тичини, вражаючись (1)його (2)надзвичайно чутливим вслуховуванням у мелодику строф, ритму, звуків і (3)намагаючись відчути дивовижну музикальність світосприйняття поета в його спогадах, оповіданнях, (4)почутих під час спільних поїздок по Україні.
А
іменник
Б
прикметник
В
займенник
Г
дієприслівник (як форма дієслова)
Д
дієприкметник (як форма дієслова)
Е
прислівник
234. З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
Людство давно та всерйоз замислюється над тим, як обмежити (1)свій, (2)найчастіше небажаний, вплив на живу природу, як регулювати клімат, (3)стримуючи цим темпи глобального (4)потепління.
А
іменник
Б
займенник
В
дієприкметник (як форма дієслова)
Г
дієприслівник (як форма дієслова)
Д
прислівник
Е
частка
235. З’ясуйте, якою частиною мови є виділені цифрами слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
(1)Вдалині, (2)згубившись у полях, петляючи і тонучи в тополях, на Білу Церкву пролягає шлях, (3)рахманний і (4)освітлений при зорях.
А
іменник
Б
прикметник
В
займенник
Г
дієприкметник (як форма дієслова)
Д
дієприслівник (як форма дієслова)
Е
прислівник
34
236. З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
На сонячному пагорбі, (1)неподалік уже (2)давним-давно запустілого старовинного маєтку, стоїть школа, (3)мурована з червоної (4)вогнетривкої цегли.
А
прикметник
Б
дієприкметник (форма дієслова)
В
прислівник
Г
прийменник
Д
частка
237. З’ясуйте, яким членом речення є виділені слова.
1 підмет
2 присудок
3 означення
4 обставина
А Молодість здатна творити несподіване й неймовірне.
Б Як розбещує людину сама можливість принижувати інших!
В Не дивиться їм грізно в очі «завтра».
Г А він стоїть наперекір усім напастям.
Д Народ шукає в геніях себе.
238. Установіть відповідність
Просте речення Приклад
1 з відокремленим додатком А Якісь красуні, всупереч вікам, до нього йшли по
місячній доріжці.
2 з відокремленою обставиною Б Припливайте до колиски, лебеді, як мрії.
3 зі вставним словом В Ніщо не навіки, окрім марного.
4 зі звертанням Г Скрізь червоно: на небі, і на узгір’ях, і на горі.
Д Отут, бувало, із-за тину вилась квасоля по тичині.
239. Установіть відповідність між реченнями й назвами відокремлених членів, якими ускладнено ці речення
Відокремлений член речення
1
означення
2
прикладка (різновид означення)
3
обставина
4
додаток
Приклад
А
Там, замість житечка, в теплеє літечко терен зацвів.
Б
По всім світі пронесу нашу гордість і красу – рідну мову.
В
У всякому ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення.
Г
Небо розгорнуло намет свій – синій, широкий, глибокий.
Д
З доріг життя сховавши втому, я в отчий край вернусь назад.
240. Установіть відповідність
Відокремлений член речення
1
означення
2
прикладка (різновид означення)
3
обставина
4
додаток
Приклад
А
Сад, нахиливши срібні віти, пісні пташині пригадав.
Б
Окрім скрипки, не мав він відради, не було в нього втіхи.
В
Здавна, кажуть добрі люди, Бог цей світ звелів любити.
Г
Весь простір степу повнився нею, піснею-жагою, піснею-протестом.
Д
Безмежний степ, укритий снігом, спав.
35
241. Установіть відповідність
Відокремлений член речення
Приклад
1
означення
2
прикладка (різновид означення)
3
обставина
4
додаток
А
Я так люблю тебе, мій краю, красу твоїх степів і гір.
Б
Данилко радо, з підскоком, біг до сусідів.
В
На світі все знайдеш, крім рідної матері.
Г
Він, п’ятирічний хлопчик, міг би гратися годинами.
Д
Ночували гайдамаки в зеленій діброві, на припоні пасли коні, сідлані, готові.
242. Установіть відповідність
Відокремлений член речення
1
означення
2
прикладка (різновид означення)
3
обставина
4
додаток
Приклад
А
Натомившись од щоденних справ, я душею й тілом спочивав на галяві.
Б
Суд? Окрім суду природи, я всі зневажаю суди.
В
Обсипані пилом роси, підсніжники щемно запахли.
Г
Ще вітрами шумів ясно день, та лелеки доріг не втрачали.
Д
Знайшла в пилу золочену підкову – невизнаний старокозацький герб.
243. Установіть відповідність
Вид односкладного речення
1
означено-особове
2
неозначено-особове
3
узагальне-но-особове
4
безособове
Приклад
А
Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема.
Б
Друга шукай, а знайдеш – тримай.
В
Над широким Дніпром у промінні блакить.
Г
Нас зустрічають хлібом-сіллю.
Д
Один з останніх рейсів був винятковим.
Е Багатій, розбруньковуйся, мово!
244. Установіть відповідність
Вид односкладного речення
1
означено-особове
2
неозначено-особове
3
безособове
4
узагальнено-особове
5
називне
Приклад
А
Світлішає в житті і на душі.
Б
Ніжні сутінки. Вечір.
В
Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому!
Г
І сад, і гай, і пісня солов'я – дорогоцінна спадщина моя.
Д
На пагорбі зеленім біла хата.
Е
Задзвонили в усі дзвони по всій Україні.
Є Десять раз подумай, а раз скажи.
245. Установіть відповідність
Вид односкладного речення
1
означено-особове
2
неозначено-особове
3
узагальнено-особове
4
безособове
Приклад
А
Сонним холодом од трав віє.
Б
Хліб-сіль їж, а правду ріж.
В
Квітчастий луг і дощик золотий.
Г
За правду, браття, єднаймося щиро.
Д
Задзвонили в усі дзвони по всій Україні 36
246. Установіть відповідність
Складне речення Приклад
1 складносурядне А Чудний народ – художники й поети, усе їм сниться те,
чого нема.
2 складнопідрядне Б Вже листопад підкрався з-за дубів і гай знімає золоту
перуку.
3 безсполучникове В Хоч земля вся укрита снігами – моє серце в цвіту.
4 складне з різними видами Г По вінця сповнені краси, стоять степи, сади і луки.
зв’язку Д Були ті руки в ранах і рубцях – усе життя з камінням
говорили.
247. З’ясуйте вид підрядних речень у наведених прикладах
1 означальне
2 з’ясувальне
3 обставинне часу
4 обставинне умови
А
Твій дух не став приниженим і плюсклим, хоч слала доля чорні килими.
Б
Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?
В
Бачу за морями золоті дороги, де припав до неба синьоокий степ.
Г
Коли прибудеш влітку до столиці, немов на конях вилетять каштани, угору підіймаючи правиці.
Д
Коли слова на порох стерті, сповідатись зорям зайво.
248. З’ясуйте, який вид підрядного речення можна приєднати до поданого головного
Головне речення Підрядне речення
1 Це не те місце... А з’ясувальне
2 Степан відчув... Б означальне
3 ... але дівчина не здавалася. В обставинне умови
4 Це трапилося тоді... Г обставинне допустове
Д обставинне часу
249. Установіть відповідність
Вид підрядного речення
1
означальне
2
з'ясувальне
3
обставинне наслідкове
4
обставинне часу
Приклади
А
Адже матінка недурно казали, що світ не без добрих людей.
Б
Було так тихо, що навіть шелест листя на ясені здавався великим шумом.
В
Моря перелетиш і не впадеш, допоки буде в серці рідна мова.
Г
На небі збиралися великі хмари, так що можна сподіватися дощу.
Д
Англія – перша неслов'янська країна, де з'явилися переклади українських дум.
250. Установіть відповідність
Вид підрядного речення
Приклади
1
означальне
2
з’ясувальне
3
обставинне причини
4
обставинне місця
А
Мені було байдуже, де вони отримували цю інформацію.
Б
Туди, де образи кохані, душа окрилена летить.
В
Ясени, ясени, бачу вас за селом край дороги.
Г
Вогонь був таким, що в повітрі снаряди зустрічалися зі снарядами.
Д
Прокинувся від того, що в хаті стало видно, як удень. 37
251. Установіть відповідність
Вид підрядного речення
1
обставинне умови;
2
обставинне причини;
3
означальне;
4
з'ясувальне.
Приклади
А
Зупинюсь у вечоровій тиші, слухаю, як дихає земля.
Б
Ці дуби, що небо підпирають, певне, ще Батия пам'ятають.
В
І зірка впала, наче в Бога скотилась по щоці сльоза.
Г
Книга корисна, коли її читають.
Д
І, може, я тому й поетом став, що увібрав у себе казку діда.
252. Установіть відповідність між складнопідрядними реченнями та видами їх підрядної частини
Вид підрядного речення
1
обставинне допустове
2
обставинне умови
3
з’ясувальне
4
обставинне мети
5
обставинне часу
Приклади
А
Скажи що-небудь, щоб я тебе побачив.
Б
Вона бачила ці береги, коли вони були ще зовсім пустельні.
В
Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край.
Г
Якщо ти усміхнешся світу, він відповість посмішкою.
Д
У світі слів немає випадкових, хоча вони й століттями мовчать.
Е
Чим більше грошей має, тим більше плаче.
Є Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй.
253. Установіть відповідність між складнопідрядними реченнями та видами їх підрядної частини
Вид підрядного речення
1
обставинне умови
2
обставинне наслідку
3
обставинне мети
4
обставинне місця
5
з'ясувальне
Приклади
А
Я чув, як дихав сонний ліс у прохолодному тумані.
Б
Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була.
В
Якби мені сила та воля, жив би без горя.
Г
Соборна Вкраїно, всі храми твої відбудуєм, щоб лунами дзвонів сягнути духовних вершин.
Д
Україна моя починається там, де доля моя усміхається.
Е
Людина прагне до щастя одвічно, як ріки в долини.
Є Теплий туман слався по полю й наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому.
Завдання до текстів
Прочитайте текст і виконайте завдання 254-261
Квітка на асфальті
(1-4) Далеко не всім у нас відома Квітка Цісик — американка українського походження, майже містична співачка. Ця аудіомісіонерка зробила для пропаганди української душі у світі, мабуть, більше, ніж президенти. Її неповторне виконання — просвітлена приреченість, а її доля — фатальний відхід майже на зльоті.
(5-9) Ті, хто чув її композиції (а це відомі пісні, у тому числі «Два кольори», «Я піду в далекі гори», «Чуєш, брате мій»), не можуть звільнитися від їхнього енергетичного впливу. Перший диск записаний 1980-го, другий — через дев’ять років. Кожен з «утаємничених» у її творчість може розповісти, як уперше почув і здивувався: «А звідки тут янголи?».
(10-13) Виявилося, янгол поселився у старій касеті. Хіба вгадаєш, у якій подобі Творець відправляє на землю своїх гінців, і хіба завбачиш, якої миті він покличе їх назад? От тільки ті 1990-ті були не янгольські. І ніщо не віщувало появи цього голосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді.
38
(14-16) Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі. Творець навіть розгубився... Але ж душа все одно лишалася байдужою до підступів. Тріскотіть, співайте, вийте! А ми, можливо, й дочекаємося свого — янгола?
(17-19) …І тут доведеться згадати добрим словом свідомих українських піратів. Спасибі, друзі, за те, що з далекого берега доставляли в тривожний час не тільки товари народного вжитку, а й перлини у вигляді касет — цю саму Квітку.
(20-28) Після того, як її записи стали проникати в місцеві програвачі й у деякі серця, з’явилися легенди. Адже багато хто чув, але ніхто не бачив, а голос хвилював. Казали, ніби її предки — із аристократичного музичного роду, наче в Америці вона вмирає від хвороби. І співає на паперті українських пісень, бо «не має на що жити!». І то правда: у деяких її піснях проривалося щось, зрошене сльозою розлуки, благанням про милість. Ніби стоїть ця гарна дівчина посеред Брукліна, коханим покинута, долею скривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно. І я навіть уявляв собі її самозаглиблений погляд і відсторонену байдужість до світу. Оскільки і світ байдужий до неї, бо в ньому місце не квіткам, а будякам.
(29-33) Згодом усе виявилося не таким драматичним. У дівчини справді було романтичне минуле. Її родина ніколи не забувала про рідну землю, на якій тільки у мріях і ростуть виняткові квіти. І долю доньки, названої вигадливо, як для техногенної Америки, — Квіткою, її батьки бачили виключно в музичному орнаменті.
(34-38) Квітка вступила до нью-йоркської консерваторії. Та розчарую шанувальників американської мрії. Оперне майбутнє не склалося, а її американською «дійсністю» стає... рекламний конвеєр, і ось вона — цей янгол — співає дивним тембром сто мільйонів разів якісь «трелі»-заставки для кока-коли.
(39-43) Було в її кар’єрі й залучення до «великого» кіно. Але це так – мимохідь – так і не розквітла для «Оскара». Але родичі чітко усвідомили: призначення цього херувима не кока-кола, а щось неземне. Те, що залишається тільки у творчості. Тому і сподобилися допомогти їй у «сімейній вигадці» — записі українських пісень, які вона ввібрала з материнським молоком.
(44-49) Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає в «український проект». У сімейні альбоми. Ніби «не для продажу». Українська — не найдосконаліша в її розмовній мові (м’яко кажучи). Але вимову контролює мама. У результаті народжується щось, ніким не очікуване... Наче «відкриваючи» для себе українську мову, Квітка «з чистого аркуша» розповідає відомі пісенні сюжети. А ми сприймаємо їх — «як уперше».
(50-54) Виконує хрестоматійні «Два кольори». Мільярд разів чуті. Але небесний тембр — мимохіть — ніби вириває зі строфи одне слово: «Червоне — то любов, а чорне — то-о-о-о… журба». І в «то-о-о» — горе знання і небажання зустріти «журбу». Вона немовби відтягує цю зустріч і хоче залишитися на іншому кінці «кольору» — тільки в любові.
(55-57) «Чуєш, брате мій...» — про смерть на чужині. Співає, як поминальну молитву. Голос злегка тремтить. У кожній інтонації — прощання. І це, скажете, не передчуття янгола, якому невдовзі доведеться... «повернутися»?
(58-59) 1998-го вона й розтанула свічкою на «рідній чужині» — від невиліковної хвороби.
(60-67) ...Ще вона фантастично записала за дев’ять років до смерті «Я піду в далекі гори». І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове й емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше». Магнетичний тембр летить над Карпатами, а там — загублений Іван із «Тіней забутих предків» усе шукає і шукає свою Марічку. Вслухайтеся — пригадаєте фільм... До речі, хто знав, що вже інший янгол зовсім в інший час пролетить над Карпатами і торкнеться крилом тоді ще маловідомого режисера, і в результаті народиться «кіномелодія» на всі часи. І ніхто ніколи переспівати її не зможе.
(68-71) Саму Квітку дехто намагався «переспівати». Тільки без усіляких реклам поціновувач якщо шукає, то знаходить не удаваних, а справжню. Ніякі продюсери не 39
|
| |
| |
| ОленаІванівна | Дата: Субота, 26-Лют-11, 22:53 | Повідомлення # 10 |
|
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Статус: Offline
| «прорахували» б подібну Квітку, яка співає. Співає за океаном, а українську душу відчуває глибше, ніж ті, що з нашого «асфальту».
(72-73) Як і раніше, вона існує не «всупереч», а просто окремо. Хто почує — той молодець. У її голосі — туга за надіями марними, гарними, такими — як у «раю».
За О. Вергелісом, газета «Дзеркало тижня»
254. Перша частина використаного в тексті авторського неологізму «аудіомісіонерка» (рядок 2) стосується звукозапису, а друга –
А популяризації
Б благословення
В започаткування
Г звеличення
255. Ужиті в тексті слова мимохідь і мимохіть (рядки 39, 51)
А різні за значенням
Б однакові за значенням
В близькі за значенням
Г протилежні за значенням
256. Згадуючи «свідомих українських піратів» (рядки 17-18), автор передусім
А романтизує незалежних підприємців, які випробовували долю, вирушаючи за кордон
Б схвалює поширення української музики в обхід авторських прав
В наголошує, що вони сприяли знайомству з мистецтвом української діаспори
Г засвідчує спроби наслідування стилю Квітки Цісик на українській естраді
257. Підкреслюючи в тексті, що Квітка Цісик стоїть «посеред Брукліна, коханим покинута, долею скривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно», автор прагне
А викликати в читача співчуття до дівчини
Б наголосити на впливі матеріальної скрути на творчість співачки
В підкреслити щирість і майстерність виконання героїні
Г ствердити, що талант співачки не був поцінований слухачами
258. Згадка про те, що Квітка Цісик мала в репертуарі дуже відомі пісні, співвідносна з реченням (реченнями)
А І ніщо не віщувало появи цього голосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді (рядки 12-13).
Б Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі (рядок 14).
В Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає в «український проект» (рядки 44-45).
Г І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове й емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше» (рядки 61-62).
259. Виходячи з тексту, долю Квітки Цісик НЕ МОЖНА вважати здійсненням американської мрії, бо
А це поняття означає високий життєвий стандарт і славу, а співачка їх не досягла
Б вона завжди лишалася українкою, байдужою до американських цінностей
В американська мрія передбачає самостійну працю, а Квітка мала підтримку родичів
Г метою її життя стала творчість, а не соціальний статус і матеріальні статки
40
260. Співачка Квітка Цісик і кінорежисер Сергій Параджанов порівняні в тексті (рядки 62-69), тому що вони
А геніальні своєю неповторністю
Б були відірвані від батьківщини
В постраждали за любов до України
Г створили свої шедеври незадовго до смерті
261. Ознаками стилю тексту є
А уживання термінів, спеціальної фразеології, логічність, точність, обґрунтованість викладу
Б повтори, пристрасність викладу (захоплення), наявність окличних речень, питань, уживання суспільно-політичної лексики, емоційно забарвлених слів, фразеологізмів
В широке вживання побутової лексики, емоційно забарвлених і просторічних слів, неповних речень
Г переважання стилістично нейтральних мовних засобів, уживання канцелярської лексики, відсутність емоційно забарвлених слів, гранично точний виклад
Прочитайте текст і виконайте завдання 262-269
Більший за самого себе
(1-9) Немає речей менш знаних, ніж речі загальновідомі. Шедеври світової літератури дістали привілей бути в усіх на вустах, навіть не доходячи до серця. Кому не відомо, що таке «Дон Кіхот» і хто такий завзятий гідальго Дон Кіхот Ламанчський? Перший-ліпший школяр достеменно з’ясує, що великий Сервантес створив нищівну пародію на відірвані від життя рицарські романи, а в Рицареві Сумного Образу висміяв людину, яка втратила чуття реальності і силкується повернути назад колесо історії. Відтак вона заслуговує чималої зневаги, і випадають їй ґулі й синці, а зовсім не пироги й млинці. Як казав у романі той вельми обдарований чуттям реальності корчмар: «Не такий я дурний, щоб у мандрівні рицарі шитися. Я ж таки бачу, що тепер інший світ настав».
(10-13) Мовляли, що Дон Кіхот пізно народився, утрапив не в свою добу. Однак в усі часи не підупадала мудрість: «Нема дурних», а тому в усі часи Дон Кіхоти й були Дон Кіхотами. І що цікаво: що мізерніший траплявся читач, то сердечніше він потішався над Дон Кіхотом.
(14-16) А Байрон чомусь не сміявся: «З усіх повістей це найпечальніша…». А Гайне з дитинства плакав, коли читав, як переміг Дон Кіхота мерзенний цирульник, і в зрілому віці «на фатальних роздоріжжях» свого життя прикликав образ «худорлявого рицаря».
(17-20) Ідея Дон Кіхота не належить добі Сервантеса, вона загальнолюдська, вічна ідея. Певно, Дон Кіхот визрівав ще з тих незнаних, загублених у темряві праісторії часів, коли малосила людина вперше, може, невміло, але чесно стала супроти тріумфу неправди, – і не скінчиться він доти, доки не затреться відмінність між добром і злом.
(21-27) Дон Кіхот продовжувався в незліченних «диваках», у химерниках та «ідіотах» усіх літератур світу. Більше того, Дон Кіхот продовжується в усе нових і нових поколіннях, які до нього звертаються. І все, пережите людством під знаком Дон Кіхота, стає Дон Кіхотом – увіходить у зміст його образу – для наступних поколінь. І тому сказане про Дон Кіхота Байроном або Достоєвським, Гайне або Ейнштейном сьогодні для нас є не менш важливим, ніж сказане Сервантесом, а життя багатьох «мудрих безумців» має до вічної ідеї Дон Кіхота не менший стосунок, ніж образ самого завзятого гідальго.
(28-32) Хіба не Дон Кіхотами були ті незліченні в світовій історії, котрі ставили свою честь і славу своєї землі вище за добробут і саме життя? Дон Кіхотовим сучасникам його чуття честі і слави здавалися смішними, але ж були на шляхах людства епохи, коли честь і слава надихали людей на неймовірні звершення, на необжиті висоти благородства. «Шукаючи собі честі, а князеві слави…».
41
(33-35) Недарма Тарас Шевченко, який так гостро переймався козацькою славою – не останньою серед слав людської історії, – вбачав трагедію в тому, що нащадки козаків забули, що таке слава, самопожертва.
(36-43) Відомо, що Дон Кіхот був улюбленою книгою Ейнштейна протягом його життя, що друзі вважали його Дон Кіхотом і він сам собі в цьому зізнавався… Ключем для розуміння цієї, на перший погляд, парадоксальної спорідненості можуть бути Ейнштейнові слова: «Моральні якості видатної людини мають більше значення, ніж суто інтелектуальні досягнення». Моральні цінності – це було найголовніше для Ейнштейна, поза ними все втрачало свій сенс і свою привабливість, поза ними життя не мало радості. А то вже і є донкіхотство. І скільки зворушливих прикладів такого донкіхотства явило Ейнштейнове життя!
(44-51) Однак спорідненість Ейнштейна з Дон Кіхотом не вичерпується етичним максималізмом, адже й науковими відкриттями Ейнштейн зобов’язаний своєму… донкіхотству! Саме в єдиній теорії поля колеги вбачали ознаку його донкіхотства. Часом треба бути легковірним, щоб дійти до серйозного; слід вирватися з обіймів «нормального» мислення, щоб мислити розумно. Не випадково Ейнштейн уважав найбільш науковою якістю людського мислення… фантазію. Так само і Дон Кіхот, який дивовижно не бачив і не розумів того, що бачили й розуміли всі, осягнув натомість щось незмірно більше, важливіше й триваліше, що хвилюватиме й надихатиме людство довіку.
(52-54) А заразом усе це й дало право Достоєвському сказати: «Якби скінчилася земля, і спитали б там десь людей: «Чи ви зрозуміли ваше життя на землі і який про нього зробили висновок?» – то людина могла б мовчки подати «Дон Кіхота».
За І. Дзюбою
262. Слово, виділене в реченні «Перший-ліпший школяр достеменно з’ясує, що великий Сервантес створив нищівну пародію на відірвані від життя рицарські романи» (рядки 4, 5), означає
А гостро сатиричний художній твір, якому властива історична конкретність
Б твір, який перебільшено комічно наслідує якогось автора або літературний напрям
В великий, складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені життєві події певної епохи
Г твір, у якому широко зображені історичні події, поставлено загальнолюдські проблеми
263. Фразеологізм доходити до серця, ужитий у реченні «Шедеври світової літератури дістали привілей бути в усіх на вустах, навіть не доходячи до серця» (рядки 1, 2), розкрито в рядку
А відчувати душевний неспокій
Б усвідомлювати значення чого-небудь
В ставати чиїмсь надбанням, діставатися комусь
Г боляче вражати, зачіпати когось
264. Виділені слова є метафорами, ОКРІМ
А А Гайне… в зрілому віці «на фатальних роздоріжжях» свого життя прикликав образ «худорлявого рицаря» (рядки 14-16).
Б Моральні цінності – це було найголовніше для Ейнштейна, поза ними все втрачало свій сенс (рядки 39-41).
В Честь і слава надихали людей на неймовірні звершення, на необжиті висоти благородства (рядки 30, 31).
Г Часом… слід вирватися з обіймів «нормального» мислення, щоб мислити розумно (рядки 47, 48).
42
265. Вислів «Однак в усі часи не підупадала мудрість: «Нема дурних», а тому в усі часи Дон Кіхоти й були Дон Кіхотами (рядки 13, 14) є в тексті
А тезою, справедливість якої доводить автор
Б тезою, яку автор спростовує
В аргументом, що спростовує викладену думку
Г аргументом на користь висунутої тези
266. Аргумент «Науковими відкриттями Ейнштейн зобов’язаний своєму… донкіхотству!» (рядки 45, 46) підтверджено прикладом
А Саме в єдиній теорії поля колеги вбачали ознаку його донкіхотства (рядок 46).
Б Не випадково Ейнштейн вважав найбільш науковою якістю людського мислення фантазію (рядки 48, 49).
В Слід вирватися з обіймів «нормального» мислення, щоб мислити розумно (рядки 47, 48).
Г Дон Кіхот… осягнув натомість щось незмірно більше, важливіше і триваліше (рядки 49-51).
267. У заголовку «Більший за самого себе» відображено думку
А Немає речей менш знаних, ніж речі загальновідомі (рядок 1).
Б Моральні якості видатної людини мають більше значення, ніж суто інтелектуальні досягнення (рядки 39, 40).
В Усе, пережите людством, стає Дон Кіхотом – увіходить у зміст його образу – для наступних поколінь (рядки 23, 24).
Г І що цікаво: чим мізерніший траплявся читач, тим сердечніше він потішався над Дон Кіхотом (рядки 12, 13).
268. Донкіхотством НЕ можна вважати готовність
А незважаючи на слабосилість, ставати супроти тріумфу неправди
Б віддавати перевагу моральним цінностям, поза якими все втрачає свій сенс
В ставити свою честь і славу вище за добробут і саме життя
Г не втрачати чуття реальності й отримувати від життя пироги й млинці
269. Ознаки стилю, характерні для тексту, подано в рядку
А уживання термінів, спеціальної фразеології, логічність, точність, обґрунтованість викладу;
Б повтори, пристрасність викладу (захоплення), наявність окличних речень, питань, уживання суспільно-політичної лексики, емоційно забарвлених слів, фразеологізмів;
В широке уживання побутової лексики, емоційно забарвлених і просторічних слів, неповних речень;
Г переважання стилістично нейтральних мовних засобів, уживання канцелярської лексики, відсутність емоційно забарвлених слів, гранично точний виклад.
Прочитайте текст і виконайте завдання 270-279
Феномен Стуса
(1-3) На сьогоднішній хвилі оновлення ім'я Стуса увійшло в життя українського народу як важливий чинник пробудження й самоусвідомлення, набуло значною мірою символічного значення.
(4-7) В історії кожної національної культури були свої подвижники. Що ж до культури української, то вона давала особливо вдячний ґрунт для подвижництва, інакше вона просто не могла б вижити в тих жорстких і неповноцінних умовах, які визначила їй історія. Дух Шев-ченка витає над нею, невблаганно шукаючи все нових втілень, і одним з них став Василь Стус.
43
(8-15) Досвідові Шевченка належить особливе місце в поезії Стуса. Це щось незмірно ва-гоміше від суто літературного впливу. Недарма Ю. Шевельов писав: «Шевченко для нього – як українська мова. Він нею пише, він нею дихає, він кує й перековує її, як йому велить творчий дух. Не можна собі уявити Стуса поза українською мовою, не можна його уявити поза Шевченковою стихією». То, справді, глибоко внутрішня єдність, генетичний духовний зв'язок при гострому запереченні наслідування шевченківських форм, інерції «шевченківського кожуха». Стусову поетику, його «образ вірша» єднає з Шевченком своєрідний кругообіг образів, глобальна повторюваність певних мотивів і форм.
(16-21) 3 перших кроків свого творчого самовиявлення Стус брав на себе багато. Вже в ранніх віршах болісно шукає втраченої гармонії зі світом, цілісності – не ситої і ледачої, а тієї, що її треба виборювати дорогою ціною – пізнанням самого себе, готовністю не зрадити себе. «Як вибухнути, щоб горіть?!» – так звучить у Стуса вічне гамлетівське запитання. Його життєва модель – втілення принципу: між високою ідеєю та життєвим вибором, між словом і вчинком немає відстані, немає суперечності.
(22-26) Саме цим насамперед зумовлена особлива значущість Стусового образу буття для нашої людини, яку привчали бути рабом обставин, об'єктом чиєїсь волі, а не суб'єктом у його самовиявленні й самоутвердженні. З цим пов'язана й особлива вага Стусового слова. Воно підтверджене вчинком, «забезпечене нерозмінним запасом правди і ціною власного життя» (Євген Сверстюк), тому й не сприймається як фраза.
(27-35) Доводиться чути, що вся сила поезії Стуса – в тих ідеях, які вона несе в собі, в образі автора, тоді як суто поетичних відкриттів тут небагато. На цій підставі його як тради-ціоналіста протиставляють новаторам. Та з огляду на нашу історичну, національну долю така поезія завжди була актуальною, лишаючись головним, а подекуди чи не єдиним чинником на-ціонально-культурного самоствердження. У місткому афористичному слові вона несла правду всупереч заборонам, насильству, фальсифікації. А що за таке слово дорого треба платити – здо-ров'ям, долею, самим життям (і платили, платили сповна!), – воно не сприймалося як фраза, набувало ваги й закличної сили. Можливо, настане колись такий час, коли ми будемо справді вільними серед рівних – тоді й відмовимося від поетичної публіцистики, але ще не час...
(36-41) І, очевидно, сила поезії Стуса, її здатність зворушити глибинні шари свідомості читача зумовлена не тільки сумою істин, висловлених у ній. Інша річ, що «секрети поетичної творчості» Стуса не лежать на поверхні, не заявляють голосно про себе. Вони – у «непомітних» взаєминах традиційних і новаторських начал, у непідвладності моді, в майстерному опануванні смисловими глибинами слова, в умінні віднайти різні смислові шари й глибоко заховані асоціативні зв'язки, символічне підґрунтя слова й образу.
(42-47) Сьогоднішня популярність імені Стуса виникла на гребені політичної хвилі. Вона зумовлена навалою пізнання того, що замовчувалося, душилося, а насправді було і є гордістю нації. Широкий загал знає передусім ім'я Стуса: душі, згодовані сурогатами, вабить образ пра-ведника. І що більше його поезія наближатиметься до людей, то глибинніші смислові пласти відкриватимуться в ній. Час уже, нарешті, формувати смаки не дешевими ерзацами поезії, а такими чистими й справжніми взірцями, як Стусове слово.
(48-53) Якби життя Стуса склалося інакше, пролягло б у звичному, «спокійному» річищі, без трагічних випробувань, ми, без сумнівів, мали б поета інтелектуально наповненого, з ви-сокою мистецькою ерудицією, оригінальним переосмисленням світового мистецького досвіду, що для української поезії з її вічно актуальною небезпекою провінціалізму – життєво важливо. Але то був би вже інший поет. Феномен Стуса постав саме на такому історичному тлі. І саме такий Стус дорогий нам.
(За Михайлиною Коцюбинською)
(628 слів)
44
270. Справедливість думки: «На сьогоднішній хвилі оновлення ім'я Стуса ввійшло в життя українського народу як важливий чинник пробудження й самоусвідомлення, набуло значною мірою символічного значення» (рядки 1-3) доводять висловлювання з тексту:
1
) Сьогоднішня популярність імені Стуса виникла на гребені політичної хвилі. Вона зумовлена навалою пізнання того, що замовчувалося, душилося, а насправді було і є гордістю нації (рядки 42-44).
2
) Вже в ранніх віршах (Стус) болісно шукає втраченої гармонії зі світом, цілісності – не ситої і ледачої, а тієї, що її треба виборювати дорогою ціною – пізнанням самого себе, готовністю не зрадити себе (рядки 16-20).
3
) «Секрети поетичної творчості» Стуса – у непомітних взаєминах традиційних і новаторських начал, у непідвладності моді (рядки 37-39).
4
) ... З огляду на нашу історичну, національну долю така поезія завжди була актуальною, лишаючись головним, а подекуди чи не єдиним чинником національно-культурного самоствердження (рядки 29-31).
А
1-ше висловлювання
Б
2-ге висловлювання
В
3-тє висловлювання
Г
4-те висловлювання
271. Принцип «між високою ідеєю і життєвим вибором, між словом і вчинком немає відстані, немає суперечності» (рядки 20-21) характеризує натуру
А
рішучу
Б
цілісну
В
віддану
Г
нерозважливу
272. Доказ того, що життя і творчість В. Стуса є подвижництвом, містять висловлювання з тексту
1
) В історії кожної національної культури були свої подвижники. Що ж до культури української, то вона давала особливо вдячний ґрунт для подвижництва, інакше вона просто не могла б вижити в тих жорстких і неповноцінних умовах, які визначила їй історія (рядки 4-6).
2
) У місткому афористичному слові вона (така поезія) несла правду всупереч заборонам, насильству, фальсифікації. А що за таке слово дорого треба платити – здоров'ям, долею, самим життям (і платили, платили сповна!), – воно не сприймалося як фраза, набувало ваги й закличної сили (рядки 31-34).
3
) Що більше його (Стусова) поезія наближатиметься до людей, то глибинніші смислові пласти відкриватимуться в ній (рядки 45-46).
4
) Широкий загал знає передусім ім'я Стуса: душі, згодовані сурогатами, вабить образ праведника (рядки 44-45).
А
1-ше висловлювання
Б
2-ге висловлювання
В
3-тє висловлювання
Г
4-те висловлювання 45
273. Загальним щодо інших є зміст висловлювання
А
Шевченко для нього – як українська мова (рядки 9-10).
Б
Стусову поетику, його «образ вірша» єднає з Шевченком своєрідний кругообіг образів (рядки 14-15).
В
Досвідові Шевченка належить особливе місце в поезії Стуса (рядок 8).
Г
То, справді, глибоко внутрішня єдність при гострому запереченні наслідування шевченківських форм, інерції «шевченківського кожуха» (рядки 12-13).
274. У вислові «Досвідові Шевченка належить особливе місце в поезії Стуса. Це щось незмірно вагоміше від суто літературного впливу» (рядки 8-9) автор говорить про
А
епігонство
Б
прихильність
В
наслідування
Г
спадкоємність
275. У реченні «З перших кроків свого творчого самовиявлення Стус брав на себе багато»
А
немає фразеологізмів
Б
ужито фразеологізм «брати на себе»
В
ужито фразеологізм «брати на себе багато»
Г
ужито фразеологізм «творче самовиявлення»
276. Стусове запитання «Як вибухнути, щоб горіть?!» (рядок 19) означає
А
роздвоєність, сумнів
Б
занурення в роздуми, нездатність діяти швидко й рішуче
В
невідворотну потребу в рішенні перед серйозним кроком
Г
визначення творчої позиції, життєвий вибір
277. Висловлення «Доводиться чути, що вся сила поезії Стуса – у тих ідеях, які вона несе в собі, в образі автора, в той час як суто поетичних відкриттів тут небагато» (27-28) є в тексті
А
висновком із попереднього роздуму автора
Б
тезою автора, яку він має підтвердити або спростувати
В
формулюванням проблеми, спірного питання
Г
аргументом, доказом, що підтверджує або спростовує тезу автора
278. Думку про те, що поетичних відкриттів у творчості Стуса небагато, він є традиціоналістом, а не новатором, найкраще спростовує висловлювання
1
) Можливо, настане колись такий час, коли ми будемо справді вільними серед рівних – тоді й відмовимося від поетичної публіцистики, але ще не час... (рядки 34-35).
2
) Ми, без сумнівів, мали б поета інтелектуально наповненого, з високою мистецькою ерудицією (рядки 49-50).
3
) І що більше його поезія наближатиметься до людей, то глибинніші смислові пласти відкриватимуться в ній. Час уже, нарешті, формувати смаки не дешевими ерзацами поезії, а такими чистими і справжніми взірцями, як Стусове слово (рядки 45-47).
4
) ... «Секрети поетичної творчості» Стуса – у «непомітних» взаєминах традиційних і новаторських начал, у непідвладності моді, в майстерному опануванні смисловими глибинами слова, в умінні віднайти різні смислові шари й глибоко заховані асоціативні зв'язки, символічне підґрунтя слова й образу (рядки 37-41).
А
1-ше висловлювання
Б
2-ге висловлювання
В
3-тє висловлювання
Г
4-те висловлювання 46
47
279. Посилання автора на «непомітні» взаємини традиційних і новаторських начал» (38-39) у поезії В. Стуса заперечує думку про те, що він як традиціоналіст протистоїть новаторам, оскільки
А
традиціоналіст і новатор – у тексті антоніми, а традиційний і новаторський – ні
Б
слова в обох парах – антоніми
В
традиціоналіст і новатор – антоніми, а традиційний і новаторський – синоніми
Г
слова в обох парах належать до однієї тематичної групи
|
| |
| |
| ОленаІванівна | Дата: Субота, 26-Лют-11, 22:54 | Повідомлення # 11 |
|
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Статус: Offline
| Зовнішнє незалежне оцінювання 2010 року
Демонстраційний варіант тесту з української мови і літератури
Частина 1
Українська мова
Завдання 1–7 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний варіант відповіді та позначте його в бланку А згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок, тому що комп’ютерна програма реєструватиме їх як помилки!
Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А!
Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей
Прочитайте текст і виконайте завдання 1–7.
(1) Пахне луг… (2) Вечірній туманець благеньким напиналом напнувся над усеньким лугом, а отам, коло лісу, начебто завис густіший і темніший морок. (3) А де лелеки, що прилетіли на/зустріч з вечірньою казкою? (4) Мабуть, поки вечеряв, то познімались і полетіли на лісові озера. (5) Вдивляєшся поміж кущів, поміж осоки – ніде не видно, тільки сумують вечірні сутінки. (6) А луг пахне де/далі сильніше, і груди не можуть умістити, увібрати всю його терпку свіжість бо за/малі. (7) Дихаєш і наче оновлюєшся, в/друге на світ народжуєшся.
1. У переносному значенні вжито в тексті виділене слово
А пахне луг
Б лелеки прилетіли
В сумують сутінки
Г дихаєш і оновлюєшся
2. Фразеологізмом є вжитий у тексті вислів
А напнувся благеньким напиналом
Б полетіли на лісові озера
В сумують вечірні сутінки
Г вдруге на світ народжуєшся
3. Окремо в цьому тексті пишуться слова
А на/зустріч
Б де/далі
В за/малі
Г в/друге
4. Прийменник виділено у словосполученні з тексту
А коло лісу
Б що прилетіли
В ніде не видно
Г наче оновлюєшся
5. Вставне слово вжито в реченні
А другому
Б четвертому
В п’ятому
Г шостому
1
6. Однорідні означення є в реченні
А другому
Б четвертому
В шостому
Г сьомому
7. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А другому
Б третьому
В шостому
Г сьомому
Завдання 8–23 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний варіант відповіді та позначте його в бланку А згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок, тому що комп’ютерна програма реєструватиме їх як помилки!
Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А!
Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей
8. Велику літеру вжито правильно в усіх словосполученнях рядка
А поет Василь Стус, князь Данило галицький
Б Петро Гулак-Артемовський, Президент України
В шекспірівський сонет, Франкове «зів’яле листя»
Г «Слово про Похід Ігорів», спорткомплекс «Олімпійський»
Д Луганський національний університет, Бахчисарайський Район
9. М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А мал..овничий, з..омка, опрац..ований
Б давн..окиївський, чотир..ох, ра..он
В кра..овий, пен..ок, прац..овитість
Г с..орбати, сер..озний, багат..ом
Д с..огодні, пізн..ого, кол..оровий
10. Граматичну помилку допущено в рядку
А моє день народження
Б більш досконалий
В почнімо працювати
Г п’ятьмастами волонтерами
Д соковитих абрикосів
11. Префікс при- треба писати в усіх словах рядка
А пр..глушити, пр..м’ятий, пр..мудрість
Б пр..вчити, пр..булий, пр..морозок
В Пр..карпаття, пр..звисько, пр..їжджати
Г Пр..дністров’я, пр..гарний, пр..боркати
Д пр..милий, пр..чіп, пр..соромлений
12. Неправильно утворено ім’я по батькові
А Степанівна
Б Геннадієвич
В Орестівна
Г Ігорович
Д Олександрівна 2
13. Закінчення -а має іменник у рядку
А станції харківського метр..
Б майстри поетичного кін..
В картини Марії Приймаченк..
Г звернутися до туристичного бюр..
Д ґудзики до нового пальт..
14. Граматично правильне продовження речення «Занотовуючи результати експерименту, …»
А деякі з них виявилися несподіваними.
Б у мене виникли сумніви.
В консультуйтеся з науковим керівником.
Г важливими є всі числові показники.
Д нарешті окреслюється подальший план роботи.
15. Неправильно побудовано словосполучення
А десять (хвилин) на шосту
Б чверть на шосту
В без п’ятнадцяти шість
Г пів на шосту
Д за десять (хвилин) шоста
16. У реченні «Шануйте здобуте трудом поколін(1)ь, помножте його у пошан(2)і, в тім – корінь жит(3)я, крила стремлін(4)ь, діти мої кохан(5)і!» подвоєння літер відбувається на місці цифри
А 1
Б 2
В 3
Г 4
Д 5
17. Правильно вжито дієслівну форму в реченні
А Ходімте швидше на вершину цієї гори!
Б Ідемте до найближчої тролейбусної зупинки!
В Багато хто поміте недоліки цього видання.
Г Обов’язково дасиш мені свою електронну адресу.
Д Почнімо перегляд газети із заголовків.
18. Кома перед і ставиться в реченні (розділові знаки пропущено)
А
Я в пісні молодість знайду і довго-довго буду з нею.
Б
Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій.
В
Дітям здавалося що вже вечір і що вже невдовзі прийде мама.
Г
Крізь темну ніч шумів весняний дощ і в унісон із ним шуміли сосни.
Д
Коли він торкався смичком до струн скрипки все на світі зникало і залишалася тільки музика.
19. Літера у ставиться в реченні «(1)плив на підлеглих здійснюється (2) атмосфері міжособистісних (3)заємодій (4) групі і є важливим (5) аспекті управлінської результативності» на місці цифри
А 1
Б 2
В 3
Г 4
Д 5
3
4
20. Граматичну помилку допущено в реченні
А Оксана довго міркувала, що подарувати сестрі на день народження.
Б Учень, який ретельно підготував доповідь, успішно відповів на всі запитання.
В Можна сподіватися на те, що концерт Патрісії Каас в Україні ще відбудеться.
Г Водій автобуса сказав пасажирам, які щойно зайшли, що оплатіть проїзд.
Д У виступі головним було те, що демократичні цінності слід відстоювати.
21. Разом пишуться всі прислівники в рядку
А на/пам’ять, на/жаль, до/купи
Б на/весну, до/віку, с/підлоба
В мимо/волі, на/завжди, в/основному
Г що/найвище, до/вподоби, без/вісти
Д о/півночі, на/двоє, на/перекір
22. Поширеним є речення
А Двоє музик продовжували грати.
Б Комплімет повинен бути щирим.
В А Максим вийшов сухим із води.
Г Григорію закортіло скупатися.
Д Холод стає помітнішим і помітнішим.
23. Підкреслена буква позначає той самий звук в усіх словах рядка
А увінчати, німий, кінь, петунія
Б важко, життя, обмеженість, сторож
В розписаний, слово, успіх, кількість
Г помітніший, торкнути, гуркіт, шістнадцять
Д розкіш, подушці, штучний, поширити
Завдання 24–28 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позна-ченого ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ, і поставте позначки в бланку А на перетині відповідних колонок і рядків. Усі інші види Вашого запису комп’ютерна програма реєструватиме як помилки.
Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А!
Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей
24.
З’ясуйте, який вид підрядного речення можна приєднати до поданого головного
Головне речення
Вид підрядного речення
1 Ця подія сталася саме тоді, …
2 … однак студенти склали іспит.
3 Це не та зупинка, …
4 Журналістка повідомила, …
А означальне
Б з’ясувальне
В обставинне часу
Г обставинне місця
Д обставинне допустове
А
Б
В
Г
Д
1
2
3
4
25. Доберіть приклад до кожного випадку вживання тире
Випадок уживання тире
Приклад
1 перед узагальнювальним словом
2 між підметом і присудком
3 при відокремленій прикладці
4 між частинами безсполучникового речення
А А мова – то пісня душі, покладена на слова.
Б І сльози, і прокльони – все мине.
В І ось прийшла неділя – день легкий.
Г Мало життя прожити – треба життя зрозуміти.
Д Я усміхнусь – і все навкруг сміється.
А
Б
В
Г
Д
1
2
3
4
26. З’ясуйте вид поданих односкладних речень
Вид речення
Приклад
1
означено-особове
2
неозначено-особове
3
узагальнено-особове
4
безособове
А Вір своїм очам, а не чужим речам.
Б Візьми свій келих сонця у життя!
В Я прожив, моя мила, ці літа у найвищому щасті.
Г Вино мудрості п’ють із келиха розчарувань.
Д Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема.
А
Б
В
Г
Д
1
2
3
4
27. Доберіть антоніми до поданих слів
Слово Антонім
1 лебедіти
2 компенсувати
3 знаходити
4 деградувати
А сахатися
Б губити
В грубіянити
Г шкодити
Д відроджуватися
А
Б
В
Г
Д
1
2
3
4
28. З’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово)
Ще (1)недавно дихало в мої думки (2)студеним пахом (3)зів’ялого листя, (4)а вже сьогодні лагідне шовковисте повітря весни купає мої очі.
А прикметник
Б займенник
В дієприкметник (форма дієслова)
Г прислівник
Д сполучник
А
Б
В
Г
Д
1
2
3
4
5
Читання й аналіз тексту
Завдання 29–36 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний варіант і позначте його в бланку А згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок, тому що комп’ютерна програма реєструватиме їх як помилки!
Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання 29–36.
Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А!
Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей
|
| |
| |
| ОленаІванівна | Дата: Субота, 26-Лют-11, 22:55 | Повідомлення # 12 |
|
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Статус: Offline
| Галілео Галілей
(1 – 4) Галілей народився в італійському місті Пізі 1564 року. Батько майбутнього астронома, Вінченцо Галілей, з бідних дворян, був учителем музики, композитором, знав математику й інші науки. На життя Вінченцо Галілей заробляв уроками музики, але в країні, де вчителів музики було більше, ніж чоботарів, це давало небагато. А сім’я зростала.
(5 – 7) Галілео був найстаршим сином у сім’ї. Батько примушував хлопця грати на скрипці, розучувати свої композиції, щоб син міг продовжити справу його життя. Але викладача музики з Галілео не вийшло, хоча він і став великим її знавцем.
(8 – 9) Вінченцо, прагнувши знайти вихід із тяжкого становища, віддав хлопчика на виховання до монастиря, де його схиляли прийняти чернецтво. Галілео збунтувався і втік.
(10 – 11) Тоді батькові спало на думку зробити з сина лікаря. Сімнадцятирічний Галілео стає студентом Пізанського університету.
(12 – 16) Цікаво, що до цього часу юному Галілею зовсім не доводилося вивчати математику, і він абсолютно не був у ній обізнаний. А в університеті майбутнім лікарям серед інших навчальних предметів викладали й математику. Нова, досі не знайома йому наука зацікавила юнака, і батько, бачачи захоплення сина, порадив йому познайомитися з творами великих математиків давнини Евкліда і Архімеда.
(17 – 18) Сталося те, чого зовсім не чекав старий Вінченцо: математика цілком захопила Галілео, він покинув вивчати медицину й заглибився в нову для нього галузь науки.
(19 – 20) У молодого Галілея виявилися незвичайні математичні здібності, праці з математики він читав, як цікаві романи.
(21 – 28) Галілей покинув Пізу й перебрався до Флоренції, де за кілька років до нього оселилася його сім’я. Батько дуже лютував через те, що Галілео покинув медицину, яка обіцяла йому гарний заробіток. Але математика, особливо геометрія з її послідовністю аксіом і теорем, де все незаперечно витікало одне з другого, зачарувала Галілея. У 19 років він розробляє закони коливання маятника, а в 22 роки стає одним з найвідоміших учених Італії. І це всього за 7 років від часу, коли він уперше познайомився з математикою! У 25 років Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює кафедру математики в Пізанському університеті. Згодом він – професор математики в Падуї.
(29 – 31) За цей час молодий науковець зробив низку великих відкриттів у галузі механіки, фізики, математики, астрономії, хоча не публікував їх, бо вони заперечували вчення Аристотеля про будову Землі.
(32 – 39) Захоплення Галілея астрономією почалося, коли він 1609 року дізнався, що в Голландії з’явився «прилад-дальновидець» – телескоп. Як цей прилад сконструйований, він не знав, тому сам узявся за його створення. Зробивши телескоп, Галілей першим спрямував його до зірок, саме тому Галілея називають Колумбом неба. Галілео Галілей споглядав Місяць, Юпітер, бачив чотири його супутники, він першим відкрив плями на Сонці, довів, що воно обертається навколо своєї осі. І Земля також, виявляється, обертається навколо своєї осі і навколо Сонця! Ось тоді й з’явилась книга «Зоряний вісник», де вчений розповів про свої дослідження, продовжуючи вчення Ніколая Коперника та Джордано Бруно.
6
(40 – 45) Проте наукові знахідки Галілео Галілея суперечили загальноприйнятому вченню про будову Землі і Всесвіту, тому незабаром він був схоплений інквізицією. Тюрма, допити, погрози, тортури… Під страхом жахливої смерті 70-літнього Галілео Галілея змусили зректися своїх наукових поглядів, визнати, що Земля – твердь і не обертається навколо Сонця. Хворий, змучений старець не витримав тортур. Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!»
(46 – 47) Помер Галілео Галілей 1642 року і в останні роки перед смертю встиг багато зробити для науки (з журналу).
29.
За стильовими ознаками текст є
А художнім
Б розмовним
В науково-популярним
Г публіцистичним
30.
За типом мовлення текст є
А описом
Б розповіддю
В роздумом
Г поєднанням кількох типів
31.
Речення «Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!» виконує роль
А елементу розвитку дії
Б кульмінації
В розв’язки
Г епілогу
32.
У тексті Галілея названо Колумбом неба, бо він
А створив телескоп
Б довів, що Сонце обертається навколо своєї осі
В був видатним астрономом свого часу
Г першим спрямував телескоп у небо
33.
На думку автора тексту, Галілей увійшов в історію як приклад людини, яка
А через страх перед небезпекою поступається принципами
Б домоглася ще з дитинства обраної мети
В присвятила своє життя боротьбі за справедливість
Г попри все впевнена у власній правоті
34.
Підхід Галілея до вибору життєвого шляху відображає прислів’я
А «Де родився, там і згодився».
Б «Яблуко від яблуні недалеко падає».
В «У кожного своя доля».
Г «Біда навчить коржі з маком їсти».
35.
У реченні «У 25 років Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює кафедру математики в Пізанському університеті» вислів «медик-недоучка» вжито з метою
А глузування з рівня освіти молодого Галілея
Б захоплення швидким опануванням юнака науками
В нейтральної характеристики біографічного факту
Г обурення діями керівництва Пізанського університету 7
3
6. Поштовхом до захоплення Галілея астрономією можна вважати
А зацікавлення математикою
Б появу телескопа
В поради батька
Г навчання в університеті
Частина 2
Українська література
Завдання 37–56 мають по п’ять варіантів відповіді, із яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильну відповідь і позначте її в бланку відповідей згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок – комп’ютерна програма реєструватиме їх як ПОМИЛКИ!
Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А!
Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей
37. Рядки
– Чумаче, чумаче, чого зажурився?
Чи воли пристали, чи з дороги збився?
– Воли не пристали, ні з дороги збився.
Того зажурився – без долі вродився
узяті з
А історичної пісні
Б календарно-обрядової пісні
В соціально-побутової пісні
Г балади
Д думи
38. Сон персонажа є елементом композиції твору
А «Маруся»
Б «Наталка Полтавка»
В «Бджола та Шершень»
Г «Слово про похід Ігорів»
Д «Інститутка» Марка Вовчка
39. Думка Епікура «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним» актуалізована у творі
А «Кайдашева сім’я»
Б «Наталка Полтавка»
В «Хазяїн»
Г «Маруся»
Д «Бджола та Шершень»
40. Персонаж, який, «понадіявшись на своє багатство, зачав знакомитись не з рівнею: зачав, бач, заводити бенкети з повитчиками, з канцеляристами, з купцями і цехмістрами – пив, гуляв і шахровав гроші; покинув свій промисл і мало-помалу розточив своє добро, розпився...»
А Епамінондас Ляуфлер («Людина»)
Б Терпило («Наталка Полтавка»)
В Пузир («Хазяїн»)
Г Омелько Кайдаш («Кайдашева сім’я»)
Д Чіпка («Хіба ревуть воли, як ясла повні?») 8
9
41. У романтичному стилі написано твір Тараса Шевченка
А «Мені однаково»
Б «Гайдамаки»
В «Ісаія. Глава 35»
Г «І мертвим, і живим...»
Д «Кавказ»
42. Віршовий розмір уривка
Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак…
А дактиль
Б амфібрахій
В анапест
Г ямб
Д хорей
43. Персонаж, який прагнув «між молоддю насаждать ідеали кращого життя», наголошував, що: «Будущина в руках нового покоління, і чим більше вийде з школи людей з чесним і правдивим поглядом на свої обов’язки перед спільною громадою, тим скоріше виросте серед людей найбільша сума справедливості!..»
А Петро («Наталка Полтавка»)
Б Полковий лікар («Інститутка»)
В Галя («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)
Г Стефан Лієвич («Людина»)
Д Калинович («Хазяїн»)
44. До одного жанру з «Чорною радою» належить твір
А «Наталка Полтавка»
Б «Лісова пісня»
В «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Г «Камінний хрест»
Д «Хазяїн»
45. Елементи експресіонізму наявні у творі
А «Камінний хрест»
Б «Інститутка»
В «Маруся»
Г «Людина»
Д «Intermezzo»
46. Першим історичним романом в українській літературі є
А «Камінний хрест»
Б «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
В «Людина»
Г «Тіні забутих предків»
Д «Чорна рада»
47. Вислів «Любая, милая – чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай» є в поезії
А «Лебеді материнства»
Б «Так ніхто не кохав»
В «Пісня про рушник»
Г «Два кольори»
Д «Арфами, арфами»
48. Олесь Гончар назвав «витязем молодої української поезії»
А Ліну Костенко
Б Василя Стуса
В Василя Симоненка
Г Івана Драча
Д Дмитра Павличка
49. З-поміж перелічених письменників до шістдесятників належав
А Олександр Довженко
Б Григір Тютюнник
В Василь Барка
Г Євген Маланюк
Д Юрій Яновський
50. У кіноповісті «Україна в огні» вислів «Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди високої марки» належить
А Василеві Кравчині
Б Купріянові Хуторному
В Лаврінові Запорожцю
Г Антоніо Пальмі
Д Ернсту фон Краузу
51. У степу під Компаніївкою розгортаються події твору
А «Марія» Уласа Самчука
Б «Я (Романтика)» Миколи Хвильового
В «Вершники» Юрія Яновського
Г «Три зозулі з поклоном» Григорія Тютюнника
Д «Україна в огні» Олександра Довженка
52. Остап Вишня є автором твору
А «Мисливські усмішки»
Б «Мина Мазайло»
В «Марія»
Г «Три зозулі з поклоном»
Д «Зачарована Десна»
53. Заклик «І жити спішити треба, Кохати спішити треба – Гляди ж не проспи!» належить
А Павлові Тичині
Б Володимирові Сосюрі
В Василеві Симоненку
Г Дмитрові Павличку
Д Ліні Костенко
10
54. Під впливом пісні сліпого бандуриста написано твір
А «Маруся Чурай»
Б «Подвійне коло»
В «Три зозулі з поклоном»
Г «Україна в огні»
Д «Жовтий князь»
55. Метафору «поїзд–дракон», яка символізує сталінський терор, розгорнуто в творі
А «Три зозулі з поклоном»
Б «Україна в огні»
В «Марія»
Г «Тигролови»
Д «Мина Мазайло»
56. Віршовий розмір уривка
Безгоміння, безлюддя довкола,
тільки сонце і простір, і сніг.
І котилося куль-покотьолом
моє серце в ведмежий барліг
А хорей
Б ямб
В дактиль
Г амфібрахій
Д анапест
Завдання 57–60 передбачають ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ, і поставте позначки в бланку на перетині відповідних рядків і колонок. Усі інші види Вашого запису комп'ютерна програма реєструватиме як ПОМИЛКИ.
Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А!
Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей
57. Установіть відповідність між літературним персонажем та його характеристикою:
1
Василь («Маруся»)
2 Максим Гудзь («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)
3 Лаврін («Кайдашева сім’я»)
4 Полковий лікар («Інститутка»)
А
Б
В
Г
Д
1
2
3
4
А
Моторний, сміливий, він скрізь давав усьому привід; оступався за товаришів, коли ті де на гулянках заводили спірку; говіркий, він завжди вибріхувався перед начальством, як де попадалось товариство.
Б
Брови йому чорні, і уста рум’яні, і станом високий, – така вже краса, що й не сказати! Тільки гордий дуже – на жодну не погляне, не заговорить, хоч там як до його не заходь...
В
Гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки; на виду рум’яний, моторний, звичайний; жупан на ньому синій і китаєва юпка, поясом з аглицької каламайки підперезаний, у тяжинових штанях, чоботи добрі, шкапові, з підковами.
Г
...Був широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.
Д
...Молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світили привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи – все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір.
11
58. Установіть відповідність між письменником і персонажем його твору
1 Іван Котляревський
А
Палагна
2 Панас Мирний
Б
Мавка
3 Михайло Коцюбинський
В
Дідона
4 Леся Українка
Г
Пузир
Д
Чіпка
А
Б
В
Г
Д
1
2
3
4
59. Установіть відповідність між автором та назвою твору
1 Іван Багряний
А
«Жовтий князь»
2 Остап Вишня
Б
«Я (Романтика)»
3 Микола Хвильовий
В
«Чорна рада»
4 Василь Барка
Г
«Тигролови»
Д
«Мисливські усмішки»
А
Б
В
Г
Д
1
2
3
4
60. Установіть відповідність між автором та уривком із його вірша
1 Павло Тичина
2 Андрій Малишко
3 Василь Симоненко
4 Іван Драч
А
Б
В
Г
Д
1
2
3
4
А
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
Б
Красиве засмагле сонце
В золотих переливах кучерів,
У червоній сорочці навипуск,
Що їхало на велосипеді,
Обминаючи хмари на небі…
В
Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття,
Мої сумні і радісні дороги.
Г
Ви знаєте, як сплять старі гаї?
Вони все бачать крізь тумани.
Ось місяць, зорі, солов’ї…
«Я твій» – десь чують дідугани,
А солов’ї!..
Та ви вже знаєте, як сплять гаї!
Д
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов. 12
Частина 3
ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЕННЯ
Підтримайте або спростуйте думку:
«Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця».
Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, які найкраще підтвердять Ваші міркування. Проілюструйте Ваші думки посиланнями на приклади з художньої літератури (зазначте назву твору, укажіть проблему, порушену письменником, назву твору, художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.
Роботу запишіть на бланку Б. У разі потреби використовуйте чернетку.
Орієнтовний обсяг роботи – 1 сторінка (200–250 слів). Текст обсягом до 100 слів екзаменатори не перевірятимуть.
Правильні відповіді на завдання демонстраційного варіанта
тесту з української мови і літератури
№ завдання
Правильна відповідь
1
В
2
Г
3
А
4
А
5
Б
6
А
7
В
8
Б
9
Д
10
А
11
Б
12
Б
13
Д
14
В
15
В
16
В
17
Д
18
Г
19
Г
20
Г
21
Д
22
Г
23
Б
24
1В 2Д 3А 4Б
25
1Б 2А 3В 4Г
26
1Б 2Г 3А 4Д
27
1В 2Г 3Б 4Д 13
14
28
1Г 2А 3В 4Д
29
В
30
Б
31
В
32
Г
33
Г
34
В
35
Б
36
Б
37
В
38
Г
39
Д
40
Б
41
Б
42
Г
43
Д
44
В
45
А
46
Д
47
Д
48
В
49
Б
50
Д
51
В
52
А
53
В
54
В
55
Г
56
Д
57
1В 2А 3Д 4Б
58
1В 2Д 3А 4Б
59
1Г 2Д 3Б 4А
60
1Г 2Д 3А 4Б
Власне висловлення
Завдання оцінюється екзаменаторами за окремою схемою
|
| |
| |
| ОленаІванівна | Дата: Субота, 26-Лют-11, 23:36 | Повідомлення # 13 |
|
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Статус: Offline
| Завдання для самостійної роботи учнів. 1. Записати відомі крилаті вислови, в яких називається ім’я, пояснити їх.
Соломон (Мудрий, як Соломон. Соломонове рішення. Мудріший від царя Соломона. Суд Соломона.)
Адам, Єва (За часів Адама. Адамове ребро. У костюмі Єви. Євине поріддя. Цікава, як праматір Єва)
Каїн, Авель (Каїнова печать)
Лазар (Співати Лазаря)
Хома (Хома невіруючий)
Іуда (Іудин поцілунок)
2. Записати крилаті вислови з Біблії, в яких є географічні назви. Прокоментувати їх.
Едем. (Едемський сад)
Вавилон. (Вавилонське стовпотворіння. Вавилонський полон. Плпч на ріках Вавилонських. Вавилонська вежа)
Голгофа. (Іти на Голгофу)
Содом, Гомора. (Содом і Гомора)
3. Записати крилаті вислови біблійного походження і дати їм тлумачення.
У „Левіті” говориться про двох ритуальних козлів: це козел жертовний (офірний), який приноситься Богові в жертву; другий козел – це козел відпущення, про якого в цій книзі сказано так: „А коли він (Аарон) скінчить очищення святині й скінії заповіту та жертівника, то приведе живого козла. І покладе Аарон обидві руки свої на голову живого козла, і визнає над ним усі гріхи Ізраїлевим синів та всі їхні провини, і складе їх на голову козла, та й понесе той козел на собі всі їхні гріхи до краю неврожайного, і пустить того козла в пустиню” У переносному значенні і „козел відпущення”, і „козел офірний” – це людина, на яку постійно перекладають провину, людина, яка несе відповідальність за інших. Із книги „Левіт” походить ще один відомий вислів: „око за око, зуб за зуб”
Це частина фрази, не раз повторюваної в Біблії, яка є формулою помсти: „І кожен, коли зробить своєму ближньому, - як хто зробив, так буде зроблено йому: ламання за ламання, око за око, зуб за зуба, - яку ваду робить хто кому, така буде зроблена йому” У переносному значенні „око за око, зуб за зуб” – відплата повною мірою за кимось заподіяне зло. Назву роману Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” теж узято з Біблії, з „Книги Йова”, де є такі слова: „Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні? Чи без солі їдять несмачно, чи є смак у білкові яйця? „ Це риторичне запитання означає незадоволення людини умовами її життя. Чи не найвідомішим із Книги Екклезіаста, або Проповідника є вислів „суєта суєт”. Вислів узято з першого вірша тексту. Так кажуть, коли з осудом ставляться до чогось, не вартого часу й зусиль. Іван Хреститель був на півроку старший за Ісуса і проповідувати почав раніше. Ось як про це розповідається в Євангелії від Матвія: „Тими ж днями приходить Іван Хреститель, і проповідує в пустині юдейській, та каже: „Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне! Бо він той, що про нього казав:”Голос того, хто кличе (волаючого): В пустелі готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!” (3: 1-2) Крилатий вислів „глас вопіющого в пустині” дуже далеко відійшов від свого первісного значення. У тексті він має таке значення: голос того, хто волає, закликає готувати в пустелі прихід Ісуса. Сьогодні цей вислів означає – даремний заклик до кого-небудь, залишений без відповіді, ніким не підтриманий. Розповідь про Петра продовжує не Євангеліє, а апокриф. За міською брамою Петро зустрічає Ісуса, якого вже давно немає серед живих, і питає його: „Куди йдеш, Господи?” І чує у відповідь: „У Рим, щоб бути знову розіп’ятим”. Сказавши це, Ісус возноситься на небо, а Петро повртається до Рима: він зрозумів, що Ісус напророкував йому мученицьку смерть. Вислів
„куди йдеш?” став крилатим і вживається і по-українськи, і по-латині („Quj vadis”), і по-церковно-слов ,янськи (Камо грядеші?), коли йдеться про вибір мети, вибір долі.
Терновий вінок – символ мучеництва, страждання.
Апокаліпсис – лихо глобального масштабу.
Антихрист – запеклий злочинець.
Страшний суд, кінець світу – безладдя, стихійне лихо.
Гієна вогненна – місце пекельних мук.
Долина печалі – життя людини з турботами і сумом, гірка, стражденна доля.
Манна небесна – несподівані життєві блага.
Живитися манною небесною – існувати надголодь.
|
| |
| |
| ОленаІванівна | Дата: Неділя, 27-Лют-11, 00:14 | Повідомлення # 14 |
|
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Статус: Offline
| Твір-роздум -Можна посилатися на життя митців.
понятійний проблемно-позиційний
I абзац 1.Теза-основне висловлювання (2б.)
(1-2 речення)
Що таке кохання? Чи легко бути молодим?
Кохання-це…
Я вважаю,що кохання- це… 1)Я вважаю,що молодим
бути нелегко.
2)Я впевнений,що молодим
бути легко.
3)Мені важко визначитися,
чи легко бути молодим.
(1б.)
Пройде зовсім небагато часу- і всі ми,
старшокласники , ввійдемо у дорослий
світ. Безперечно, кожен з нас хоче
зайняти в ньому своє місце, зрозумі-
ти і створити себе. Тому я вважаю,
що молодим бути нелегко.
(2б.)
2.Аргументи (2б.)
(чому ви так вважаєте?)
Я так вважаю, бо… Свідченням цього є…
адже… Це доводить…
тому що… Підтвердженням цього є…
оскільки… Це засвідчує…
Доказом цього може бути…
Ілюстрація тези та аргументів
(приклади з літератури, історії, життя)
II абзац Приклад з літератури або
інших видів мистецтва (література,
музика, живопис…)
-автор
-назва твору
-проблема, порушена автором
-художній образ, через який проблема розкрита
-наведена цитата
Як ці факти стосуються їхньої творчості
(доречний приклад-2бали)
Говорячи про…,не можно не згадати твір
Прикладом можна слугувати…
Яскравим прикладом цього є…
Не можна не згадати…
III абзац Приклад з історії
Суспільно-політичного життя ,
власного життя
(доречний приклад- 2 бали)
-факт(поділ)
-учасники
-проблема
IV абзац Висновок ( 2 бали)
-частково відповідає тезі або пов’язаний
з аргументами , прикладами
Отже,…
Таким чином,…
Можна зробити висновок,…
Висновком може слугувати…
Логіка (2 бали)
-висловлення побудоване логічно і послідовно
-текст струкрувано на абразци
-вставні слова (по-перше,по-друге,…
з цього виходить (випливає)…
як можна побачити...
як було зазначено
повертаючись до думки)
-ключові слова
Зміст – 12 балів
|
| |
| |
| ОленаІванівна | Дата: Неділя, 13-Бер-11, 18:25 | Повідомлення # 15 |
|
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Статус: Offline
| ПРОГРАМА
зовнішнього незалежного оцінювання
з української мови і літератури Пояснювальна записка Програму зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури (далі - програма ЗНО) розроблено з урахуванням чинних програм з української мови для 5-11 класів (лист Міністерства освіти і науки України № 1/11-3580 від 22.08.2001 р.) і чинних програм з української літератури для 5-11 класів: за загальною редакцією Р. Мовчан (лист № 1/11-2444 від 23.07.2002 р.) і О. Бандури, Н. Волошиної (лист № 1/11-3580 від 22.08.2001 р.).
Зважаючи на варіативність програм з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів, до програми ЗНО внесено персоналії письменників і художні твори, вивчення яких передбачено всіма чинними програмами й відображено в усіх підручниках, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.
Матеріал програми ЗНО розподілено за такими розділами: «Українська мова» («Фонетика. Графіка», «Лексикологія. Фразеологія», «Будова слова. Словотвір», «Морфологія», «Синтаксис», «Стилістика», «Орфоепія», «Орфографія», «Розвиток мовлення») та «Українська література» («Усна народна творчість», «Давня українська література», «Література кінця XVIII - початку XX ст.», «Література XX ст.», «Творчість українських письменників-емігрантів», «Сучасний літературний процес»).
Українська мова 1. Фонетика. Графіка
Фонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі й глухі. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ. Склад. Складоподіл. Наголос, наголошені й не наголошені склади. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків. Основні випадки чергування у-в, і-й. 2. Лексикологія. Фразеологія
Лексикологія як учення про слово. Ознаки слова як мовної одиниці. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни. Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживання. Застарілі й нові слова (неологізми). Нейтральна й емоційно забарвлена лексика. Поняття про стійкі сполуки слів і вирази. Фразеологізми. Приказки, прислів’я, афоризми. 3. Будова слова. Словотвір
Будова слова. Основа слова й закінчення. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.
Словотвір. Твірні основи при словотворенні. Основа похідна й непохідна. Основні способи словотворення в українській мові: префіксальний, префіксально-суфіксальний, суфіксальний, безсуфіксальний, складання слів або основ, перехід з однієї частини мови в іншу. Основні способи творення іменників, прикметників, дієслів, прислівників. Складні слова. Способи їх творення. Сполучні голосні [о], [е] у складних словах. 4. Морфологія.
4.1. Іменник
Морфологія як розділ мовознавчої науки про частини мови. Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники власні та загальні, істоти й неістоти. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Іменники спільного роду. Число іменників. Іменники, що вживаються в обох числових формах. Іменники, що мають лише форму однини або лише форму множини. Відмінки іменників. Відміни іменників: перша, друга, третя, четверта. Поділ іменників першої та другої відмін на групи. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Букви -а(-я), -у(-ю) в закінченнях іменників другої відміни. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини. Невідмінювані іменники в українській мові. Написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові. 4.2. Прикметник
Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прикметників за значенням: якісні, відносні та присвійні. Явища взаємопереходу прикметників з одного розряду в інший. Якісні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста й складена форми). Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників. Особливості відмінювання прикметників (тверда й м’яка групи). 4.3. Числівник
Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди числівників за значенням: кількісні (на позначення цілих чисел, дробові, збірні) й порядкові. Групи числівників за будовою: прості й складені. Типи відмінювання кількісних числівників:
1) один, одна;
2) два, три, чотири;
3) від п’яти до двадцяти, тридцять, п’ятдесят ...
вісімдесят;
4) сорок, дев ‘яносто, сто;
5) двісті - дев ‘ятсот;
6) нуль, тисяча, мільйон, мільярд;
7) збірні;
8) дробові.
Порядкові числівники, особливості їх відмінювання. 4.4. Займенник •
Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Співвіднесеність займенників з іменниками, прикметниками й числівниками. Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені, заперечні. Особливості їх відмінювання. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників. 4.5. Дієслово
Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на -но, -то). Безособові дієслова. Види дієслів: доконаний і недоконаний. Творення видових форм. Часи дієслова: минулий, теперішній, майбутній. Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий. Творення форм умовного та наказового способів дієслів. Словозміна дієслів І та II дієвідміни. Особові та числові форми дієслів (теперішнього та майбутнього часу й наказового способу). Родові та числові форми дієслів (минулого часу й умовного способу). Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу.
Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. Безособові форми на -но, -то.
Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівники доконаного й недоконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот. 4.6. Прислівник
Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий. Зміни приголосних при творенні прислівників вищого та найвищого ступенів Правопис прислівників на -о, -е, утворених від прикметників і дієприкметників. Написання прислівників разом і через дефіс. 4.7. Службові частини мови
Прийменник як службова частина мови. Групи прийменників за походженням: непохідні (первинні) й похідні (вторинні, утворені від інших слів). Групи прийменників за будовою: прості, складні й складені. Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника.
Сполучник як службова частина мови. Групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю: сурядні (єднальні, протиставні, розділові) й підрядні (часові, причинові, умовні, способу дії, мети, допустові, порівняльні, з’ясувальні, наслідкові). Групи сполучників за вживанням (одиничні, парні, повторювані) та за будовою (прості, складні, складені).
Частка як службова частина мови. Групи часток за значенням і вживанням: формотворчі, словотворчі, модальні. 4.8. Вигук
Вигук як частина мови. Групи вигуків за походженням: непохідні й похідні. Значення вигуків. Звуконаслідувальні слова. 5. Синтаксис
5.1. Словосполучення.
Завдання синтаксису. Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису. Підрядний і сурядний зв’язок між словами й частинами складного речення. Головне й залежне слово в словосполученні. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова. Словосполучення непоширені й поширені. 5.2. Речення
Речення як основна синтаксична одиниця. Граматична основа речення. Порядок слів у реченні. Види речень у сучасній українській мові: за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні); за емоційним забарвленням (окличні й неокличні); за будовою (прості й складні); за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні); за наявністю чи відсутністю другорядних членів (непоширені й поширені); за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні); за наявністю чи відсутністю засобів ускладнення (однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертання). 5.2.1. Просте двоскладне речення
Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Особливості узгодження присудка з підметом. Способи вираження підмета. Типи присудків: простий і складений (іменний і дієслівний). Способи їх вираження. 5.2.2. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні
Означення узгоджене й неузгоджене. Прикладка як різновид означення. Додаток. Типи обставин за значенням. Способи вираження означень, додатків, обставин. Порівняльний зворот. Функції порівняльного звороту в реченні (обставина способу дії, присудок). 5.2.3. Односкладні речення
Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні). Способи вираження головних членів односкладних речень. Розділові знаки в односкладному реченні. 5.2.4. Речення з однорідними членами
Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними членами. Речення зі звертанням. Звертання непоширені й поширені. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення. Речення з відокремленими членами. Відокремлені означення, прикладки - непоширені й поширені. Відокремлені додатки, обставини. Відокремлені уточнюючі члени речення. Розділові знаки в односкладними членами. 5.2.5. Складне речення
Ознаки складного речення. Засоби зв’язку простих речень у складному:
1) інтонація й сполучники або сполучні слова;
2) інтонація.
Типи складних речень за способом зв’язку їх частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв’язок між частинами складного речення. 5.2.5.1. Складносурядне речення
Єднальні, протиставні та розділові сполучники в складносурядному реченні. Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення. 5.2.5.2. Складнопідрядне речення
Складнопідрядне речення, його будова. Головне й підрядне речення. Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв’язку у складнопідрядному реченні. Основні види підрядних речень: означальні, з’ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умовні, допустові). Складнопідрядні речення з кількома підрядними, їх типи за характером зв’язку між частинами:
1) складнопідрядні речення з послідовною підрядністю;
2) складнопідрядні речення з однорідною підрядністю;
3) складнопідрядні речення з неоднорідною підрядністю. 5.2.5.3. Безсполучникове складне речення
Типи безсполучникових складних речень за характером смислових відношень між складовими частинами-реченнями:
1) з однорідними частинами-реченнями (рівноправними);
2) з неоднорідними частинами (пояснюваною і пояснювальною).
Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні. 5.2.5.4. Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку
Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку. 5.3. Способи відтворення чужого мовлення
Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою. Слова автора. Заміна прямої мови непрямою. Цитата як різновид прямої мови. Діалог. 6. Стилістика
Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний), їх основні ознаки, функції. 7. Орфоепія
Відображення вимови голосних (наголошених і ненаголошених) через фонетичну транскрипцію. Відображення вимови приголосних звуків:
1) [дж], [де], [де’];
2) М;
3) [ж], [ч], [ш], [дж];
4) груп приголосних (уподібнення, спрощення);
5) м’яких приголосних;
6) подовжених приголосних.
Вимова слів з апострофом. 8. Орфографія
Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Спрощення в групах приголосних. Сполучення йо, ьо. Правила вживання м’якого знака. Правила вживання апострофа. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків. Правопис префіксів і суфіксів. Позначення чергування приголосних звуків на письмі. Правопис великої літери. Лапки у власних назвах. Написання слів іншомовного походження. Основні правила переносу слів з рядка в рядок. Написання складних слів разом і через дефіс. Правопис складноскорочених слів. Написання чоловічих і жіночих імен по батькові, прізвищ. Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників. Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках, не з різними частинами мови. Особливості написання числівників. Написання окремо (сполучень прислівникового типу), разом і через дефіс (прислівників, службових частин мови, вигуків). 9. Розвиток мовлення
Загальне уявлення про спілкування й мовлення; види мовленнєвої діяльності; адресант і адресат мовлення; монологічне й діалогічне мовлення; усне й писемне мовлення; основні правила спілкування. Тема й основна думка висловлювання. Вимоги до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність). Текст, поділ тексту на абзаци, мікротеми. Мовні засоби зв’язку речень у тексті. Типи мовлення (розповідь, опис, роздум). Структура тексту типу розповіді, опису, роздуму.
Українська література 1. Усна народна творчість
Загальна характеристика календарно-обрядових і соціально-побутових пісень.
Тематика, зміст, образи народних балад і дум. Історичні пісні «Зажурилась Україна», «Чи не той то хміль». 2. Давня українська література
Слово про похід Ігорів».
Григорій Сковорода. «Всякому місту - звичай і права»,
«Бджола та Шершень»
Полемічна література. Іван Вишенський. 3. Література кінця XVIII — початку XX ст.
Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка». Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся». Тарас Шевченко. «Катерина», «Гайдамаки», «Сон» («У всякого своя доля»), «Кавказ», «До Основ’яненка», «І мертвим, і живим...», «Заповіт», «Мені однаково», «Ісаія. Глава 35».
Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».
Марко Вовчок. «Інститутка».
Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».
Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
Українська драматургія другої половини XIX ст.
Іван Карпенко-Карий. «Хазяїн».
Іван Франко. «Гімн», «Чого являєшся мені у сні», «Мойсей»
Ольга Кобилянська. «Людина».
Леся Українка. «І все-таки до тебе думка лине», «Contra spem spero», «Лісова пісня».
Михайло Коцюбинський. «Intermezzo», «Тіні забутих предків».
Василь Стефаник. «Камінний хрест» 4. Література XX ст.
Павло Тичина. «Арфами, арфами», «Ви знаєте, як липа шелестить».
Володимир Сосюра. «Любіть Україну», «Так ніхто не кохав»
Юрій Яновський. «Вершники» (новела «Подвійне коло»).
Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».
Микола Куліш. «Мина Мазайло».
Остап Вишня. «Мисливські усмішки».
Олександр Довженко. «Зачарована Десна», «Україна в огні».
Андрій Малишко. «Пісня про рушник».
Василь Симоненко. «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти - людина?».
Ліна Костенко. «Маруся Чурай».
Іван Драч. «Балада про соняшник».
Дмитро Павличко. «Два кольори».
Василь Стус. «На колимськім морозі калина», «Сто років, як сконала Січ».
Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном». 5. Твори українських письменників-емігрантів
Іван Багряний. «Тигролови».
Василь Барка «Жовтий князь».
Улас Самчук. «Марія».
Євген Маланюк. «Сучасники», «Шевченко». 6. Сучасний літературний процес
Загальний огляд, основні тенденції.
|
| |
| |
| ОленаІванівна | Дата: Неділя, 13-Бер-11, 19:26 | Повідомлення # 16 |
|
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Статус: Offline
| ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ Завдання з вибором однієї правильної відповіді ( по 0,5б.)
А
Б
В
Г
Д
1. Наголос падає на третій склад всіх слів у рядку:
А Палата, помаленьку, здавна, пролісок;
Б українка, товариство, відцвітати, малювати;
В нація, перервати, весілля, огірок;
Г організація, кобзар, мандрівник, суворий;
Д об’єднання, картопля, юність, обіцянка.
А
Б
В
Г
Д
2. Позначити рядок, у якому всі слова записано за алфавітом:
А Легко, легкоатлет, лідерство, людство;
Б лотерея, лупнути, лоцман, лютий;
В лижник, листоноша, лимонник, липнути;
Г ложка, ложечник, лапатий, легкий;
Д лучок, лущений, лучина, лучник.
3. Кількість звуків і букв однакова в усіх словах рядка:
А
Б
В
Г
Д
А Річка, роз’їзд, утрьох, трон;
Б цитата, алегро, хутче, яма;
В арифметика, інтелігентний, розклад, розпис;
Г роззутися, бастіон, низький, щастя;
Д Юхим, рілля, наявність, ножиці.
А
Б
В
Г
Д
4. Порушено літературну вимову слова в рядку:
А Дужчий - [ду'жчий];
Б легка – [леихка];
В сережка – [сеире'шка];
Г просьба – [проз'ба];
Д казка – [ка'зка]
А
Б
В
Г
Д
5. Виділене слово вжите в прямому значенні в реченні:
А Хутірець відбіг за смерековий ліс.
Б Малим я думав, що гарбузи – рослини тільки українські.
В Через хмари вечорові ходить місяць навпростець .
Г Торкнулось сонце клена за рікою, і засвітився він, мов канделябр, від жовто – білих
і червоних фарб.
Д Згасає день на тихому крилі, пливе багаття сонячне все нижче.
А
Б
6. Букву с треба писати в усіх словах рядка:
А Бе..порадний, ..гнути, ..писати, ..малювати;
Б ..цідити, ..шкребти, ..пекти, ..ро..писати;
В
Г
Д
В ..класти, ..бути, ..їхати, бе..зубий;
Г ..шкребти, ..потворити, ..садити, ..шити;
Д ..піймати, ..казати, ..потворити, ..фотографувати. ІІ. Завдання з вибором кількох (2-3-х) правильних відповідей ( по 0,5б.)
7. М’який знак не пишеться в усіх словах рядків:
А
Б
В
Г
А Уман..щина, гордіс..тю, різ..блений, щас..тя;
Д
Е
Б хатин..ці, ополон..ці, тон..ший, мен..ший;
В вран..ці, вагонет..ці, люд..ми, буд…мо;
Г обман..щик, повіс..те, чотир..ма, с..омий;
Д барабан..щик, шукаєш.., голівон..ці, міц.. ;
Е Натал..чин, ніч.., с..вято, гал..ченя.
А
Б
В
Г
Д
Е
8. У яких рядках допущено орфографічну помилку:
А Інтелігентний, пестливий, випускний, щасливий;
Б туристський, голландський, швидкісний, контрастний;
В баластний, проїздний, шістнадцять, обласний;
Г хвастливий, областний, студентство, виїзний;
Д рідкісний, радістний, форпостний, безвиїзно;
Е пестливий, студентський, якісний, чесний.
А
Б
В
Г
Д
Е
9. Не можна замінити варіантом, поданим у дужках, виділене слово у реченнях:
А Щоб до душі душею промовлять, то треба, щоб ті душі поріднились (зріднилися).
Б Грім пробігає над головами юнаків, блискавки яскравішають (яскравіють)
В Ми не хотіли брати участь у нецікавих (нудних) справах.
Г Загледівши юнака, що маячить біля отари, він не лінується зробити крюк (крук),
звертає й до нього.
Д Степан привів (призвів) сина до школи.
Е Бажаю вам якнайскоріше збагатити (збагатіти) нашу не дуже то родючу ниву
своїми коштовними травами. А
Б
В
Г
Д
Е
10.Позначте, у яких рядках всі слова пишуться з апострофом :
А М..ятний, роз..ятрений, присв..ята, пом..якшити;
Б солов..їний, м..ята, торф..яний, сім..я;
В миш..як, кон..юктура, м..ясний, перев..язати;
Г пір..я, пів..ями, прив..ялений, п..єдестал;.
Д бур..ян, дит..ясла, з..їхати, бар..як;
Е кам..яніти, без..ядерний, кур..йозний, медв..яний. А
Б
В
11.Подвоєння літер відбувається в усіх словах іншомовного походження в рядках:
А Конр..озвідка, Ел..ада, дон..а, ем..іграція;
Б ім...іграція, сюр..еалізм, гам..а, гол..андський;
Г
Д
Е
В кор…екція, ір..аціональний, бел..адона, ін..овація;
Г піаніс..имо, Ал..а, мул..а, одіс..ея, сум..а;
Д бравіс..имо, коміс..ія, лібрето..о, пен..і;
Е кол..ектив, шас..і, Прус..ія, ін тел..ект.
12. Усі слова є запозиченими в рядках:
А
Б
В
Г
Д
Е
А Дисплей, матерія, гумористичний, футбол;
Б любисток, телефон, репертуар, каталог;
В ангел, клас, форма, парламент;
Г крига, прикмета, взуття, громадянин;
Д чоло, табун, завод, історія;
Е театр, каска, новела, двері. III. Завдання на встановлення відповідності ( по 1б.)
А
Б
В
Г
13. Установити відповідність між фразеологічними антонімами:
А Рвати кайдани; 1. берегти нерви;
Б відкрити душу; 2. лізти в ярмо;
В пальцем не ворухнути; 3. зі шкури пнутися;
Г виходити з рівноваги. 4. знімати стружку;
5. сховатися у шкаралупу.
14. Установіть відповідність між словами та способами їх творення:
А Суфіксальний; 1. Пролісок, по-доброму, підводний, підсвіч-
А
Б
В
Г
Б префіксально-суфіксальний; ник;
В безсуфіксальний; 2. радість, слухач, світанок, доброта;
Г складання основ. 3. зорепад, п’ятсот, праворуч, Донбас
4. розклад, велич, біль, підпис;
5. супутник, прадід, СНД, надзвуко-
вий.
А
Б
В
Г
15. Установіть відповідність між специфічно українськими словами та відповідниками-
синонімами
А Поринати; 1. От тривожиться земля, чи буде її кому
Б наближатися; орати, засівати, жати...
В сіпнути; 2. Закінчиш орати, і аж боязко вихо-
Г хвилюватися. дити з кабіни – раптом пірнеш у
ту глибінь.
3. Вже коли підходили до хати, я за-
біг поперед батька й прохально за-
зирнув йому в вічі.
4. Батько смикнув мене за вухо шапки...
5. А знаєш, коли земля найкраще пахне?
IV. Завдання за текстом
Прочитайте текст і виконайте завдання 16-17 ( по 0,5б.)
(1)Минали дні а дощів небуло. (2) І раптом у другій половині дня наступило нарешті омріяне, довгождане. (3) Все почалося просто: з-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної си- ньої хмари. (4)Залитий сонцем степ одразу принишк, мовби чекаючи що з цього вийде. (5) А рі-жечок тим часом уперто вигонився вгору, розростався вшир, поступово перетворюючись в хмару, в темно-синій хребет, що незабаром уже закрив собою виличезний сектор неба.
За О.Гончаром 16. Орфографічну помилку допущено в написанні слів у реченнях
1 2 3 4 5
17. Пунктуаційну помилку допущено в реченнях
1 2 3 4 5
V. Завдання відкритої форми ( 2б.)
18. Скласти й записати речення, що відповідає поданій характеристиці: складне, складнопідрядне з підрядним означальним. Виконати синтаксичний розбір.
|
| |
| |
| ОленаІванівна | Дата: Неділя, 13-Бер-11, 19:37 | Повідомлення # 17 |
|
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 341
Статус: Offline
| Завдання для підготовки до зовнішнього тестування 1.Книгою книг називають:
А) літопис;
Б) Біблію;
В) збірник народних пісень;
Г) «Велесову книгу».
2. «Слово о полку Ігоревім» розповідає про події
А) 1183р.;
Б) 1061р.;
В) 1185р;
Г) 1165.
3. «Золоте слово» у «Слові о полку Ігоревім» промовив князь:
А) Святослав;
Б) Володимир;
В)Ігор;
Г) Мстислав.
4.Основні жанри, до яких вдавався Іван Вишенський:
А) послання та полемічні трактати;
Б) драма та повість;
В) вірш та поема;
Г) поеми та оповідання.
5.Звертання до конкретного адресата з роздумами на суспільно-політичну, світоглядно-етичну тему- це:
А) заклик;
Б) послання;
В) проповідь;
Г) псалом.
6.Збірник ліричних поезій Григорія Сковороди називається:
А) «Етика»;
Б) «Жайворонок»;
В) «Сад Божественних песней»;
Г) «Алфавіт або буквар світу».
7.Ідея «сродної праці» розкрита Сковородою у творі:
А) «Бджола та Шершень»;
Б) «Вовк і Кіт»;
В) «Зозуля і Дрізд»;
Г) «Кто серцем чист і душею».
8.Змалювання й вириття кріпосницької системи подано Сковородою у творі:
А) «Всякому городу нрав і права»;
Б) «Ой ти пташко жовтобока»;
В) «De libertate»;
Г) «Бджола та Шершень».
9.Коли відбулася Берестейська унія, з якою пов`язаний полемічний зміст «Послання до єпископів» Івана Вишенського:
А) у 1569р.;
Б) у 1596р.;
В) у 1654р;
Г) у 1678р.
10.Яку назву має збірка байок Г.Сковороди:
А) «Байки полтавські»;
Б) «Байки харківські»;
В) «Байки київські»;
Г) «Байки слобожанські».
11. «Енеїда» Котляревського за жанром:
А) поема;
Б) роман;
В) повість;
Г) драма.
12. Упорядковване чергування наголошених і ненаголошених складів у віршуванні- це:
А) силабічне віршування;
Б) авторське віршування;
В) силабо-тонічне віршування;
Г) верлібр.
13.Укажіть, скільки частин в «Енеїді» Котляревського:
А) 3;
Б) 6;
В) 14;
Г) 8.
14.Які події зображені в 3-й частині «Енеїди» Котляревського:
А) готювання Енея і троянців у Карфагені;
Б) перебування Енея і троянців на острові Сицилія;
В) мандрівка Енея до пекла і раю;
Г) битва троянців і рутульців.
15.Як називається мовна гра, що її використав Котляревський у наведених рядках:
Енеус ностер магнус панус
І славний троянорум князь...
А) макаронічна мова;
Б) дипломатична мова;
В) езотерична мова;
Г) діалектна мова.
16. Як назиавється художній прийом, який використав Г.Квітка-Основ`яненко, подавши на початку кожного розділу «Конотопської відьми» подібні формули: «Смутний та невеселий...», «Смутно і невесело», «Смутна і невесела»:
А) епіфора;
Б) літота;
В) анафора;
Г) метафора.
17.В якому місті народився Котляревський:
А) у Харкові;
Б) у Полтаві;
В) у Києві;
Г) у Чернігові.
18.На твір якого античного письменника орієнтувався Котляревський, працюючи над своєю «Енеїдою»:
А) Гомера;
Б) Вергілія;
В) Овідія;
Г) Езопа.
19.Які народні твори використав Квітка-Основ`яненко в повісті «Маруся»:
А) весільні пісні;
Б) думи;
В) історичні пісні;
Г) казки.
20.До якого гуртка належав М.Шашкевич:
А) Кирило-Мефодіївське товариство;
Б) Братство тарасівців;
В) «Руська трійця»;
Г) Празька школа.
21. Яким рядком починається «Енеїда» Котляревського:
А) «Смутний і невеселий...»;
Б) «Еней був парубок моторний...»;
В) «Еней од радості нестямивсь...»;
Г) «В тім городі жила Дідона...».
22.Де відбуваються події п`єси Котляревського «Наталка Полтавка»:
А) у Полтаві;
Б) у селі на Полтавщині;
В) у Харкові на Гончарівці;
Г) у селі на Київщині.
23.Який персонаж п`єси «Напалка Полтавка» виконує переробку пісні Сковороди «Всякому городу нрав і права»:
А) Наталка;
Б) Горпина Терпилиха;
В) возний Тетерваковський;
Г) Микола.
24.Тарас Шевченко у дитинстві виявляв здібності до:
А) малярства;
Б) складання віршів;
В) співу;
Г) декламування.
25.Шевченка викуплено з кріпацтва:
А) у 1837р.;
Б) у 1841р.;
В) у 1838р;
Г) у 1845р.
26.Перша книжка творів Шевченка називалась:
А) «Заповіт»;
Б) «Мальовнича Україна»;
В) «Кобзар»;
Г) «В казематі».
27. Шевченка було заарештовано:
А) за написання поеми «Сон»;
Б) за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві;
В) за написання поеми «Кавказ»;
Г) за написання поеми «Гайдамаки».
28.Головна героїня поеми «Наймичка»:
А) Марія;
Б) Галина;
В) Ганна;
Г) Горпина.
29. «Заповіт» було написано:
А) 1845р.;
Б) 1859р.;
В) 1867р;
Г) 1841р.
30.Сатиричною поемою є:
А) «Єретик»;
Б) «Кавказ»;
В) «Сон»;
Г) «Варнак».
31 «І мертвим, і живим...» за жанром:
А) поема;
Б) вірш;
В) послання;
Г) містерія.
32.Яким рядком починається балада Шевченка «Причинна»:
А) «Вітре буйний, вітре буйний...»;
Б) «Реве та стогне Дніпр широкий.»;
В) «Думи мої, думи мої...»;
Г) «Садок вишневий коло хати...»
33.У якій поемі Шевченко вперше звернувся до теми материнства:
А) «Наймичка»;
Б) «Княжна»;
В) «Катерина»;
Г) «Сова».
34.Які історичні події покладено в основу поеми «Гайдамаки»:
А) національно-визвольна війна 1648-1654р.;
Б) Коліївщина 1768р.;
В) польське повстання 1830-1831р;
Г) Переяславська рада 1654р.
35.Провідна тема поеми «Катерина»:
А) історична тема;
Б) громадянська тема;
В) тема материнства;
Г) екологічна тема.
36.Дайте визначення жанру поеми «Сон»:
А)бурлескно-травестійна поема;
Б) сатирична поема;
В) героїчна поема;
Г) лірична поема.
37.Який образ з античної міфології використав Шевченко в поемі «Кавказ»:
А) Гефеста;
Б) Геракла;
В) Прометея;
Г) Зевса.
38.Який навчальний заклад закінчив Шевченко у 1845р.:
А) церковно-приходську школу;
Б) Харківський університет;
В) Академію художеств;
Г) Київський університет.
39.Визначте ім`я одного з персонажів поеми Шевченка «Гайдамаки»:
А) Ярема Галайда;
Б) Перебендя;
В) Назар Стодоля;
Г) Ян Гус.
40.У якому з наведених формулювань виражено ідейний зміст послання «І мертвим, і живим...»:
А) «Свою Україну любіть...»;
Б) «У всякого своя доля...»;
В) «Розкуйтеся, братайтеся...»;
Г) «Якби ж то те сталось, щоб ви не вертались...»
41.Який український гетьман згадується в поемі Шевченка «Іржавець»:
А) І.Виговський;
Б) І. Мазепа;
В) І.Брюховецький;
Г) Б. Хмельницький.
42.Визначте вірш Шевченка, що входить до циклу «В казематі»:
А) «Молитва»;
Б) «Мені однаково, чи буду...»;
В) «Зацвіла в долині...»;
Г) «Заповіт».
43.Яка тема є провідною в поезії Шевченка «Я не нездужаю, нівроку...»:
А) історична;
Б) антикріпосницька;
В) фольклорно-побутова;
Г) інтимна.
44.Як довго Шевченко пробув на засланні:
А) 3 роки;
Б) 10 років;
В) 7 років;
Г) 5 років.
45.Як прийнято називати записники, до яких Шевченко вносив поезії періоду заслання:
А) кишенькові книжечки;
Б) захалявні книжечки;
В) мемуари;
Г) особисті книжечки.
46.Яка історична подія осмислюється Шевченком в поемі «Іржавець»:
А) Полтавська битва 1709р.;
Б) національно-визвольна війна 1648-1654р.;
В) Коліївщина 1768р.;
Г) Переяславська рада 1654р.
47.Визначте провідну тему поезії Шевченка «Мені однаково, чи буду»:
А) історична;
Б) патріотична;
В) антикріпосницька;
Г) інтимна.
48.У якому році Шевченка було звільнено із заслання:
А) у 1850;
Б) у 1857;
В) у 1860;
Г) у 1862.
49.Який художній прийом використано в наведених рядках шевченка:
Не тополю високую
Вітер нагинає,
Дівчинонька одинока
Долю зневажає...
А) гіпербола;
Б) синекдоха;
В) паралелізм;
Г) метафора.
50.До якого різновиду ліричних творів можна віднести поезію Шевченка «І широкую долину...»:
А) громадянська лірика;
Б) інтимна лірика;
В) філософська лірика;
Г) медитативна лірика.
51.Які історичні події зображені в романі Куліша «Чорна рада»:
А) Ніжинська рада 1663р.;
Б) Коліївщина 1768р.;
В) Переяславська рада 1654р.;
Г) Полтавська битва 1709р.
52.Визначте провідну тему повісті Марка Вовчка «Інститутка»:
А) тема освіти;
Б) антикріпосницька тема;
В) історична тема;
Г) екологічна тема.
53. У якому українському регіоні відбуваються події повісті Ю.Федьковича:
А) на Слобожанщині;
Б) в Галичині;
В) на Буковині;
Г) на Полтавщині.
54.Які персонажі української історії претендували на гетьманство у романі Куліша «Чорна рада»:
А) Хмельницький і Барабаш;
Б) Брюховецький і Сомко;
В) Скоропадський і Дорошенко;
Г) Хмельницький і Брюховецький.
55.Які історичні матеріали використав Куліш при роботі над романом «Чорна рада»:
А) «Галицько-Волинський літопис»;
Б) козацькі літописи Самовидця та Грабянки;
В) Київський літопис;
Г) «Історія русів».
56.Кому присвячена повість Марка Вовчка «Інститутка»:
А)Т.Шевченку;
Б) І.Франку;
В) П.Кулішу;
Г) І.Тургенєву.
57.Які соціальні сили, з погляду автора «Чорної ради», відіграли фатальну роль у ході козацьких виборів 1663р.:
А) городове козацтво;
Б) запорожці та простолюд;
В) міщани;
Г) селяни.
58.Укажіть справжнє ім`я письменниці, що працювала під псевдонімом Марко Вовчок:
А) Олександра Білозерська;
Б) Марія Вілінська;
В) Лариса Косач;
Г) Ольга Кобилянська.
59.У чому автор «Чорної ради» вбачає причину історичних прорахунків українців:
А) у нападах зовнішніх ворогів;
Б) у стихійних лихах;
В) в анархії та роз`еднанні;
Г) у кріпосному праві.
60.Який фольклорний жанр найбільше вплинув на художню своєрідність повісті Федьковича «Три як рідні брати»:
А) казка;
Б) анекдот;
В) історична пісня;
Г) побутова пісня.
61.Назвіть справжнє ім`я І.Карпенка-Карого:
А) Іван Гнатович Тобілевич;
Б) Іван Панасович Карпенко;
В) Іван Гнатович Карий;
Г) Іван Карпович Тобілевич.
62.Народився Карпенко-Карий:
А) на Київщині;
Б) на Херсонщині;
В) на Єлисаветградщині;
Г) на Полтавщині.
63.Вкажіть рік написання п`єси «Хазяїн»:
А) 1905;
Б) 1900;
В)1899;
Г) 1901.
64. «Хазяїн» за жанром:
А) бурлескно-травестійна комедія;
Б) соціально-побутова комедія;
В) соціально-сатирична комедія;
Г) сатирична комедія.
65. «Правою рукою» Пузиря був:
А) Калинович;
Б) Ліхтаренко;
В) Зеленський;
Г) Феноген.
66. Пузир був:
А) дворянином;
Б) українським землевласником;
В) поміщиком;
Г) капіталістом-землевласником.
67.Назвіть історичну драму Карпенка-Карого:
А) «Сто тисяч»;
Б) «Мартин Боруля»;
В) «Сава Чалий»;
Г) «Суєта».
68.Драматургія-це:
А) один із родів художньої літератури;
Б) драматичний твір з гострим життєвим конфліктом;
В) сукупність драматичних творів певного письменника;
Г) драматичний твір, в якому відображається смішне в житті.
69.Де народився І.Франко:
А) м.Харків;
Б) м.Дрогобич;
В) с.Нагуєвичи;
Г) с.Ясениця Сільна.
70.Коли народився І.Я.Франко:
А) 1855;
Б) 1856;
В) 1865;
Г) 1860.
71.Назвіть першу збірку поезій І.Франка:
А) «З вершин і низин»;
Б) «Баляди і розкази»;
В) «Мій Ізмарагд»;
Г) «Зів`яле листя».
72. Визначте жанр твору М.Коцюбинського «Тіні забутих предків»:
А) оповідання;
Б) повість;
В) новела;
Г) роман.
73.Темою повісті «Тіні забутих предків» є:
А) тема кохання;
Б) зображення єдності людини і світу природи;
В) тема збереження пам`яті роду;
Г) зображення звичаїв, побуту, фольклору, життя гуцулів, їх єдності зі світом природи.
74.Новела- це:
А)прозовий твір, переважно про якусь одну незвичайну подію, що стала поворотною в долі персонажа;
Б) драматичний твір із загостреним сюжетом;
В) прозовий твір із великою кількістю персонажів та сюжетних ліній;
Г) прозовий твір малого обсягу з динамічним розвитком сюжету.
75.Про події революції 1905-1907р. Розповідається у творі Коцюбинського:
А) «Подарунок на іменини»;
Б) «Тіні забутих предків»;
В) «Земля і воля»;
Г) «Intermezzo».
76.Слово «імпрессіонізм» означає:
А) контрастність;
Б) враження;
В) детальність;
Г) дійсність.
77.Темі ролі поета в суспільному житті присвячений твір:
А) «Коні не винні»;
Б) «Тіні забутих предків»;
В) «Земля і воля»;
Г) «Intermezzo».
78. М.Коцюбинського називають:
А) Каменярем;
Б) Гірським орлом;
В) Великим сонцепоклонником;
Г) Кобзарем.
79.Який творчий метод зображення пейзажу вимагає не відомостей про ландшафт, а звукових вражень від нього:
А) реалізм;
Б) класицизм;
В) футуризм;
Г) імпресіонізм.
80. Назвіть справжнє ім`я Лесі Українки:
А) Ліна Василівна Костенко;
Б) Марія Олександрівна Вілінська;
В) Наталія Іванівна Кобринська;
Г) Лариса Петрівна Косач.
81.Назвіть літературний псевдонім матері Лесі Українки:
А) Ганна Барвінок;
Б) Олена Теліга;
В) Олена Пчілка;
Г) Дніпрова Чайка.
82.Як називалася перша збірка Лесі Українки:
А) «Подорож до моря»;
Б) «Давня весна»;
В) «На крилах пісень»;
Г) «З вершин і низин».
83. Який із перелічених творів не друкувався за життя поетеси:
А) «Бояриня»;
Б) «Давня казка»;
В) «Напис в руїні»;
Г) «Одержима».
84.Біблійні теми лягли в основу творів Лесі Українки:
А) «Лісова пісня»;
Б) «Оргія»;
В) «Давня казка»;
Г) «Одержима».
85.Вершина драматичної майстерності Лесі Українки- твір:
А) «В катакомбах»;
Б) «Кассандра»;
В) «Лісова пісня»;
Г) «Бояриня».
86.Цикл поезій «Сльози-перли» присвячений:
А) Т.Шевченку;
Б) М.Драгоманову;
В) І.Франку;
Г) С.Мержинському.
87.Уславлення творчого генія народу звучить у вірші:
А) «Слово, чому ти не твердая криця»;
Б) «Напис в руїні»;
В) «Зоря поезії»;
Г) «Давня весна».
88.Рядки:
Мій давній друже! Мушу я з тобою
Розстатися надовго...- з поезії:
А) «Давня весна»;
Б) «Співець»;
В) «Татарочка»;
Г) «До мого фортепіано».
89.Оспівування краси рідного краю- тема циклу:
А) «Сльози-перли»;
Б) «Подорож до моря»;
В) «Ритми»;
Г) «Пісні про волю».
90.Заклик «Хай згине цар!»- звучить:
А) у поемі «Бояриня»;
Б) у поемі «Давня казка»;
В) у вірші «Напис в руїні»;
Г) у драмі-феєрії «Лісова пісня».
91. «О, не журися за тіло!»- так починається монолог:
А) Русалки польової;
Б) Лісовика;
В) Мавки;
Г) Лукаша.
92.Бояриню з однойменної драматичної поеми Лесі Українки звали:
А) Олена;
Б) Оксана;
В) Устина;
Г) Марія.
93.У «Боярині» згадується:
А) Ніжинська рада;
Б) Полтавська битва;
В) Переяславська рада;
Г) битва під Берестечком.
94.Поезія «До мого фортепіано» за жанром:
А) елегія;
Б) послання;
В) медитація;
Г) пісня.
95.Що характеризує драматичну поему як жанр:
А) поєднання драматичного, епічного, ліричного начал;
Б) широкий фон подій;
В) глибока психологічність конфлікту;
Г) смерть головного героя.
96.Хто з письменників належав до літературної групи «неокласиків»:
А) Ю.Клен, М.Хвильовий, Олена Теліга, Є.Маланюк;
Б) М.Рильський, М.Зеров, М.Драй-Хмара, П.Филипович;
В) М.Рильський, П.Тичина, В.Сосюра, В.Винниченко;
Г) О.Вишня, Ю.Яновський, П.Панч, М.Рильський.
97.Хто автор поезії «Так ніхто не кохав»:
А) Є.Маланюк;
Б) М.Рильський;
В) В.Сосюра;
Г) П.Тичина.
98.Хто є автором збірки «Сонячні кларнети»:
А) М.Зеров;
Б) П.Тичина;
В) М.Рильський;
Г) В.Сосюра.
99.Поема «Мазепа» належить перу:
А) В.Сосюри;
Б) Ю.Клена;
В) М.Рильського;
Г) П.Тичини.
100.Хто є автором крилатого вислову: «У щастя людського два рівних є крила: Троянди й виноград, красиве і корисне:
А) Леся Українка;
Б) В.Сосюра;
В) М.Рильський;
Г) П.Тичина.
101.Поемою називається:
А) одна з великих форм епічного роду літератури;
Б) великий поетичний твір із сюжетом;
В) прозовий твір невеликого обсягу з напруженим сюжетом про якусь незвичайну подію;
Г) мала епічна форма художньої літератури.
102.Який твір називається сонетом:
А) поезія з 8 рядків;
Б) поезія з 10 рядків;
В) поезія з 12 рядків;
Г) поезія з 14рядків.
103.Який твір є автобіографічним?
А) «Зенітка» Остапа Вишні;
Б) «Вершники» Яновського;
В) «Третя рота» Сосюри;
Г) «Слово про рідну матір» Рильського.
104.Вірш «Любіть Україну» написав:
А) І.Франко;
Б) Т.Шевченко;
В)П.Тичина;
Г) М.Рильський.
105.У поемі «Розстріляне відродження» В.Сосюра пише:
А) про зруйнування Запорізької січі;
Б) про голодомор 1932-33р;
В) про діячів культури, яких знищила сталінська система;
Г) про наслідки аварії на ЧАЕС.
106. Хто є автором роману-утопії «Сонячна машина»?
А) Ю.Яновський;
Б) М.Хвильовий;
В) В.Стефаник;
Г) В.Винниченко.
107. У якому році розпочалася літературна дискусія ХХ століття?
А) 1922р.;
Б) 1925р.;
В) 1926р.;
Г) 1928р.
108.Хто розпочав літературну дискусію?
А) М.Хвильовий;
Б) Ю.Яновський;
В) Сергій Пилипенко;
Г) Ю.Смолич.
109.Яке літературне угрупування створив М.Хвильовий?
А)ВАПЛІТЕ;
Б) «Плуг»;
В) «Марс»;
Г) «Гарт».
110.Яке справжнє прізвище Миколи Хвильового?
А) Клен;
Б) Губенко;
В) Фітільов;
Г) Досвітній.
111.Яке справжнє прізвище Остапа Вишні?
А) Драй-Хмара;
Б) Яновський;
В) Губенко;
Г) Довженко.
112.Який жанровий різновид літературного твору увів Остап Вишня?
А) послання;
Б) памфлет;
В) гумореска;
Г) усмішка.
113.Як називається перша збірка Є.Маланюка?
А) «Земля і залізо»;
Б) «Стилет і стилос»;
В) «Земна мадонна»;
Г) «Перстень Полікрата».
114.Який орган влади очолює центральний персонаж новели Хвильового «Я(Романтика)»?
А) сільраду;
Б) «чорний трибунал комуни»;
В) військовий трибунал;
Г) виборчу комісію.
115.Визначте жанр роману «Вершники» Ю.Яновського:
А) роман у віршах;
Б) роман у новелах;
В) історичний роман;
Г) психологічний роман.
116.Укажіть фольклорний жанр, що найбільше позначився на своєрідності «Мисливських усмішок» Остапа Вишні:
А) анекдот;
Б) казка;
В) балада;
Г) історична пісня.
117.Яке явище розвінчується в новелі М.Хвильового «Я(Романтика)»?
А) дезертирство;
Б) більшовицький фанатизм;
В) культ особи;
Г) колективізація.
118.Укажіть, чого навчав старий Половець своїх синів(роман «Вершники»):
А) «Рід розпадається, а клас стоїть»;
Б) «Не треба нам роду, не треба держави, а вільне співжиття»;
В) «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду»;
Г) «Дві людські руки- це кільце, за яке ухопившись можна зрушити землю».
119.Укажіть, яке визначення найбільш точно характеризує твір Остапа Вишні «Моя автобіографія»:
А) сатиричне оповідання;
Б) мемуарний твір;
В) гумористичний життєпис;
Г) автобіографічна новела.
120.Визначте, який із засобів комічного переважає в «Мисливських усмішках» Остапа Вишні:
А) гумор;
Б) сатира;
В) іронія;
Г) сарказм.
121.Де відбуваються події новели «Шаланда в морі» з роману «Вершники»?
А) під Одесою;
Б) під Харковом;
В) під Києвом;
Г) під Севастополем.
122.Укажіть назву першої поетичної збірки Є.Маланюка:
А) «Влада»;
Б) «Стилет і стилос»;
В) «Земля й залізо»;
Г) «На крилах пісень».
123.Який з процесів українського життя 20-хр.ХХст. відображено в п`єсі М.Куліша «Мина Мазайло»?
А) колективізація;
Б) індустріалізація;
В) голодомор;
Г) українізація.
124.Яке прізвище хоче взяти собі центральний персонаж п`єси «Мина Мазайло»?
А) Мазенін;
Б) Єсєнін;
В) Золотарьов;
Г) Алмазов.
125.У якому столітті відбуваються події драматичної поеми І.Кочерги «Ярослав Мудрий»?
А) 15ст.;
Б) 10ст.;
В) 11ст.;
Г) 13ст.
126.За що було звільнено з посади центрального персонажа п`єси Куліша «Мина Мазайло»?
А) за опір українізації;
Б) за конфлікт з керівництвом;
В) за антидержавну діяльність;
Г) за службові зловживання.
127.Укажіть головного героя роману І.Багряного «Тигролови»:
А) Григорій Многогрішний;
Б) Гнат Кухарчук;
В) Мирон Катранник;
Г) Гриць Летючий.
128.Який персонаж роману В.Барки «Жовтий князь» стає уособленням антинародного комуністичного режиму?
А) Іван Дідух;
Б) Гриць Летючий;
В) Григорій Отроходін;
Г) Максим Половець.
129.Укажіть справжнє прізвище письманника, який обрав літературний псевдонім І.Багряний:
А) Губенко;
Б) Фітільов;
В) Лозов`ягін;
Г) Очерет.
130.Який українький гетьман згадується на початку роману І.Багряного «Тигролови»?
А) Дем`ян Многогрішний;
Б) Богдан Хмельницький;
В) Іван Мазепа;
Г) Іван Брюховецький.
131.Що стало причиною загибелі українських селян ( за романом В.Барки «Жовтий князь)?
А) війна;
Б) неврожай;
В) стихійне лихо;
Г) комуністичні репресії.
132.Які події української історії зображено в романі «Жовтий князь»?
А) голодомор 1932-33рр;
Б) Велика Вітчизняна війна 1941-1945рр;
В) Перша світова війна 1914-1918рр;
Г) революція 1917р.
133.Укажіть справжнє прізвище письменника, який обрав літературний псевдонім В.Барка:
А) Лозов`ягін;
Б) Губенко;
В) Кандиба;
Г) Очерет.
134. З яким образом у романі І.Багряного «Тигролови» порівнюється поїзд, що везе ув`язнених?
А) з образом каравану;
Б) з образом тигра;
В) з образом дракона;
Г) з образом птаха.
135.Укажіть основне заняття родини Сірків з роману «Тигролови»:
А) землеробство;
Б) тваринництво;
В) полювання;
Г) теслярство.
136.У якій сфері мистецтва, окрім літератури, виявився талант О.Довженка?
А) у малярстві;
Б) у музиці;
В) у кінематографі;
Г) у скульптурі.
137.Визначте глобальну проблему роману О.Гончара «Собор»:
А) екологічна проблема;
Б) націоналіна проблема;
В) проблема духовності;
Г) соціальна проблема.
138.Визначте жанр твору Довженка «Україна в огні»:
А) оповідання;
Б) кіноповість;
В) роман;
Г) новела.
139.Укажіть тему вірша А.Малишка «Палають огні при долині»:
А) філософська тема;
Б) тема кохання;
В) громадянська тема;
Г) історико-патріотична тема.
140.За який твір О.Гончар зазнав переслідувань з боку комуністичної влади:
А) «Циклон»;
Б) «Собор»;
В) «Людина і зброя»;
Г) «Тронка».
141.У якому селищі відбуваються події роману «Собор»?
А) Зачіплянка;
Б) Троянівка;
В) Семигори;
Г) Васюківка.
142.У який період була написана «Україна в огні» Довженка?
А) під час Громадянської війни;
Б) під час голодомору 1932-1933рр;
В) у період Великої Вітчизняної війни;
Г) у післявоєнний період.
143.Який фольклорний жанр позначився на художній своєрідності поезії Симоненка «Лебеді материнства»?
А) історична пісня;
Б) обрядова пісня;
В) балада;
Г) колискова пісня.
144.Визначте жанр твору Г.Тютюнника «Три зозулі з поклоном»:
А) новела;
Б) повість;
В) ліричний вірш;
Г) роман.
145.Яку пору року зображено в оповіданні Г.Тютюнника «Зав`язь»?
А) зиму;
Б) весну;
В) літо;
Г) осінь.
146.Визначте тему поезії В.Симоненка «Вона прийшла»:
А) громадянська тема;
Б) філософська тема;
В) історична тема;
Г) тема кохання.
147.Що мало вплив на художню своєрідність поезії Б.Олійника «Пісня про матір»?
А) література романтизму;
Б) література модернізму;
В) український фольклор;
Г) Біблія.
148.Який вирок було винесено героїні оповідання Ю.Мушкетика «Суд»?
А) конфіскація майна;
Б) примусова праця в колгоспі;
В) позбавлення волі;
Г) штраф.
149.Де перебуває батько оповідача з твору Г.Тютюнника «Три зозулі з поклоном»?
А) на фронті;
Б) ув`язнений у таборах;
В) у відрядженні;
Г) за кордоном.
150.Визначте жанр твору Ю.Мушкетика «Суд»:
А) оповідання;
Б) новела;
В) повість;
Г) роман.
151.Який етап української історії зображено у творі Ю.Мушкетика «Суд»?
А) період Великої Вітчизняної війни;
Б) період панування комуністичного режиму;
В) період утвердження незалежності України;
Г) період громадянської війни 1918-1921рр.
152. Яку проблему порушує В.Симоненко в поезії «Кривда»:
А) екологічну проблему;
Б) збереження національних цінностей;
В) роль митця у житті народу;
Г) проблему сирітства.
153.Визначте тему поезії Ліни Костенко «Життя іде, і все без коректур...»:
А) філософська тема;
Б) історична тема;
В) психологічна тема;
Г) громадянська тема.
154.Визначте основне джерело, до якого зверталася Л.Костенко під час роботи над романом «Маруся Чурай»:
А) фольклор;
Б) зарубіжна література;
В) літописи;
Г) Біблія.
155.Де відбуваються основні події роману Л.Костенко «Маруся Чурай»?
А) у Полтаві;
Б) у Києві;
В) уХаркові;
Г) у Чернігові.
156.Якого персонажа характеризують слова з роману «Маруся Чурай»: «Це-голос наш.Це-пісня.Це-душа.»
А) Галю Вишняківну;
Б) Марусю Чурай;
В) Гриця Бобренка;
Г) Івана Іскру.
157.Як можна пояснити смарть Гриця Бобренка (за романом «Маруся Чурай»)?
А) помстою Марусі;
Б) помстою Галі;
В) підступністю ворогів;
Г) трагічною випадковістю.
158.За що Марусю Чурай любили і цінували у Полтаві?
А) за вміння володіти зброєю;
Б) за багатство;
В) за працьовитість;
г) за вміння складати пісні.
159.Визначте тему поезії Л.Костенко «Пастораль ХХ сторіччя»:
А) екологічна тема;
Б) історична тема;
В) стосунки батьків і дітей;
Г) тема війни та її трагічних наслідків.
160.З якого вірша Л.Костенко взято рядки: «Поезія-рідна сестра моя.Правда людська-наша мати»:
А) «Доля»;
Б) «Життя іде, і все без коректур...»;
В) «Мандрівки серця»;
Г) «Княжа гора».
161.Інакомовне відображення абстрактного поняття, передане за допомогою конкретного образу називається:
А) метафора;
Б) синекдоха;
В) алегорія;
Г) символ.
162.Повторення у віршованій формі однаковіх приголосних звуків для підсилення виразності художньої мови називається:
А) алітерація;
Б) анафора;
В) епіфора;
Г) еліпсис.
163.Натяк на загальновідомий факт називається:
А) анонім;
Б) архаїзм;
В) асонанс;
Г) алюзія.
164.Трискладова стопа з наголосом на другому складі називається:
А) ямб;
Б) амфібрахій;
В) дактиль;
Г) анапест.
165.Повторення слова або групи слів на початку декілікох фраз чи строф називається:
А) епіграф;
Б) асонанс;
В) анафора;
Г) алітерація.
166.Віршований розмір, з трьох складів з наголосом на останньому:
А) ямб;
Б) хорей;
В) дактиль;
Г) анапест.
167.Протиставлення людських характерів, обставин, композиційних елементів тощо:
А) асонанс;
Б) асоціація;
В) афоризм;
Г) антитеза.
168.Коротке лаконічне судження, яке в стислій формі містить глибоку думку:
А) цитата;
Б) байка;
В) афоризм;
Г) анекдот.
169.Невеличкий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом:
А) казка;
Б) байка;
В) анекдот;
Г) афоризм.
170.Ліро-епічний твір з драматично напруженим сюжетом:
А) балада;
Б) байка;
Г) казка;
Д) історична пісня.
171.Трискладова стопа з наголосом на першому складі:
А) анапест;
Б) дактиль;
А) ямб;
Б) хорей.
172.Художнє визначення, яке підкреслює певну властивість предмета або явища:
А) означення;
Б) епітет;
В) метафора;
Г) порівняння.
173.Порушення загальноприйнятої граматичної послідовності мови; перестановка частин фрази, яка надає їй особливої виразності:
А) анафора;
Б) метафора;
В) інверсія;
Г) еліпсис.
174.Смішні побутові сценки з народного життя, які виконувались артистами в перервах між діями на серйозні, переважно релігійні теми:
А) інтермедія;
Б) анекдот;
В) казка;
Г) балада.
175.Літературний напрямок, заснований на світогляді раціоналінму (культі розуму). В основі естетики- принцип раціоналізму та «наслідування природі»:
А) класицизм;
Б) реалізм;
В) сентименталізм;
Г) натуралізм.
176.Художнє применшення величини, сили, значення явища:
А) іронія;
Б) гіпербола;
В) літота;
Г) сарказм.
177.Термін, який характеризує мистецтво початку-середини ХХст.:
А) абстракціонізм;
Б) авангардизм;
В) футуризм;
Г) модернізм.
178.Близька до оповідання жанрова форма, яка відзначається чіткістю зображуваних подій, несподіваністю їх розвитку та розв`язки.
А) новела;
Б) нарис;
В)етюд;
Г) лист.
179.Прозовий твір малого обсягу з динамічним розвитком сюжету:
А) повість;
Б) оповідання;
В) новела;
Г) роман.
180.Прозовий жанр описово-розповідного типу, в якому життя подається у вигляді ряду епізодів з життя героя, середня епічна форма, яка показує етап життя героя:
А) оповідання;
Б) новела;
В) повість;
Г) роман.
В І Д П О В І Д І
1-б; 2-в;3-а;4-а;5-б;6-в;7-а;8-а;9-б;10-б;11-а;12-в;13-б;14-в;15-а;16-в;17-б;18-б;19-а;20-в;21-б;22-б;23-в;24-а;25-в;26-в;27-б;28-в;29-а;30-в;31-в;32-б;33-в;34-б;35-в;36-б;37-в;38-в;39-а;40-в;41-б;42-б;43-б;44-б;45-б;46-а;47-б;48-б;49-в;50-б;51-в;52-б;53-в;54-б;55-б;56-а;57-б;58-б;59-в;60-а;61-г;62-б;63-б;64-г;65-г;66-г;67-в;68-в;69-в;70-б;71-б;72-б;73-г;74-а;75-в;76-б;77-г;78-в;79-г;80-г;81-в;82-в;83-а;84-г;85-в;86-в;86-в;87-б;90-в;91-в;92-б;93-в;94-а;95-в;96-б;97-в;98-б;99-а;100-в;101-б;102-г;103-в;104-г;105-в;106-г;107-б;108-а;109-а;110-в;111-в;112-г;113-б;114-б;115-б;116-а;117-б;118-в;119-в;120-а;121-а;122-б;123-г;124-а;125-в;126-а;127-а;128-в;129-в;130-а;131-г;132-а;133-г;134-в;135-в;136-в;137-в;138-б;139-г;140-б;141-а;142-в;143-г;144-а;145-б;146-г;147-в;148-б;149-б;150-а;151-б;152-г;153-а;154-а;155-а;156-б;157-г;158-г;159-г;160-а;161-в;162-а;163-г;164-б;165-в;166-г;167-г;168-в;169-б;170-а;171-б;172-б;173-в;174-а;175-а;176-в;177-г;178-а;179-б;180-в.
|
| |
| |
| tina_nazarova | Дата: П`ятниця, 28-Жов-22, 00:00 | Повідомлення # 18 |
 Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 4
Статус: Offline
| спасибо
уход за престарелыми с деменцией
|
| |
| |
|
